вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"08" вересня 2021 р. Справа№ 910/17099/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Верховця А.А.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Кудько О.В.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 08.09.2021
розглянувши заяву щодо розподілу судових витрат Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав»
про винесення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021
у справі №910/17099/20 (суддя Доманська М.Л.)
за позовом Громадської спілки " Коаліція аудіовізуальних і музичних прав»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні тедекомунікації»
про укладання договору
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 колегією суддів у складі: головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М., крім іншого, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні телекомунікації" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі №910/17099/20 залишено без змін.
25.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій останнє просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні телекомунікації" на користь Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв'язку з апеляційним розглядом справи №910/17099/20, у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, та просить розгляд даної заяви здійснити без участі представника Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" за наявними матеріалами.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.08.2021 заяву Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2021, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду заяви у справі №910/17099/20 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Поляков Б.М., Верховець А.А.
У зв'язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду заяви у справі №910/17099/20 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Верховець А.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №910/17099/20 розгляд заяви про прийняття додаткового рішення призначено на 08.09.2021.
В судове засідання представники сторін не з'явились, відповідач про причини неявки не повідомив, позивач в заяві просив розгляд даної заяви здійснити без участі представника Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" за наявними матеріалами справи.
Представники сторін про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій відповідної ухвали суду.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд заяви без участі представників, що не з'явились у судове засідання, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками (сторонами) якої вони є, та задовольнити вимоги, викладені в заяві Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про розподіл судових витрат щодо розгляду цієї заяви без участі її представника за наявними матеріалами справи.
Проаналізувавши матеріали справи та вищевказану заяву, із доданими до неї документами, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення вимог заявлених відповідачем при ухваленні додаткового рішення, з огляду на наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
У такому випадку суд, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 126 зазначеного Кодексу, задовольняє вимоги сторони, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція Верховного Суду у справі №905/1795/18 від 07.11.2019).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Як вбачається із матеріалів справи, заява мотивована тим, що позивач відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України до закінчення судових дебатів, а саме, у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу (пункт 2) заявив про те, що очікує понести витрати на професійну правову допомогу у зв'язку з апеляційним розглядом справи, орієнтовний розмір якої складає 20 000,00 грн, а також про те, що детальний розрахунок їх вартості та підтверджуючі документи факту надання правової допомоги будуть надані суду протягом п'яти днів з дня ухвалення відповідного рішення згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Суд проаналізував вищевказану заяву та встановив, що до заяви додано додаткову угоду від 24.05.2021 №01-24/05/21 до договору від 28.02.2020 №01/02/2020 про надання професійної правничої допомоги, укладену між позивачем та адвокатським об'єднанням «Гур'єв та партнери», акт приймання -передачі наданих послуг від 18.08.2021 №18/08/21, витяг про те, що Неволіна А.Ю. працює адвокатом у адвокатському об'єднанні «Гур'єв та партнери» та саме вона була представником позивача у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не просив зменшити суму розміру заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи заяви щодо розподілу судових витрат та відсутність заперечень відповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, на які посилається заявник в заяві щодо розгляду розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції, можуть розглядатися як обставини, які підтверджують складність та обсяг наданих адвокатом позивача послуг в контексті оцінки відповідності розміру відповідних витрат критерію, зазначеному в пунктах 1, 3 частини 4 статті 126 ГПК.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, ціни позову, суд дійшов висновку про співмірність розміру витрат на правничу допомогу, яка надавалася позивачу адвокатом Неволіною A.Ю. за додатковою угодою від 24.05.2021 №01-24/05/21 до договору від 28.02.2020 №01/02/2020 про надання професійної правової допомоги, критеріям, які визначені в частині 4 статті 126 ГПК.
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав задоволення вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн, понесених у зв'язку з розглядом справи №910/17099/20 у суді апеляційної інстанції та прийняття додаткової постанови у справі та вирішення питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з наданням позивачу правової допомоги.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 234, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Заяву Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про розподіл судових витрат - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні телекомунікації" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19; код ЄДРПОУ 33641151) на користь Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (01021, м. Київ, вул. Шовковична 10, оф.28; код ЄДРПОУ 43080257), витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень), понесених під час апеляційного перегляду у справі №910/17099/20.
Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
Матеріали справи №910/17099/20 направити до господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді А.А. Верховець
О.М. Остапенко