вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" вересня 2021 р. Справа№ 910/11105/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Барсук М.А.
при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,
за участю представників:
від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» - Цулаія Г.З., довіреність №54 від 26.01.2021;
від АТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» - Кириленко О.П., ордер серії ЗП №031520 від 19.06.2019,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/11105/20 (суддя Літвінова М.Є., повний текст складено - 29.04.2021) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення коштів та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 354 897,63 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення 370 756,01 грн., а саме - 354 897,63 грн. додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу, пені у розмірі 11 971,82 грн., 3% річних у розмірі 1 918,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 968,54 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем порушені умови договору транспортування природного газу №1912000038 від 06.12.2019 та Кодексу газотранспортної системи в частині дотримання параметрів якості переданого природного газу, у зв'язку з чим, за період з січня 2020 року по квітень 2020 року позивачем було нараховано додаткову плату за недотримання параметрів якості газу на загальну суму 354 897,63 грн., яку відповідач у добровільному порядку не сплатив. Крім того, з огляду на прострочення виконання зобов'язання по оплаті, позивачем нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
В подальшому, від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині здійснених нарахувань за порушення строків оплати, у якій останній просив суд стягнути з АТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 28 773,55 грн. пені, 5 910,50 грн. 3% річних та 1 892,77 грн. інфляційних втрат.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду.
Також, до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 354 897,63 грн.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, АТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» посилається на те, що оскільки фактично визначення фізико-хімічних показників природного газу здійснюється у точці виходу (а не у точці входу, як вказує позивач за первісним позовом), всі здійснені Оператором ГТС нарахування щодо розмірів неякісного газу у сумі 354 897,63 грн. є підтвердженням розміру збитків за погіршення якості природного газу, яку повинен сплатити Оператор ГТС за надання неякісних послуг.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/11105/20 первісні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково; закрито провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 354 897,63 грн.; стягнуто з Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» пеню у розмірі 25 740,57 грн., 3% річних у розмірі 5 900,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 892,77 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 927,14 грн. В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. Також відмовлено в задоволенні зустрічних вимог.
Так, у зв'язку зі сплатою відповідачем під час розгляду справи, суми основного боргу у розмірі 354 897,63 грн. згідно платіжного доручення №2229 від 06.10.2020, суд керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми додаткової плати за недотримання параметрів природного газу, через відсутність предмету спору. Крім того, враховуючи порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного здійснення оплати, згідно вірного розрахунку позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість первісного позову в частині стягнення інфляційних втрат. В той же час, у зв'язку з невірним визначенням позивачем періодів прострочення нарахування пені та 3% річних, за перерахунком суду, з відповідача підлягає стягненню 25 740,57 грн. пені та 5 900,75 грн. 3% річних. В свою чергу, відмова у зустрічному позові обумовлена недоведеністю розміру збитків.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/11105/20 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову в частині нарахування додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу та стягнення 11 971,82 грн. пені, 1 918,03 грн. 3% річних, 1 968,54 грн. інфляційних втрат, а зустрічний позов задовольнити.
За доводами апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовано положення п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та залишено поза увагою те, що платіжне доручення №2229 від 06.10.2020 стосується перерахування АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Оператор ГТС» у розмірі 402 419,66 грн., в той час, як в межах даної справи спірна сума є меншою та виникла у період часу з січня по квітень 2020 року, тоді як оплата згідно платіжного доручення №2229 здійснена за невизначений період часу. Окрім наведеного, скаржник вказав, що підставою для закриття провадження у справі є відсутність предмету спору на час пред'явлення позову, утім на момент відкриття провадження, спір у даній справі продовжував існувати. Також, апелянт посилається на невірне застосування судом положень пунктів 1, 2 глави 1, пункту 1 глави 2 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи України. За твердженнями апелянта, у діях Оператора ГТС наявна ознака прострочення кредитора, внаслідок не обладнання точки входу засобами вимірювання, а визначення додаткової плати здійснено з урахуванням показників природного газу після транспортування у точці виходу, а не у точці входу, що свідчить про помилкові розрахунки суми позову. Апелянт вважає, що наявні достатні правові підстави для стягнення збитків, заявлених у зустрічному позові, оскільки ТОВ «Оператор ГТС» не забезпечив якість природного газу переданого для транспортування у період з січня по квітень 2020 року, як це передбачено п. 3.1 договору №1912000038 від 06.12.2019.
В ході здійснення апеляційного провадження, від Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» надійшла заява про здійснення визначення характеру спірних правовідносин та позовних вимог ТОВ «Оператор ГТС» з урахуванням приписів пунктів 15, 16 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи України.
Заявник посилається на неврахування судом положень п. 15 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи України, а також на неправильне застосування п. 16 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи України.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви, а викладені у ній доводи підлягають відхиленню, про що буде наведено в мотивувальній частині постанови.
Представник апелянта - АТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.
У судовому засіданні представник ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» (оператор) та Акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (замовник) 06.12.2019 було укладено договір транспортування природного газу №1912000038, за умовами якого, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору оператор зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості, здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи в порядку, визначеному цим договором.
Згідно п. 3.2 договору оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему в порядку, визначеному цим договором.
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором (п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені договором строки; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором.
У п. 5.1 договору зазначено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик, визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання (п. 5.2 договору).
Відповідно до п. 5.3 договору за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору.
Розбіжності щодо якості природного газу та розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу підлягають урегулюванню відповідно до умов Кодексу або в суді. До прийняття рішення суду якість природного газу та/або розмір додаткової плати, яку відповідальна за порушення параметрів якості газу сторона зобов'язана сплатити в строк, визначений п. 10.7 договору, визначається за даними оператора.
Згідно п. 11.1 договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.
Відповідно до п. 11.2 оператор до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.
Замовник протягом 2-х днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленим печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (п. 11.3 договору).
Відповідно до п. 13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
Згідно п. 17.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та дії з дати, наступної за датою внесення рішення ліцензування про видачу оператору ліцензії на продовження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, але не раніше 01.01.2020 до 31.12.2020, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» за первісним позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 354 897,63 грн. додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу, і нарахованих на суму основного боргу пені, 3% річних, інфляційних втрат, а також вимоги зустрічного позову Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» збитків у розмірі 354 897,63 грн.
Первісний позов обґрунтований тим, що за період дії договору транспортування природного газу №1912000038 від 06.12.2019 відповідач подавав до газотранспортної системи природний газ, який не відповідає вимогам п. 13 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, що підтверджується розрахунками (актами) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу, паспортами фізико-хімічних показників природного газу.
Враховуючи, що відповідальним за якість газу у точках входу є Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», позивачем за період з січня 2020 року по квітень 2020 року було нараховано додаткову плату за недотримання параметрів якості газу на загальну суму 354 897,63 грн., про що складено відповідні рахунки - фактури на оплату відповідачем такої додаткової плати.
Заперечуючи проти первісних вимог, відповідач зазначив, що фізична точка входу не обладнана вузлом обліку природного газу, не визначено його місце розташування на схемі, а також не визначено іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки; вимірювання фізико - хімічних показників природного газу видобутого із Стрілкового газового родовища визначається позивачем лише у точці виходу з лінійної частини газотранспортної системи Оператора ГТС, тобто після проходження природним газом застарілою, фізично зношеною газотранспортною мережею, яка неналежним чином обслуговується та безпосередньо впливає на якісні характеристики газу, який транспортується по ній.
Колегія суддів не може погодитись з наведеними доводами відповідача, з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» точка виходу - визначена точка у газотранспортній системі, в якій оператор газотранспортної системи доставляє природний газ, що знаходиться у газотранспортній системі, до іншої газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або споживача, приєднаного до газотранспортної системи, або до об'єкта, пов'язаного із видобутком природного газу; точка входу - визначена точка у газотранспортній системі, в якій природний газ надходить до газотранспортної системи від об'єктів, пов'язаних із видобутком природного газу, газосховища, установки LNG, а також від інших газотранспортних або газорозподільних систем.
Згідно п. 2 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС визначення фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП) природного газу проводиться у точках входу і точках виходу.
Відповідно до п. 16 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, якщо природний газ, що не відповідає вимогам пункту 13 цієї глави, був завантажений в газотранспортну систему з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи одержує від суб'єкта, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, додаткову оплату, визначену в договорі транспортування.
Згідно п. 10.1 договору сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов'язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу.
Відповідальною стороною за якість газу є:
1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) - перед оператором. У точках входу на міждержавному з'єднанні - замовник - перед оператором;
2) у точках виходу відповідальним є оператор - перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з'єднанні - оператор - перед замовником.
Пунктом 5.1 договору транспортування природного газу №1912000038 від 06.12.2019 передбачено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Відповідно до п. 2 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що передає природний газ. Якщо у сторони, що передає газ, відсутній комерційний ВОГ (ПВВГ), комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що приймає газ.
Оскільки у Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» як сторони, яка передає газ, відсутній комерційний ВОГ, комерційний облік природного газу у відповідності до п. 2 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС, проводиться на комерційному ВОГ сторони, яка приймає природний газ, тобто ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Відповідно до п. 9 глави 2 розділу III Кодексу ГТС особливості обліку природного газу в точках входу та точках виходу між оператором газотранспортної системи та операторами суміжних систем або іншими суб'єктами, безпосередньо підключеними до газотранспортної системи, регулюються Кодексом та технічною угодою про умови приймання-передачі природного газу, що укладається між вказаними суб'єктами (далі - Технічна угода), яка не може суперечити вимогам Кодексу.
Між ТОВ «Оператор ГТС» (Оператор ГТС або сторона 1) та AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (сторона 2) 24.12.2019 було укладено Технічну угоду №1912000532.
За умовами п. 1.1 Технічної угоди, ця Технічна угода визначає порядок приймання-передачі природного газу до/з газопроводів(у) Оператора газотранспортних систем від/до газопроводів суміжного газовидобувного підприємства, оператора суміжної системи, прямого споживача, у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи (крім міждержавних з'єднань). Перелік комерційних вузлів обліку, по яким Оператор ГТС передає/приймає газ до/з газопроводів (у) сторони 2, наведено в Додатку 1, який є невід'ємною частиною цієї Технічної угоди.
Як зазначає ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», у відповідності до п. 1.1 та Додатку 1 Технічної угоди приймання-передача природного газу, який надходить із Стрілкового газового родовища AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» до ГТС України, має обліковуватись комерційним вузлом обліку газу ГРС Щасливцеве (ЕІС-код 56ZIPHRS4021801C). ГРС Щасливцеве виступає точкою входу природного газу від AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз».
Отже, комерційний облік природного газу AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» як сторони, що здійснює передачу видобутого зі Стрілкового ГР природного газу до газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України», проводиться на комерційному ВОГ ГРС Щасливцеве та на підставі результатів вимірювання приладу визначення температури точки роси, що є власністю ТОВ «Оператор ГТС України».
Згідно вимог пункту 6 глави 1 розділу III Кодексу ГТС точки визначення ФХП (місця відбору проб) природного газу та періодичність проведення вимірювань при використанні для визначення ФХП вимірювальних хіміко-аналітичних лабораторій узгоджуються оператором газотранспортної системи з операторами суміжних систем, суміжними газовидобувними підприємствами або іншими суб'єктами, безпосередньо підключеними до газотранспортної системи, окремим протоколом.
Сторонами підписаний протокол/графік погодження відбору проб природного газу для визначення ФХП на 2020 рік, де місцем відбору проб ФХП природного газу визначено ГРС Щасливцеве.
В протоколі наведені показники, які вимірюються, та періодичність їх визначення.
Отже, ГРС Щасливцеве для Оператора ГТС виступає точкою входу природного газу від AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз», ВОГ ГРС Щасливцеве визнаний сторонами як комерційний, що виконує комерційний облік природного газу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС відповідальним за якість газу у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) є оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування.
Отже, відповідач як суміжне газовидобувне підприємство, яке подало у газотранспортну систему Оператора природний газ, відповідальний за якість цього газу.
З огляду на вищевикладене, колегією суддів відхиляються посилання апелянта щодо неправильного застосування судом положень пунктів 1, 2 глави 1, пункту 1 глави 2 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи України.
Стосовно доводів апелянта, що на погіршення якості газу впливає його проходження фізично зношеною газотранспортною системою, то як зазначив позивач за первісним позовом, відповідно до паспортів фізико-хімічних показників газу, які підтверджують факт невідповідності поданого Акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до газотранспортної системи газу параметрам якості, поміж невідповідності природного газу параметрам щодо температури точки роси та вуглеводням, такий природний газ також не відповідає параметрам якості теплоти згорання, а відтак, природний газ вже до потрапляння в газотранспортну систему не проходячи відповідної технологічної очистки, не відповідав по своїм фізико-хімічним показникам природного газу.
Згідно п. 16 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, якщо природний газ, що не відповідає вимогам пункту 13 цієї глави, був завантажений в газотранспортну систему з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи одержує від суб'єкта, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, додаткову оплату, визначену в договорі транспортування.
Відповідно до п. 10.7 договору сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов'язана сплатити додаткову плату у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на її електронну адресу іншою стороною до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Як слідує з наявних у справі рахунків та актів (розрахунків) додаткової плати, позивачем за період з січня 2020 року по квітень 2020 року було нараховано відповідачу додаткову плату за недотримання параметрів якості газу на загальну суму 354 897,63 грн.
Судом враховується, що відповідачем жодних заперечень щодо паспортів фізико-хімічних показників природного газу, складених розрахунків (актів) за недотримання параметрів якості природного газу, а також сформованих на їх підставі рахунків-фактур на сплату додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу, Звітів про недотримання параметрів якості природного газу, які були направлені позивачу за зустрічним позовом, висловлено не було.
Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини подачі відповідачем до газотранспортної системи природного газу, що не відповідав вимогам, визначеним у п. 13 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи та правомірність нарахування позивачем додаткової плати за недотримання параметрів якості газу.
Апелянт у поданій ним заяві зазначає про неврахування судом п. 15 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи України, згідно якого Оператор газотранспортної системи має право не приймати у точках входу в газотранспортну систему природний газ у випадках невідповідності ФХП газу параметрам, за недотримання яких типовим договором транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, передбачено сплату додаткових плат.
Колегія суддів зауважує, що факт прийняття Оператором ГТС неякісного природного газу, не звільняє відповідача від обов'язку оплатити суму нарахованої додаткової плати за недотримання параметрів якості газу.
Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про неправильне застосування судом пункту 16 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи України.
Також, слід зазначити, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статей 917, 924 Цивільного кодексу України, статті 306 Господарського кодексу України, в яких йдеться про правове регулювання перевезення вантажів, оскільки предметом договору у даному спорі є послуги транспортування природного газу.
В ході розгляду справи в першій інстанції, відповідачем на підставі платіжного доручення №2229 від 06.10.2020 було сплачено суму у розмірі 402 419,66 грн, з призначенням платежу: « 1250000 Додаткова плата за недотримання параметрів природного газу згідно договору №1912000038 від 06.12.2019».
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про врахування здійсненої Акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» оплати за недотримання параметрів якості природного газу та закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 354 897,63 грн.
Щодо посилання апелянта на факт сплати останнім більшої суми, аніж заявлена позивачем, то колегія суддів зауважує, що вказане не позбавляє Оператора ГТС можливості решту сплачених грошових коштів зарахувати в наступні періоди. В будь-якому випадку, зазначене не спростовує факту проведеної відповідачем оплати за недотримання параметрів природного газу згідно договору №1912000038 від 06.12.2019.
При цьому, суд правильно застосував положення п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, що і мало місце у даному випадку.
Стосовно вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 28 773, 55 грн., 3% річних у розмірі 5 910,50 грн. та інфляційних втрати у розмірі 1 892,77 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 13.5 договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно розрахунку позивача, ним за прострочення оплати додаткової плати, нараховано відповідачу пеню у сумі 122 543,29 грн. за період з 31.01.2020 по 06.10.2020, 137 316,42 грн. за період з 31.03.2020 по 06.10.2020, 61 118,49 грн. за період з 16.04.2020 по 05.10.2020 та 33 919,43 грн. за період з 16.05.2020 по 05.10.2020.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд першої інстанції вірно вказав, що з урахуванням вимог пункту 10.7 договору та положень ч. 6 ст. 232 ГК України, правомірним є нарахування пені - на суму 122 543,29 грн. за період з 16.02.2020 по 16.08.2020, на суму 137 316,42 грн. за період з 16.03.2020 по 14.09.2020, на суму 61 118,49 грн. за період з 16.04.2020 по 05.10.2020, на суму 33 919,43 грн. за період з 16.05.2020 по 05.10.2020, а тому за правильним перерахунком суду з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 25 740,57 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи невірне визначення позивачем періодів прострочення у розрахунку 3% річних, за вірним перерахунком місцевого суду, вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 900,75 грн.
В свою чергу, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 892,77 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на обґрунтованість розрахунку позивача в цій частині.
Стосовно перегляду оскаржуваного рішення в частині вимог за зустрічним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 354 897,63 грн. збитків, посилаючись на те, що оскільки транспортування газу відбувається через частину газотранспортної системи Оператора ГТС, яка є застарілою та фізично зношеною, вказане впливає на якість газу, а відтак, на переконання заявника, всі здійснені Оператором ГТС нарахування щодо розмірів неякісного газу на суму 354 897,63 грн. є підтвердженням розміру збитків за погіршення якості природного газу, яку повинен сплатити Оператор ГТС за надання неякісних послуг.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України).
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
В свою чергу, позивачем за зустрічним позовом не доведено обставин, які б свідчили про неналежне надання Оператором ГТС послуг у спірний період; не надано доказів завдання відповідачем збитків, з обґрунтуванням їх розміру, внаслідок неякісного надання послуг; не доведено наявності вини Оператора ГТС та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням та завданими збитками.
При цьому, як вже було встановлено судом, матеріалами справи підтверджуються обставини подачі саме Акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до газотранспортної системи природного газу, що не відповідав вимогам, наведеним у п. 13 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС та правомірність нарахування Оператором ГТС додаткової плати за недотримання параметрів якості газу.
Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не доведено складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для відшкодування (стягнення) збитків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/11105/20 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/11105/20.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 13.09.2021 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Барсук