Апеляційне провадження № 22-ц/824/13107/2020
Справа № 369/13151/19
14 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у порядку підготовки до апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.
Оскільки апеляційна скарга містить клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення автотоварознавчої експертизи, дане клопотання підлягає вирішенню під час підготовки справи до апеляційного розгляду відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦПК України.
Обґрунтовуючи клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, представник ОСОБА_2 посилався на те, що в суді першої інстанції відповідач на етапі розгляду справи по суті подавав клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості залишків транспортного засобу на підставі належного та допустимого доказу - експертного висновку, однак суд відмовив в задоволенні клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання та у призначенні експертизи, тому відповідач просить апеляційний суд призначити відповідну експертизу з метою визначення вартості залишків транспортного засобу. Вважав, що відповідач дійсно заявив клопотання про призначення експертизи не на належній стадії розгляду, а саме на етапі розгляду справи по суті, проте суд першої інстанції повинен був ще на етапі підготовчого засідання запропонувати сторонам провести експертизу транспортного засобу, так як подані докази не можуть слугувати допустимими доказами визначення вартості залишків транспортного засобу. Посилався на правовий висновок Верховного Суду в постанові від 17 лютого 2021 року № 760/5686/17, в якому колегія суддів зазначила, що суд апеляційної інстанції не забезпечив (не організував) дійсно змагальний процес, тобто не роз'яснив учасникам судового процесу їхні процесуальні права щодо звернення з клопотанням про проведення експертизи для встановлення вартості транспортного засобу після ДТП та не роз'яснив наслідки невчинення цих процесуальних дій.
Позивач ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу заперечувала проти задоволення клопотання про призначення експертизи, посилаючись на те, що на судові засідання в підготовчому провадженні відповідача та його представник не з'явились, клопотання про призначення експертизи не заявляли, тому призначати судову експертизу на стадії розгляду справи по суті було би процесуальним порушенням.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2019 року у даній справі відкрито провадження у справі і призначено справу в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; відповідачу роз'яснено, що він має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (а. с. 79 - 80).
Відповідно до ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ст. 178 ЦПК України до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому будь-які інші клопотання відсутні (а. с. 93 - 95).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2021 року підготовче засідання у справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні (а. с. 162 - 163).
16 березня 2021 року відповідачем ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подано заяву до суду першої інстанції про повернення в підготовче провадження та призначення автотоварознавчої експертизи з метою встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено (а. с. 174 - 175).
Отже, із матеріалів справи вбачається, що у відповідача була наявна можливість в суді першої інстанції вчасно заявити клопотання про поновлення строку для здійснення відповідної процесуальної дії, або після закінчення досудової підготовки справи одночасно із клопотанням про поновлення процесуального строку, однак даною можливістю він не скористався.
В клопотанні про призначення експертизи, заявленого в апеляційній скарзі, клопотання про поновлення процесуального строку відповідачем також не заявлено.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов'язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
Таким чином, відповідачем в клопотанні не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача, клопотання про призначення експертизи.
Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду в постанові від 17 лютого 2021 року № 760/5686/17 є нерелевантним, оскільки у зазначеній справі, на відміну від справи № 369/13151/19, в матеріалах справи був відсутній звіт (акт) чи висновок про оцінку, виконаний аварійним комісаром, оцінювачем або експертом вартості транспортного засобу після ДТП, що унеможливлює визначення різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.
Виходячи із вищевикладеного, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення автотоварознавчої експертизи задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 365, 367, 368 ЦПК України, -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення автотоварознавчої експертизи залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: