Апеляційне провадження № 22-ц/824/6760/2021
справа № 368/1416/15-ц
09 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області, постановлену суддею Іванютою Т.Є. 30 березня 2016 року про визнання мирової угоди укладеною у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
У липні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 7 793 622 грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 3654 грн.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 30 березня 2016 року визнано мирову угоду між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладеною.
Відповідно до мирової угоди:
1.Відповідач визнає свої зобов'язання по сплаті суми боргу перед Позивачем, який становить 7 793 622 (сім мільйонів сімсот дев'яносто три тисячі шістсот двадцять дві) гривні 00 коп. (в еквіваленті 366 500 (триста шістдесят шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів), за курсом НБУ, який існував станом на момент подання позовної заяви до суду). Також, Відповідач зобов'язується сплатити суму понесених Позивачем судових витрат у розмірі 3 654 (гри тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривень 00 коп., всього на загальну суму 7 797 276 (сім мільйонів сімсот дев'яносто сім тисяч двісті сімдесят шість) гривень 00 коп.
2.Сторони домовилися, що грошовий еквівалент суми боргу у доларах США розраховується за курсом НБУ, що існував станом на момент подання позовної заяви до суду, а саме на рівні 1 USD - 21,265 грн.
3.Сторони підтверджують той факт, що до моменту підписання Мирової угоди Відповідач сплатив Позивачеві частину суми боргу у розмірі 637 950 (шістсот тридцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень 00 коп. (в еквіваленті З0 000,00 доларів США (тридцять тисяч) доларів 00 центів.
4.Сторони зазначають, що на момент підписання мирової угоди сума основного боргу становить 7 155 672 (сім мільйонів сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 50 коп. (в еквіваленті 336 500 доларів США (триста тридцять шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів.
5.Відповідач сплачує Позивачеві суму, зазначену у п. 6 мирової угоди та п.4 ухвали суду, з врахуванням фактично сплаченої суми, шляхом розстрочення платежів за графіком сплати платежів в розмірах і в строки встановлені даною мировою угодою.
6.Відповідач сплачує борг, зазначений у п. 6 мирової угоди та п.4 ухвали суду на умовах наступної розстрочки:
н/пСума погашення заборгованості (грн.)Еквівалент у доларах СШАДата погашення заборгованості
11 063 250,0050 000,0029.04.2016 р.
21 063 250,0050 000,0031.05.2016 р.
31 063 250,0050 000,0030.06.2016 р.
41 063 250,0050 000,0029.07.2016 р.
51 063 250,0050 000,0031.08.2016 р.
61 063 250,0050 000,0030.09.2016 р.
7776 172,5036 500,0031.10.2016р.
7.Відповідач відшкодовує Позивачеві кошти в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривень 00 коп., що становлять витрати по оплаті судового збору, протягом строку, визначеному Сторонами у п. 8 Мирової угоди та п.6 ухвали суду.
8.Виплата суми боргу, повністю або частинами, у вигляді платежів, здійснюється шляхом передачі Позивачеві готівкових коштів у терміни, зазначені у п. 8 Мирової угоди та п.6 ухвали суду.
9.Датою отримання платежу вважається дата отримання Позивачем готівкових коштів, що підтверджується належно оформленою розпискою Позивача про одержання коштів.
10.Відповідач має право достроково погасити борг в повному обсязі або частково.
11.У разі несплати Відповідачем, сум боргу у порядку п. 8, 9 Мирової угоди ( п.6,7 ухвали суду) Позивач має право направити ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області про затвердження Мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі, вказаному у п. 6 цієї Мирової угоди за вирахуванням здійснених Відповідачем платежів за цією Мировою угодою, про що Позивач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, закрито .
Не погодившись з ухвалою суду, 23.03.2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу про визнання мирової угоди укладеною скасувати та справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що ухвала незаконна та необґрунтована, зокрема вказує, що відповідач не укладав мирову угоду з позивачем та не погоджував її умови, не мав ні наміру, ні можливості їх виконувати. За таких обставин вважає, що суд затвердив мирову угоду передчасно, без дослідження дійсних обставин справи, а саме не встановив достовірно, що відповідач дійсно мав намір укласти та уклав цю мирову угоду. А тому і не погоджувався на закриття провадження по справі. Про існування оскаржуваної ухвали дізнався випадково з мережі інтернет в 2021 році.
У суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представники позивача просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановлених ухвал, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції виходив того, що мирова угода не суперечить вимогам закону та на зазначених умовах не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справиу липні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 7 793 622 грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 3654 грн.
В ході розгляду справи позивач та відповідачі дійшли до мирової угоди та в судовому засіданні 30.03.2016 року їх представники подали до суду спільну заяву, в якій просили затвердити укладену між ними мирову угоду, провадження по справі закрити, надавши суду укладену та підписану сторонами по справі мирову угоду від 30.03.2016 року.
Згідно зі ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними.
Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідача посилається на те, що сам відповідач не укладав мирової угоди та не підписував її.
Однак, колегія суддів не приймає дані доводи до уваги, оскільки із матеріалів справи вбачається , що мирова угода була підписана представником відповідача, який діяв від його імені по довіреності.
Відповідно до ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач особисто знав про розгляд справи, оскільки декілька разів подавав клопотання про відкладення розгляду, до яких додавав копії міграційних карток (доказів його перебування закордоном). В подальшому в справу вступив його представник за довіреністю, копія якої міститься в матеріалах справи, за якою представник мав повноваження укласти мирову угоду.
За таких обставин постановлене судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 30 березня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2021 року.
Суддя - доповідач:
Судді: