вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" вересня 2021 р. Справа№ 826/15470/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Остапенка О.М.
секретар судового засідання: Гудько А.В.
за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 01.09.2021,
розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 року у справі №826/15470/15 (суддя Пасько М.В.)
за позовом акціонерного товариства «Градобанк» (АТ «Градобанк»)
до Міністерства культури та інформаційної політики України, Національного художнього музею України
за участю Національного банку України
про розірвання договору
в межах справи № 10/11
про банкрутство АТ «Градобанк»,
Ухвалою арбітражного суду міста Києва від 22.12.1997 було порушено провадження у справі №10/11 про банкрутство боржника - АТ «Градобанк».
Постановою Господарського суду міста Києва від 14.07.2000 у справі №10/11 боржника АТ «Градобанк» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
В межах справи №10/11 АТ «Градобанк» звернулося до суду з позовною заявою про розірвання договору № 279 про порядок передачі у державну власність та умови постійного зберігання колекції образотворчого мистецтва АТ «Градобанк» від 22.12.2005.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 у справі №826/15470/15 відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Верхового суду від 23.02.2021 у справі №826/15470/15 залишено без змін ухвалу суду від 04.08.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2020 від представника Національного художнього музею України надійшла заява про відшкодування розміру судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 заяву Національного художнього музею України №148 від 10.08.2020 року про відшкодування розміру судових витрат у справі №826/15470/15 задоволено. Стягнуто з АТ «Градобанк» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71/7; ідентифікаційний код 09808132) на користь Національного художнього музею України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 6; ідентифікаційний код 02224330) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45750 (сорок п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн., видано наказ відповідно до ст. 327 ГПК України.
Ухвала суду обґрунтована тим, що розмір витрати на професійну правничу допомогу адвоката Кучера О.М. обґрунтовано належним чином, доведено належними доказами та в повному обсязі.
Не погодившись з ухвалою першої інстанції, арбітражний керуючий Звєздічев Максим Олександрович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №826/15470/15 та ухвалити нове рішення, яким в заяві Національного художнього музею України про відшкодування розміру судових витрат відмовити повністю.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що зазначені в акті послуги адвоката не відносяться до витрат в розумінні ч. 3 статті 123 ГПК України. Крім того, апелянт зазначає, що заперечення Національного художнього музею України датовані 25.06.2020, в той час як акт складений - 10.06.2021. Також апелянт зауважує, що адвокат в акті вказав, що брав участь у чотирьох судових засідання, натомість станом на дату складання акту відбулося лише одне судове засідання. Апелянт наголошує, що акт та рахунок складені без обов'язкових реквізитів, а тому неможливо ідентифікувати надані послуги адвокатом. Крім того, на думку арбітражного керуючого, відповідачем не надано жодних документів на підтвердження факту оплати грошових коштів за надану правову допомогу.
Національний художній музей України подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив наступне:
- в акті допущено технічну помилку, так замість 10.08.2020 помилково зазначено 10.06.2020;
- всі надані послуги адвокатом відповідають вимогам ч. 3 статті 123 ГПК України;
- Кучер О.М. був присутній у чотирьох судових засіданнях, які включив до розрахунку в акті;
- як вбачається з висновків Верховного суду від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20 відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 справа № 826/15470/15 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Сотніков С.В., Отрюх Б.В. Головуючий суддя Поляков Б.М. подав заяву про самовідвід у вказаній справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 заяву головуючого судді Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. про самовідвід від участі у розгляді справи №826/15470/15 задоволено. Відведено головуючого суддю Полякова Б.М. від участі у розгляді справи №826/15470/15. Матеріали справи №826/15470/15 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу.
Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями справу №826/15470/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Попікова О.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 року у справі № 826/15470/15 розгляд апеляційної скарги арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 року у справі №826/15470/15 призначено на 01.09.2021.
Розпорядженням Керівника апарату суду № 09.1-08/3844/21 від 30.08.2021 у зв'язку з перебуванням суддів Попікової О.В. та Андрієнка В.В. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 826/15470/15.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Отрюха Б.В., судді: Остапенко О.М, Грек Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 року у справі № 826/15470/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Грека Б.М., Остапенка О.М.
01.09.2021 у судовому засіданні представник Національного банку України підтримала апеляційну скаргу арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича в повному обсязі.
Представник Національного художнього музею України в судовому засіданні 01.09.2021 заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 року у справі № 826/15470/15 - без змін.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної Звєздічева Максима Олександровича, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2020 від представника Національного художнього музею України надійшла заява про відшкодування розміру судових витрат.
В поданій заяві, заявник просить суд вирішити питання щодо пропорційного розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 45 750 грн.
На підтвердження понесених ним судових витрат заявник долучив до матеріалів справи копії:
- договору про надання правової (правничої) допомоги № 16/01-2020 від 16.01.2020 року;
- акту надання послуг № 10-08/2020 від 10.06.2020 року;
- рахунку-фактури № 10/08/20 від 10.08.2020 року.
Згідно з п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати фактичними і неминучими , але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція Верховного Суду у справі №905/1795/18 , постанова від 07.11.2019).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дослідивши заяву Національного художнього музею України з вимогами про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, підстави та докази на підтвердження цих витрат, Північний апеляційний господарський суд дійшов таких висновків.
Як вбачається із матеріалів справи, професійна правнича допомога надавалась Національному художньому музею України адвокатом Кучером О.М. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 16/01-2020 від 16.01.2020 року.
Відповідно до пункту 1.1 предметом Договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язаними із захистом та відновлення порушених, оспорюваних прав, свобод чи інтересів Клієнта.
Відповідно до пункту 6.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 01.08.2021 року.
Згідно з Договором про внесення змін № 1 до Договору № 16/01-2020 від 16.01.2020 року гонорар складається з суми вартості послуг та визначається із розрахунку одна година роботи дорівнює 1500,00 грн., без ПДВ
Тобто сума винагороди (54 750 грн.) була встановлена сторонами у договорі незалежно від часу, витраченого адвокатами на надання цих послуг.
В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, надано акт надання послуг № 10-08/2020 від 10.06.2020 року на суму 45 750 грн.
Суд апеляційної інстанції, з об'єктивних причин не в змозі самостійно перевірити кількість витраченого адвокатами часу у розрізі усіх записів, які містяться в описі наданих послуг позивачу, проте, окремі факти завищення кількості витраченого часу можуть слугувати доказом системного характеру завищення кількості витрачених годин на надання позивачу правничої допомоги при перегляді цієї справи в апеляційному порядку.
Ураховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності щодо предмета спору, значення справи для сторін, суд дійшов висновку про неспівмірність заявленого розміру витрат на правничу допомогу, яка надавалася Національному художньому музею України адвокатом Кучером О.М., критеріям, які визначені в частині 4 статті 126 ГПК.
За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав часткового задоволення вимог Національного художнього музею України та про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.
Апеляційний суд приймає до уваги пояснення адвоката Кучера О.М. про технічну описку в акті надання послуг № 10-08/2020.
Крім того, з урахування висновків об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду сформульованих у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 відповідно до яких розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про зміну ухвали Господарського суду міста Києва у справі №826/15470/15 від 20.05.2021 року та про часткове задоволення заяви Національного художнього музею України про відшкодування судових витрат в сумі 30 000 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Виходячи з наведених норм, встановлених обставин та матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не досліджено у повному обсязі обставини справи, не надано вірної оцінки доказам.
Керуючись статтями 269, 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №826/15470/15 від 20.05.2021 року змінити.
3. Заяву Національного художнього музею України про відшкодування судових витрат задовольнити частково.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Градобанк" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71/7; ідентифікаційний код 09808132) на користь Національного художнього музею України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 6; ідентифікаційний код 02224330) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Справу № 826/15470/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 08.09.2021.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
О.М. Остапенко