13.09.2021
Справа № 696/770/21
6/696/14/21
іменем України
13 вересня 2020 року, суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Ніколенко О.Є., в приміщенні Кам'янського районного суду Черкаської області розглянувши матеріали заяви Товарства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником,
встановила:
До Кам'янського районного суду Черкаської області надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, де просять змінити вибулого стягувача ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні №62476575, яке перебуває у приватного виконавця Клименко Роман Васильович та відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 20.06.2020 №3804 про стягнення заборгованості по кредитному договору №62476575 в загальній сумі 73462,48 грн. В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року було повернуто без розгляду заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувача у виконавчому документі, так як справа не розглядається в порядку адміністративного судочинства. Відтак заявник змушений звернутися з даною заявою в порядку цивільного судочинства.
Суддя, перевіривши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, законодавцем закріплено право заінтересованих осіб, а також виконавця за заявою сторони на звернення до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Разом з тим, передбачивши можливість звернення до суду із вказаною заявою, Закон України «Про виконавче провадження» не у повній мірі регламентував процедуру реалізації такого права, зокрема, в частині визначення суду, до якого така заява подається у випадку ініціювання зміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 11.04.2013 року у справі «Вєренцов проти України» зазначив, що саме законодавство має бути сформульованим з достатньою чіткістю. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування.
У рішенні від 09.01.2013 року у справі «Олександр Волков проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив, що вимоги до «якості» закону визначають принцип законності, який частково співпадає з принципом верховенства права, одним з визначальних проявів якого є принципи «доброго врядування» і «належної адміністрації».
У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас, положення ч. 2 ст. 74 даного Закону передбачають, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, у порядку цивільного або господарського судочинства вирішують питання, пов'язані з виконанням саме рішень судів відповідної юрисдикції. Натомість, питання, пов'язані з виконанням як рішень адміністративних судів, так і рішень інших органів (посадових осіб), підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
В даному випадку звернення стягнення з ОСОБА_1 , відбувається на підставі примусового виконання виконавчого напису № 3804, виданого приватним нотаріусом, а не на підставі судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 379 КАС України у чинній редакції передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Натомість, формулювання «суд, який розглядав справу як суд першої інстанції», у частині 1 статті 264 КАС України, яка була чинною до 15.12.2017 року та яку застосовувала Велика Палата Верховного Суду при прийнятті постанови від 16.01.2019 року у справі №826/7941/17, не було зазначено.
Водночас, правова природа правовідносин, пов'язаних із розглядом даної заяви, у розрізі їх регламентації Законом України «Про виконавче провадження» свідчить, що саме до компетенції адміністративного суду належить вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні, відкритому з метою виконання виконавчого напису нотаріуса.
Передача такої заяви на розгляд іншого суду зумовило б порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таким судом, у розумінні положень КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» є саме адміністративний суд. Розгляд такої заяви за правилами цивільного чи господарського судочинства матиме своїм наслідком порушення права особи на розгляд його заяви належним судом, адже, як вже було підкреслено вище, до компетенції відповідних судів віднесено виключно розгляд питань, пов'язаних з виконанням саме їх рішень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду сформулювано висновок щодо належності розгляду відповідного питання адміністративним судом не лише виходячи з положень КАС України, а й з огляду на приписи ст. ст. 15, 74 Закону України «Про виконавче провадження», які протягом 2017-2021 років змін не зазнавали.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, у постановах від 22.07.2019 року у справі № 822/1659/18, від 26.02.2020 року у справі №826/7981/17, від 09.04.2020 року у справі № 641/5987/18 та від 27.01.2021 року у справі № ЗВ/380/22/20 Верховний Суд також застосовував відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №826/7941/17 в аналогічних за змістом правовідносинах.
Як вбачається з правової позиції ВС від 18.03.2021 по справі №200/6545/20-а, зроблено висновок, що заміна сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом зміни стягувача його правонаступником, оскільки заяву не належить розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведеного, вважаю за необхідне зазначити, що хоча ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2021 року заяву повернуто без розгляду, але останній не позбавлений доступу до правосуддя, і враховуючи вищевикладене може звернутися за захистом своїх прав саме в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 3, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», статтями 287, 389 КАС,статтями 186, 258-261, 272 ЦПК України, суддя,
постановила:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою Товарства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, надіслати ТОВ «Вердикт Капітал».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Ухвала складена та підписана суддею 13.09.2021.
Суддя О.Є. Ніколенко