13 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 757/14573/17-ц
провадження №22-ц/824/10075/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Нежури В.А.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,
представник третьої особи Фадєєва Н.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року /суддя Остапчук Т.В./
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , публічного акціонерного товариства «ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ», третя особа: Компанія Фортекс Юніверсал ЛТД, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна, ОСОБА_5 про визнання договорів недійсними, -
Позивач звернувся з вимогами про визнання договорів недійсними.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року позов залишено без розгляду. /т. 2 а.с. 197-199/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що відсутні докази належного повідомлення про судові засідання 26.06.2020 p., 05.11.2020 р. та 18.02.2021 р. Вказував, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Представник ОСОБА_4 - адвокат Юзефович А.О. звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що будь-яких клопотань із зазначенням поважних причин, які унеможливлюють з'явитися в судове засідання, чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду від позивача не надходило. Чинний ЦПК України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Суд першої інстанції, враховуючи численні неявки позивача та його представників у судові засідання, цілком правомірно, з посиланням на чинні норми цивільного законодавства, практику Європейського суду з прав людини, постановив обґрунтовану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Приймаючи до уваги повну байдужість позивача, яка підтверджена обставинами справи, сплив законного і розумного строку, в межах якого справа перебуває в провадженні, вказував, що правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення є очевидною.
Представник третьої особи адвокат Фадєєва Н.І. звернулась з письмовими поясненнями на апеляційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість. Вказувала, що згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, вказувала, що апеляційна скарга нормативно необґрунтована, недоведена та така, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з відповіддю на відзив на апеляційну скаргу, наголошуючи на тому, що ні представника позивача (апелянта), ні самого позивача про підготовчі судові засідання 26.06.2020 року, 05.11.2020 року та 18.02.2021 року належним чином повідомлено не було. Наголошував на позиції апеляційної скарги, відхиляючи доводи відзиву.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з поверненням справи для продовження розгляду, на підставі наступного.
Судом встановлено, що в підготовчі судові засідання 26.06.2020 р. та 05.11.2020 р. та 18.02.2021 позивач та представник позивача в підготовчі судові засідання не з'явились.
Залишаючи позову без розгляду, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 223, 257 ЦПК України якими врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд першої інстанції вважав за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач не з'явився в підготовчі судові засідання.
У ст. 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (ч. 1 ст. 197 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Тлумачення зазначених норм процесуального права з урахуванням змісту ст. 200 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі від 11 березня 2020 року № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19).
Доводи відзиву на апеляційну скаргу, щодо зловживання процесуальними правами та поінформованості позивача та його представника про судові засідання, апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права. Обставини щодо поінформованості, належного повідомлення чи причин неявки апеляційним судом не встановлювались.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: