вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" вересня 2021 р. Справа№ 910/7960/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Коротун О.М.
Руденко М.А.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021
у справі №910/7960/20 (суддя Селівон А.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ"
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Фінансова компанія "Поліс"
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОР-ЛІМІТЕД"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
про визнання незаконним і скасування наказу
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 вирішено повернутися до розгляду справи №910/7960/20 у підготовчому засіданні. Клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Великою палатою Верховного суду справи №922/2416/17 задоволено. Зупинено провадження у справі №910/7960/20 до розгляду Великою палатою Верховного суду справи №922/2416/17 та оприлюднення повного тексту постанови.
Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що зміст позовних вимог та підстави позову, а також предмет доказування у даній справі є подібними із висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2416/17.
Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд поновити ТОВ ФК "Поліс" пропущений строк для апеляційного оскарження. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у частині зупинення провадження у справі та направити справу №910/7960/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначав, що суд першої інстанції не указав жодної правової підстави, що обґрунтовували б необхідність повернення на стадію підготовчого засідання.
Крім того апелянт зазначав, що суд першої інстанції, розглядаючи цю справу має дослідити, чи в межах своїх повноважень Міністерство юстиції України прийняло наказ, яке в свою чергу, мало дослідити рішення реєстратора Бондаренка Р.О. від 06.12.2019 № 50068890 виключно на предмет дотримання останнім реєстраці йного законодавства. Отже, на думку апелянта, результат розгляду справи №922/2416/17 Великою Палатою не може жодним чином впливати на розгляд вирішення цієї справи, оскільки ключовою обставиною у доказуванні у цій справі є те, чи дійсно в Державному реєстрі прав було зареєстровано обтяження і чи було таке обтяження підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації прав державним реєстратором Бондаренком Р.О.
Позивач у своїх письмових поясненнях просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ФК «Поліс» та залишити без змін ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 у справі №910/7960/20.
Крім того позивач зазначав, що з даної справи та справи, яка перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду, до вирішення якої зупинено провадження у цій справі, убачається подібність правовідносин, а саме, схожість суб'єктного складу учасників - в обох справах учасниками є (1) власник майна, (2) особа, яка вважає себе іпотекодержателем нерухомого майна, та (3) суб'єкт наділений повноваженнями відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на офіційне підтвердження виникнення, зміни та припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Мінюст та державний реєстратор); схожість об'єкта та предмета правового регулювання - реалізація предмета іпотеки в межах справи про банкрутство, постанова про визнання банкрутом у якій в подальшому скасована схожість підстав позову - в обох справах до предмету доказування входять обставини, щодо припинення/не припинення іпотеки на майно схожість умов застосування правових норм.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" у справі №910/7960/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №910/7960/20 залишено без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України, у зв'язку із відсутністю доказів, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, направлення апеляційної скарги на адресу третьої особи 4 та надано скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
До суду 20.07.2021 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, подана засобами поштового зв'язку 19.07.2021. До заяви додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а саме платіжне доручення від 15.07.2021 №3930 на суму 2270,00 грн, а також докази направлення копії апеляційної скарги на адресу ТОВ "Приватофис".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7960/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс". Призначено справу до розгляду на 07.09.2021.
Розпорядженням керівника апарату суду від 06.09.2021 № 09.1-08/4107/21 у зв'язку із перебуванням суддів Шапрана В.В. та Буравльова С.І., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустках призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/7960/20.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" у справі №910/7960/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Коротун О.М., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" до провадження у визначеному складі суддів.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи убачається, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду знаходиться справа № 922/2416/17 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-Трейд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Так, згідно з висновком Верховного Суду у справі № 922/2416/17 виключною правовою проблемою є питання про наявність чи відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться у власності відповідача на підставі рішення суду, яке згодом скасоване, із застосуванням процедури продажу, установленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", за наслідками неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, що зумовлює обов'язок національних судів забезпечити єдиний підхід до вирішення питання щодо дійсності/недійсності договорів, укладених за результатами проведення аукціону у межах ліквідаційної процедури у порядку виконання постанови про визнання боржника банкрутом, яка надалі скасована із припиненням провадження у справі, що впливає на встановлення наявності у позивача на момент вирішення спору у даній справі прав іпотекодержателя і як наслідок впливає на встановлення належного способу захисту у спорах про звернення стягнення на предмет іпотеки за рахунок іпотечного майна.
Колегія суддів зазначає, що у межах даної справи підлягає дослідженню питання наявності у ТОВ "ФК "Поліс" прав іпотекодержателя, з урахуванням обставин реалізації іпотечного майна згідно іпотечного договору № 15.35-4/08ДІ02 від 30.05.2008, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" та Колядинським А.О. , на публічних торгах з примусового продажу майна останнього за результатами проведення аукціону у межах ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у рамках справи про банкрутство ФОП Колядинського О.А. № Б-39/171-10, постанова про визнання банкрутом у якій в подальшому скасована із припиненням провадження у справі.
Так, згідно ч. 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази тощо.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (ч. 2 ст. 210 ГПК України).
Статтею ст. 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Так, згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За приписами ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, дата і час якого призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Відповідно до п.п. 8, 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, а також здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У свою чергу відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
З матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 закрито підготовче провадження у справі № 910/7960/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2021.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
У свою чергу оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід ураховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.
Таким чином, ураховуючи обставини справи та доводи сторін, з метою виключення суперечностей та неоднозначностей фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі та наданих сторонами доказів, а також те, що на розгляді Великою Палати Верховного суду України перебуває справа з правовідносинами, подібними зі справою № 910/7960/20, у зв'язку з необхідністю вирішення останньою виключної правової проблеми щодо наявності чи відсутності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться у власності відповідача на підставі рішення суду, яке згодом скасоване, із застосуванням процедури продажу, установленої статтею ст. 38 Закону України "Про іпотеку", для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність повернення на стадію підготовчого засідання для вирішення питання про можливість зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного суду України справи № 922/2416/16 у подібних правовідносинах.
Відповідно до вимог ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з частиною 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
При цьому, судом також було урахована об'єктивна неможливість розгляду даної справи, оскільки у справі №922/2416/17 установлюються обставини та висновки, що безпосередньо вплинуть на подання і оцінку доказів у справі №910/7960/20, в тому числі йдеться про правові висновки, які входять до складу підстав для звернення позивача із позовною заявою в межах даної справи.
Ураховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача викладені у клопотанні про зупинення провадження є обгрунтованими, оскільки судова практика з розгляду даної категорії спорів перебуває на стадії становлення та формування, що породжує правову невизначеність, пов'язану з правильним та однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах, а отже результат правильного вирішення спору у даній справі № 910/7960/20 залежить від правового висновку суду, який буде зроблено у справі № 922/2416/17 під час її касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, установленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №910/7960/20.
Підсумовуючи вищеуказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", наведені у апеляційній скарзі стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №910/7960/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №910/7960/20 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.09.2021.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді О.М. Коротун
М.А. Руденко