Справа № 756/5975/21 Суддя в суді першої інст. - Пономаренко А.А.
Провадження № 33/824/4146/2021 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
13 вересня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.
за участі:
особи,
яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Федорова Д.С.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Харчука О.П. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2021 року, якою
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, 26.03.2021 о 23:15 год. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Chery», моделі «QQ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Маршала Малиновського, у районі будинку № 6-б. Після зупинки в ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя. Від проходження медичного огляду в лікаря нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», яка розташована за адресою: Київ, вул. Петра Запорожця, 20, на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовилась.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Харчук О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
Мотивуючи вимог апеляційної скарги захисник вказує, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, поверхнево розглянуто справу та не забезпечено повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Захисник зазначає, що судом першої інстанції проігноровано те, що ОСОБА_1 , відмовляючись від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, діяла в стані крайньої необхідності, а тому не підлягає адміністративній відповідальності. Так, в момент пред'явлення вимоги пройти огляд на визначення стану сп'яніння у ОСОБА_1 було діагностовано гостру респіраторну хворобу COVID-19, у зв'язку з чим, для усунення небезпеки зараження інших громадян, вона відмовилась від проходження огляду, про що вона вказувала працівникам поліції та зазначила у складеному щодо неї протоколі.
Заслухавши доповідь судді,пояснення ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Висновок суду І-ї інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №192581 від 26 березня 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовилась від проходження огляду на визначення стану сп'яніння; відеозаписом з бодікамери патрульного поліцейського, де зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про достатність вказаних доказів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п.4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням досліджених доказів в їх сукупності, суддя І-ї інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів поданої апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 діяла в стані крайньої необхідності та відмовилась від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у зв'язку із хворобою, оскільки матеріали справи не містять даних на підтвердження зазначених доводів.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об'єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об'єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винною та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Харчука О.П. залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2021 рокущодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко