01.09.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6655/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Васюхіна К.Е., довіреність № 016076/21 від 25.08.2021 р., адвокат;
представники відповідачів-1,2,3 в судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021, ухвалене суддею Мілєвою І.В., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 30.06.2021, у справі №904/6655/20
за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання", Дніпропетровська область, м. Кам'янське
відповідача-2: ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м. Кам'янське
відповідача-3: ОСОБА_2 , Дніпропетровська область, м. Кам'янське
про стягнення 283 845,49 грн.
Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - Позивач, Банк) звернулось до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: ОСОБА_2 про солідарне стягнення 283 845,49 грн., з яких: 278 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 5 845,49 грн. - відсотки.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору № CDMB000172 від 01.04.2020, відповідачем-2 умов договору поруки № CDMB000171/2 від 01.04.2020 та відповідачем-3 умов договору поруки № CDMB000171/1 від 01.04.2020 в частині повернення кредиту.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у справі №904/6655/20 позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" 278 000,00 грн. заборгованості за кредитом.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1389,99грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1389,99грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1389,99грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез'ясування обставин справи, недоведеність обставин справи, які суд визнав встановленими. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при винесені рішення у якості доказів не витребувані та не досліджені докази зі сплати заборгованості за кредитним договором № СРМВ000172 від 01.04.2020, а також не витребувано у Позивача акти звірки взаємних розрахунків за вищевказаним кредитним договором.
А саме, не взято до уваги факт сплати основної заборгованості 27.11.2020 у розмірі 10 000,00 грн.; 30.11.2020 - 15 000,00 грн.; 20.01.2021 - 10 000,00 грн.
Таким чином, судом першої інстанції не встановлено всіх обставин справи, які впливають на права та обов'язки Відповідача 1, а саме, чи підлягає Відповідач 1 юридичній відповідальності у розмірі вказаному у рішенні суду першої інстанції зі сплати заборгованості за кредитним договором.
Вважає, що станом на 19.07.2021 заборгованість за даним кредитним договором складає 243 000,00 грн.
Позивач та відповідачі-2,3 правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали. У судовому засіданні представник Позивача просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2021 (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді - Кощеєв І.М., Дармін М.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у справі № 904/6655/21; розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 01.09.2021.
31.08.2021 розпорядженням в.о. керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/6655/21 у зв'язку з відпусткою судді Кощеєва І.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021, справу №904/6655/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г., якою справу прийнято до свого провадження.
Представники відповідачів правом, передбаченим ст. 42 ГПК України, не скористалися, в судове засідання, призначене на 01.09.2021 не з'явились; Відповідачі-2,3 будь-яких клопотань з цього приводу не заявили, про час та місце судового засідання повідомлені судом апеляційної інстанції належним чином засобами електронного зв'язку.
Заявник апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання", надав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників відповідачів.
Крім того, у заяві (клопотанні) про розгляд справи за відсутності апелянта, останнім зазначено, що станом на 13.08.2021 заборгованість по кредиту становить 172 611,39 грн., оскільки 21.07.2021 ним здійснено погашення заборгованості на суму 70 388,61 грн. на підтвердження чого надані відповідні додаткові докази.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції вказані докази до уваги не приймає, оскільки перевіряє законність та обґрунтованість рішення на підставі відповідних доказів, наявних у справі, на момент його ухвалення. Оскільки такі докази з"явились після ухвалення рішення, відтак, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.
В судовому засіданні 01.09.2021 року Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
01.04.2020 між Акціонерним товариством “Альфа-Банк” (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" (клієнт) було укладено додатковий договір про надання кредиту № СDМВ000172 до договору на комплексне банківське обслуговування № 40223231 від 10.05.2018 (далі - кредитний договір).
Банк в порядку та на умовах, визначених цим кредитним договором та договором, зобов'язується надати клієнту кредит у національній валюті, а клієнт зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього кредитного договору і договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим кредитним договором (п. 1. кредитного договору).
Відповідно до п. 2. кредитного договору, банк надає клієнту кредит на наступних умовах:
- сума кредиту - 500 000,00 грн. (пп. 1 п. 2 кредитного договору);
- дата повернення кредиту - 31.10.2020 (пп. 2 п. 2 кредитного договору);
- графік повернення кредиту:
а) 71 000,00 грн. - 30.04.2020;
б) 71 000,00 грн. - 31.05.2020;
в) 71 000,00 грн. - 30.06.2020;
г) 71 000,00 грн. - 31.07.2020;
ґ) 71 000,00 грн. - 31.08.2020;
д) 71 000,00 грн. - 30.09.2020;
е) 74 000,00 грн. - 31.10.2020 (пп. 2.1 п. 2 кредитного договору);
- розмір процентів за користування кредитом 25,5% річних. Тип процентної ставки (процентів) за користування кредитом - фіксована (пп. 3 п. 2 кредитного договору);
- процентна ставка, встановлена згідно з п/п. 3 пункту 2 (таблиця) цього кредитного договору, збільшується на 1 (один) відсотковий пункт до повного виконання порушеного зобов'язання за кожен випадок, якщо клієнт несвоєчасно та/або не в повному обсязі здійснює повернення кредиту або його частину та/або оплату процентів та/або будь-яких комісій (плат) по цьому кредитному договору (пп. 3.1. п. 2 кредитного договору);
- цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів, а також інші цілі, що не суперечать чинному законодавству України (пп. 4 п. 2 кредитного договору);
- забезпечення виконання зобов'язань клієнта за цим кредитним договором:
а) порука ОСОБА_2 на всю суму зобов'язань клієнта за цим кредитним договором.;
б) порука ОСОБА_1 на всю суму зобов'язань клієнта за цим кредитним договором (пп. 7 п. 2 кредитного договору).
Цей кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань клієнта за цим кредитним договором (п. 6. кредитного договору).
Позивач стверджує, що на виконання умов кредитного договору надав відповідачу-1 кредит у розмірі 500 000,00 грн., на підтвердження чого подав виписку по особовим рахункам (а.с.143).
Відповідно до пп. 2 п. 2 кредитного договору дата повернення кредиту - 31.10.2020.
Однак, як стверджує позивач, відповідач-1 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання з повернення кредиту не виконав, у зв'язку із чим станом на 30.10.2020 заборгованості за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" становить 278 000,00 грн. та заборгованість за відсотками становить 5 845,49 грн.
Відповідно до виписки по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" за період з 01.04.2020 по 25.03.2021 Відповідачем-1 на погашення заборгованості за кредитним договором зроблено наступні виплати:
- 07.05.2020 - 40 300,00 грн;
- 12.05.2020 - 30 700,00 грн;
- 02.06.2020 - 25 000,00 грн;
- 06.07.2020 - 46 000,00 грн;
- 26.08.2020 - 10 000,00 грн;
- 31.08.2020 - 25 000,00 грн;
- 08.09.2020 - 10 000,00 грн;
- 29.09.2020 - 25 000,00 грн;
- 06.10.2020 - 10 000,00 грн;
- 27.11.2020 - 10 000,00 грн.;
- 30.11.2020 - 15 000,00 грн.;
- 20.01.2021 - 10 000,00 грн. (т. 1 а.с. 132-164).
Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням відповідачем-1 умов додаткового договору 26.09.2020 останньому була направлена вимога про усунення порушень (а.с. 56, т.1), в якій позивач вимагав сплатити заборгованість по кредиту та відсотках у тридцятиденний строк.
В якості доказу направлення на адресу відповідача-1 вказаної вимоги позивач надав копії реєстру рекомендованих поштових відправлень, список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек (а.с. 57, т.1).
Однак, як зазначає позивач, відповідач-1 відповідь на повідомлення не надав, заборгованість не сплатив.
Відповідно до пп. 7 п. 2 кредитного договору виконання зобов'язань клієнта за цим кредитним договором забезпечується: порукою ОСОБА_2 на всю суму зобов'язань клієнта за цим кредитним договором та порукою ОСОБА_1 на всю суму зобов'язань клієнта за цим кредитним договором.
Так, з метою належного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором, 01.04.2020 між Акціонерним товариством “Альфа-Банк” (банк) та ОСОБА_3 (поручитель) було укладено договір поруки № СDМВ000172/2 (далі - договір поруки-1) (а.с.208-211, т.1).
Цим договором поручитель поручається за виконання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання", код ЄДРПОУ 40223231 (надалі - боржник) зобов'язань, що виникло на підставі додаткового договору про надання кредиту № СDМВ000172 до договору на комплексне банківське обслуговування № 40223231 від 10.05.2018 укладеного між банком та боржником 01.04.2020 (надалі - основний договір) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:
- обов'язку повернути банку кредит у сумі 500 000,00 грн., що надалі іменується "кредит", частинами і у такі строки: 71 000,00 грн. - 30.04.2020, 71 000,00 грн. - 31.05.2020, 71 000,00 грн. - 30.06.2020, 71 000,00 грн. - 31.07.2020, 71 000,00 грн. - 31.08.2020, 71 000,00 грн. - 30.09.2020, 74 000,00 грн. - 31.10.2020;
- обов'язок щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 25,5% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк визначений в основному договорі;
- обов'язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті) повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із основного договору;
- обов'язку спланувати банку комісію у строки і розмірі визначені в основному договорі;
- обов'язку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за основним договором (п. 1.1. договору поруки-1).
Боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов'язків передбачених пунктом 1.1. цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник (п. 3.1. договору поруки-1).
Передбачена пунктом 3.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов'язків у встановлені основним договором та/або законодавством України строки (надалі - "прострочення виконання обов'язку"), зазначених у пункті 1.1. цього договору (п. 3.2. договору поруки-1).
Поручитель має право виконати обов'язки, зазначені у пункті 1.1. цього договору, або їх частину достроково у випадку, якщо боржник зробив письмову заяву про свою неспроможність виконати їх належним чином (п. 3.3. договору поруки-1).
Цей договір складений у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожної зі сторін та набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань боржника за основним договором. Порука за цим договором припиняється через 3 роки і 7 місяців з дати набуття чинності цим договором (п. 5.2. договору поруки-1).
01.04.2020 між Акціонерним товариством “Альфа-Банк” (банк) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки № СDМВ000171/1 (далі - договір поруки-2) (а.с.212-215, т.1).
Цим договором поручитель поручається за виконання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання", код ЄДРПОУ 40223231 (надалі - боржник) зобов'язань, що виникло на підставі додаткового договору про надання кредиту № СDМВ000172 до договору на комплексне банківське обслуговування № 40223231 від 10.05.2018 укладеного між банком та боржником 01.04.2020 (надалі - основний договір) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:
- обов'язку повернути банку кредит у сумі 500 000,00 грн., що надалі іменується "кредит", частинами і у такі строки: 71 000,00 грн. - 30.04.2020, 71 000,00 грн. - 31.05.2020, 71 000,00 грн. - 30.06.2020, 71 000,00 грн. - 31.07.2020, 71 000,00 грн. - 31.08.2020, 71 000,00 грн. - 30.09.2020, 74 000,00 грн. - 31.10.2020;
- обов'язок щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 25,5% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк визначений в основному договорі;
- обов'язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті) повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із основного договору;
- обов'язку спланувати банку комісію у строки і розмірі визначені в основному договорі;
- обов'язку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за основним договором (п. 1.1. договору поруки-2).
Боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов'язків передбачених пунктом 1.1. цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник (п. 3.1. договору поруки-2).
Передбачена пунктом 3.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов'язків у встановлені основним договором та/або законодавством України строки (надалі - "прострочення виконання обов'язку"), зазначених у пункті 1.1. цього договору (п. 3.2. договору поруки-2).
Поручитель має право виконати обов'язки, зазначені у пункті 1.1. цього договору, або їх частину достроково у випадку, якщо боржник зробив письмову заяву про свою неспроможність виконати їх належним чином (п. 3.3. договору поруки-2).
Цей договір складений у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожної зі сторін та набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань боржника за основним договором. Порука за цим договором припиняється через 3 роки і 7 місяців з дати набуття чинності цим договором (п. 5.2. договору поруки-2).
Позивач зазначає, що 26.09.2020 на адреси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була направлена вимога про усунення порушень (а.с. 56, т.1), в якій позивач вимагав сплатити заборгованість по кредиту та відсотках у тридцятиденний строк.
В якості доказу направлення на адреси відповідачів-2,3 вказаної вимоги позивач надав копії реєстру рекомендованих поштових відправлень, список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек (а.с. 57, т.1).
Позивач зазначає, що вказана вимога відповідачами-2,3 була проігнорована.
Звертаючись до суду із позовною заявою позивач зазначив, що відповідачі-1,2,3 кредит не повернули, проценти не сплатили, у зв'язку із чим, станом на 30.10.2020 утворилась заборгованість у розмірі 283 845,49 грн., яка складається з: 278 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 5 845,49 грн. - відсотків.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з наявним у справі розрахунком заборгованість за кредитом становить 278 000,00 грн. На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості за кредитом сторонами не надано. За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача 278 000,00 грн. заборгованості за кредитом.
За розрахунком суду в період з 01.04.2020 по 26.09.2020 відсотки за користування кредитом складають 5 718,69 грн., однак, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, 06.10.2020 відповідачем-1 сплачено грошові кошти у розмірі 6 556,15 грн. на погашення відсотків, які в свою чергу повністю перекривають нараховані у період з 01.04.2020 по 26.09.2020 відсотки за користування кредитом. Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягають.
Колегія суддів лише частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Таким чином, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності.
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалося вище, матеріали справи підтверджують факт виконання Банком зобов'язань щодо надання позичальнику (Відповідачу-1) кредитних коштів у загальному розмірі 500 000,00 грн.
За доводами Позивача, Відповідач-1 зобов'язання з повернення кредиту не виконав, повернувши станом на 30.10.2020 лише 222 000,00 грн, у зв'язку з чим заборгованість за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" становить 278 000,00 грн.
В той же час, відповідно до виписки по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" за період з 01.04.2020 по 25.03.2021 Відповідачем-1 на погашення заборгованості за кредитним договором зроблено наступні виплати:
- 07.05.2020 - 40 300,00 грн;
- 12.05.2020 - 30 700,00 грн;
- 02.06.2020 - 25 000,00 грн;
- 06.07.2020 - 46 000,00 грн;
- 26.08.2020 - 10 000,00 грн;
- 31.08.2020 - 25 000,00 грн;
- 08.09.2020 - 10 000,00 грн;
- 29.09.2020 - 25 000,00 грн;
- 06.10.2020 - 10 000,00 грн;
- 27.11.2020 - 10 000,00 грн.;
- 30.11.2020 - 15 000,00 грн. взагалі 247 000,00 грн. (т. 1 а.с. 132-164).
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що господарським судом при визначенні розміру основної заборгованості не взято до уваги факт сплати Відповідачем-1 основної заборгованості 27.11.2020 у розмірі 10 000,00 грн.; 30.11.2020 - 15 000,00 грн.
Таким чином, на момент звернення Позивача до суду (09.12.2020) заборгованість за даним кредитним договором складала 253 000,00 грн.
Апеляційним господарським судом встановлено, що під час розгляду справи Відповідачем-1 додатково 20.01.2021 здійснено оплату у розмірі 10 000,00 грн. за платіжним дорученням 10662617 (т. 1 а.с. 163).
За таких обставин на час винесення рішення спір між сторонами у частині стягнення основного боргу у сумі 10 000,00 грн. був відсутній.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з пунктом 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 10 000,00 грн. підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Оскільки відповідно до матеріалів справи сума основного боргу станом на час винесення рішення (30.06.2021) складала 243 000,00 гривень (500 000,00 грн - 247 000,00 грн. (погашено на момент звернення до суду) - 10 000,00 грн (погашено під час розгляду справи)), то відтак, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про солідарне стягнення з відповідачів суми основного боргу в розмірі 278 000,00 гривень; стягненню підлягає основна заборгованість у розмірі 243 000,00 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача-1 заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 5 845,49 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.п. 3 п. 2 кредитного договору розмір процентів за користування кредитом - 25,5% річних. Тип процентної ставки (процентів) за користування кредитом - фіксована.
Відповідно до розрахунку позивача за користування кредитом за період з 01.04.2020 по 30.10.2020 позичальнику нарахована заборгованість за процентами, яка станом на 30.10.2020 становить 5 845,49 грн.
За частиною другою ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
Водночас, за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відтак, Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)
Для забезпечення прогнозованості правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, який уможливив стягнення процентів за кредитом і пені за процентами у межах позовної давності, обчисленої за три роки (для процентів) й один рік (для пені) до дня звернення до суду.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Пунктом 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з порушенням відповідачем-1 умов договору 26.09.2020 останньому була направлена вимога про усунення порушень (а.с. 56, т.1), в якій позивач вимагав сплатити заборгованість по кредиту та відсотках у тридцятиденний строк.
Отже, відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, наведеному у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, Кредитор (Банк) мав право нараховувати проценти за користування кредитом лише протягом тридцятиденного строку повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні на адресу боржника, тобто по 26.10.2020.
Відповідно до розрахунку Позивача заборгованість Відповідача-1 по сплаті відсотків за користування кредитом станом на 26.10.2020 становила 5 070,73 грн.
Після спливу тридцятиденного строку повернення, який зазначений Позивачем у відповідному повідомленні на адресу боржника, тобто з 27.10.2020 Позивач втратив право нараховувати проценти за користування кредитом.
Тому нарахування Позивачем відсотків за користування кредитом за період з 27.10.2020 по 30.10.2020 на загальну суму 774,76 здійснено безпідставно.
В той же час, відповідно до виписки по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" Відповідачем-1 на погашення заборгованості по сплаті відсотків за кредитним договором зроблено наступні виплати:
- 27.11.2020 - 5 845,49 грн;
- 23.12.2020 - 5 966,03 грн;
- 20.01.2021 - 5 464,39 грн.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача-1 зі сплати відсотків за користування кредитом була відсутня.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про не з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, солідарно стягнувши з відповідачів (1,2,3) 243 000,00 грн. заборгованості за кредитом.
У стягненні 25 000 грн основного боргу та 5845,49 грн заборгованості по відсоткам - слід відмовити. Також необхідно закрити провадження в частині стягнення 10 000 грн основного боргу.
Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог у наступній пропорції: 85,60 % - з відповідачів; 14,40 % - з Позивача.
У зв'язку з чим з відповідачів на користь Позивача необхідно стягнути по 1 214,86 грн - судового збору за подачу позовної заяви, а з Позивача на користь Відповідача-1 - 919,66 грн - за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у справі № 904/6655/21 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у справі № 904/6655/21 - скасувати.
Прийняти по справі нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання", Дніпропетровська область, м. Кам'янське відповідача-2: ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м. Кам'янське відповідача-3: ОСОБА_2 , Дніпропетровська область, м. Кам'янське про стягнення 283 845,49 грн. - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" (51937, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Перемоги, буд. 57, кв. 136, ідентифікаційний код 40223231), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк"(03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) 243 000,00 грн. заборгованості за кредитом.
У стягненні 25 000 грн основного боргу та 5845,49 грн заборгованості по відсоткам - відмовити.
Закрити провадження в частині стягнення 10 000 грн основного боргу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання" (51937, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Перемоги, буд. 57, кв. 136, ідентифікаційний код 40223231) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк"(03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1214,86 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк"(03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1214,86 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк"(03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1214,86 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного обладнання", Дніпропетровська область, м. Кам'янське 919,66 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.09.2021.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя С.Г. Антонік
Суддя М.О. Дармін