вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" вересня 2021 р. Справа№ 910/323/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 (повний текст рішення складено 24.05.2021)
у справі № 910/323/21 (суддя Ягічева Н.І.)
За позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях"
про стягнення 160 589,44 грн., -
У 2021 році Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" про стягнення 160 589,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані завданням збитків державі внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, про що позивачем складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 09.07.2020 №252 та надано припис щодо усунення порушень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" до Державного бюджету міста Сєвєродонецьк 160 589 грн. 44 коп. шкоди та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях на користь Державної екологічної інспекції у Луганській області 2 408 грн. 84 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу місцевим господарським судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у засміченні відкритих земельних ділянок; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український шлях" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідачем забезпечено виконання вимог природоохоронного законодавства та усунуто допущене третіми особами тимчасове розміщення на промисловому майданчику відходів, що документально підтверджено Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Луганської області. Відповідачем не допущено заподіяння будь-якої шкоди навколишньому середовищу, оскільки тимчасово розміщені відходи були своєчасно та в повному обсязі прибрані. Також відповідач стверджує, що факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов'язку відшкодувати шкоду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 613 грн. 26 коп.
15.07.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 року відкрито апеляційне провадження за Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
23.07.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Державної екологічної інспекції у Луганській області, позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання доручення Прем'єр міністра України від 29.01.2020 № 2777/1/-2020 стосовно здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та доручення Державною екологічною інспекцією у Луганській області (далі - позивач) від 24.02.2020 №1430/2.3/8-20, на підставі ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища", ст.6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Інспекції від 24.06.2020 № 2/1-28-224 у період з 25.06.2020 по 09.07.2020, Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Товариством з обмеженою відповідальністю "Український шлях" (далі - відповідач) , адреса провадження господарської діяльності: м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., вул.Б.Ліщини, 2-Н (територія заводу будівельних матеріалів).
За результатами перевірки встановлено порушення вимог "з", "и", ч.1 ст.17, ч.7 ст.33 ЗУ "Про Відходи" ст. 35 Закону України "Про охорону земель". У ході державного нагляду (контролю) встановлено факти незабезпечення підприємством заходів із захисту земель за адресою: м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., вул.Б.Ліщини, 2-Н, а саме:
1) на території промислового майданчика виявлено засмічення (псування) земельної ділянки (відкритий ґрунт) загальною площею 100 м2 відходами ІV класу небезпеки, а саме ємностями з невідпрацьованою бітумною дорожньою емульсією у кількості 76 од. та відпрацьовані біг-бегі. Результати вимірування засміченої земельної ділянки: довжина (а) - 20 м, ширина (b) - 5 м, висота (h) - 0,73 м, площа засмічення земельної ділянки становить: s=a*b=20*5=100 (м2), об'єм небезпечних відходів дорівнює: V = a *b*h=20*5*0,73=73 (м3).
2) на території промислового майданчика виявлено засмічення (псування) земельної ділянки (відкритий грунт) загальною площею 9 м2 відходами ІV класу небезпеки, а саме відходами будівельних матеріалів (металобрухт, відходи гумо-технічних виробів, відпрацьована тара з під лако-фарбних матеріалів, тощо). Результати вимірування засміченої земельної ділянки: довжина (а) - 3 м, ширина (b) - 3 м, висота (h) - 0,23 м, площа засмічення земельної ділянки становить: s=a*b=3*3=9 (м2), об'єм небезпечних відходів дорівнює: V = a *b*h=3*3*0,23=2,07 (м3).
Загальна площа засмічення земельних ділянок відповідачем становить 109 м2, загальним об'ємом 75,07 (м3). Вимірювання здійснювалось за допомогою рулетки вимірної металевої типу Р-50 УЗК зав.№405, свідоцтво повірки засобу випробувальної техніки №158 від 24.04.2020 дійсного до 24.04.2021, міститься в матеріалах справи.
Позивач зазначає, що за засмічення земельних ділянок на відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст.52КУпАП та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення в сумі 850 грн, який у встановлений законом термін добровільно сплачений, що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1761870840.1 від 09.07.2020, наявного в матеріалах справи.
Результати зазначеної перевірки засвідчено в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 09.07.2020 № 252 та надано припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 09.07.2020.
Зазначений акт, припис підписано директором ТОВ "Український шлях" - Вакуленко О.А.
Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 за № 285/2725 та листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 8-12-0.3-7074/2-20 від 30.09.2020 щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір заподіяних ТОВ "Український шлях" державі збитків становить 160 589,44 грн.
В свою чергу апелянт зазначає, що виконавши вимогу п. 11 припису щодо усунення порушення вимог природоохоронного законодавства від 09.07.2020 №252, щодо ліквідації несанкціонованого розміщення та засмічення (псування) земельної ділянки відходами IV класу небезпеки (ємностями з невідпрацьованою бітумною дорожньою емульсією у кількості 76 шт., відходи будівельних матеріалів (металобрухт, відходи гумо-технічних виробів відпрацьована тара з-під лако-фарбних матеріалів) на території промислового майданчика, ним не допущено засмічення земельної ділянки, а отже і не порушено вимоги природоохоронного законодавства.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме у сфері охорони та використання земель, регулюються, зокрема, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про охорону земель», Земельним кодексом України.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Згідно з положеннями статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Згідно із ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Приписами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Згідно з пунктом «в» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є правопорушення - протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування шкоди не настає.
Обов'язок доказування відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги або заперечення.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Підставою позовних вимог позивач визначає вчинення відповідачем екологічного правопорушення у вигляді засмічення земельної ділянки відходами, яке зафіксоване в акті від 09.07.2020 року № 252, складеному за результатами проведеного в період з 25.06.2020 по 09.07.2020 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За змістом ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни відшкодовують шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Колегія суддів зазначає, що усунувши засмічення земельної ділянки відповідачем доведено наявність самого засмічення на промисловому майданчику, що перебуває у його власності і відповідно до Акту позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 11.09.2020 року № 337 позивачем зафіксовано даний факт.
Поряд з цим, слід зазначити, що акт перевірки від 09.07.2020 року №252, яким встановлено факт засмічення відкритої земельної ділянки змішаними та будівельними відходами та порушення відповідачем вимог законодавства не визнано недійсним та в установленому порядку не скасовано, а відтак даний акт слугує належним доказом порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Також, відповідач зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги правову позицію Верховного суду, відповідно до якої обов'язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Правова позиція, яка викладена в постановах Верховного Суду, згідно з якими позивачі у справах про стягнення збитків внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства необхідно встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на сторінці 11 акту позапланового заходу державного нагляду (контролю) №252 (а.с. 15) зазначені результати вимірювання факту засмічення.
У вказаному вище акті викладені наступні результати вимірювання:
- Засмічена земельна ділянка: довжина (а) - 20м, ширина (b) - 5м, висота (h) - 0,73м.
Площа засмічення земельної ділянки становить S=a*b-20*5-100 (mІ).
Об'єм небезпечних відходів дорівнює: = a *b*h=20*5*0,73=73 (м3);
- Засмічена земельна ділянка: довжина (а) - 3 м, ширина (b) - 3 м, висота (h) - 0,23 м.
Площа засмічення земельної ділянки становить: s=a*b=3*3=9 (mІ).
Об'єм небезпечних відходів дорівнює: = a *b*h=3*3*0,23=2,07 (м3).
Факт засмічення (псування) земель відходами IV класу небезпеки свідчать про порушення вимог пп. «з», «и» ч.1 ст. 17, ч.7 ст. 33 Закону України «Про відходи», абз. 11 ст. 35 Закону України «Про охорону земель».
Відповідно до Закону України «Про відходи» небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;
Усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини поділяються на чотири класи і підлягають обліку. (ст. 34 Закону України «Про відходи»).
Відходи IV класу небезпеки відносяться до мало небезпечних.
Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування використовують Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Відповідно до п. 3.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовлено забрудненням і засміченням ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 за № 285/2725.
Пунктом 3.5. передбачено, що при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.
Згідно з пунктом 3.5.1. об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.
Про даний факт, також, зазначено і в рішенні місцевого господарського суду, отже, враховуючи вищевикладене, позивачем доведено факт засмічення відповідачем навколишнього середовища, а відтак твердження відповідача є безпідставними.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що доводи відповідача, що останнім не допущено заподіяння будь-якої шкоди навколишньому середовищу, оскільки тимчасово розміщені відходи були своєчасно та в повному обсязі прибрані безпідставні, оскільки предметом даного спору є відшкодування завданої державі шкоди внаслідок порушення ним вимог природоохоронного законодавства шляхом засмічення земельної ділянки, що встановлено проведеною перевіркою та зафіксовано у відповідному акті.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що навіть у випадку виконання відповідачем приписів щодо ліквідації засмічення земельної ділянки, спір у справі продовжує існувати до моменту відшкодування відповідачем шкоди або встановлення обставин відсутності підстав для її відшкодування.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 року у справі № 910/323/21 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги, а також витрати на надання правової (правничої) допомоги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український шлях" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 року у справі №910/323/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 року у справі №910/323/21 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/323/21.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко