Справа № 11-cc/824/4740/2021 (757/38947/21-к) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
08 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
перекладача ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 липня 2021 року, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 липня 2021 року частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , та продовжено строк тримання під вартою до 18 вересня 2021 року включно, але не більше строку досудового розслідування, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Киргизстан, громадянина Республіки Киргизстан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, особисте зобов'язання.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, через відсутність даних про наявність в його діях складу інкримінованих злочинів. Стверджує про недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та додає, що слідчим суддею не враховано всіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Також апелянт зазначає про відсутність у матеріалах провадження ухвал апеляційного суду про розсекречення протоколів НСРД. Вказує про невідповідність рішення суду фактичним обставина кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Європейський суд з прав людини підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження №42020101060000157, відомості про яке 14.05.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2, ст. 121, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України.
09.12.2020 ОСОБА_11 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України.
10.12.2020 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 лютого 2021 року (включно).
22.01.2021 заступником Генерального прокурора у даному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до 09.03.2021 року включно.
26.01.2021 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_8 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09.03.2021 року (включно).
25.02.2021 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні №42020101060000157 від 14.05.2020 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 09.06.2021 року.
26.02.2021 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_8 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 26.04.2021 року.
19.04.2021 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_8 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09.06.2021 року.
25.05.2021 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні №42020101060000157 від 14.05.2020 продовжено строк досудового розслідування до дванадцяти місяців, тобто до 09.12.2021 року.
31.05.2021 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_8 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 29.07.2021 року.
16.07.2021 ОСОБА_12 повідомлено про зміну раніше оголошеної підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
22.07.2021 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_8 строку тримання під вартою.
22 липня 2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва задоволено дане клопотання та продовжено щодо ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 18 вересня 2021 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
Під час розгляду клопотання про продовження щодо ОСОБА_8 строку тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Твердження захисника про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, через відсутність даних про наявність в його діях складу інкримінованих злочинів, не знайшли свого підтвердження, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у протоколі допиту свідка ОСОБА_13 від 18.05.2021, протоколах пред'явлення особи для впізнання від 22.05.2021, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.05.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_14 від 22.05.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 22.05.2021, протоколах проведення слідчого експерименту від 08.06.2021, від 09.06.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_16 від 09.05.2021, протоколах допиту потерпілого ОСОБА_17 від 08.10.2020; від 12.10.2020; від 15.10.2020, від 12.11.2020, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.10.2020, від 26.11.2020, від 23.11.2020, від 27.11.2020, протоколі допиту свідка ОСОБА_18 від 19.11.2020; протоколах проведення слідчого експерименту від 29.12.2020, від 02.02.2021, протоколі огляду від 12.10.2020, протоколах огляду речей та документів від 20.11.2020, від 04.12.2020, протоколі огляду предмету від 14.01.2021, протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо, відео контроль особи, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо, відео контроль особи, відносно ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо, відео контроль особи, відносно ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з транспортних телекомукаційних мереж від 13.11.2020, висновку експерта №042-1794-2020 від 22.03.2021, висновку експерта № СЕ-19/111-21/6434-В3 від 07.04.2021, висновку експерта № СЕ-19/111-21/6840-В3 від 01.04.2021, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_21 від 22.05.2021, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.05.2021, від 10.06.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_22 від 13.05.2021, протоколі проведення слідчого експерименту від 02.06.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_23 від 10.06.2021, протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.06.2021, протоколі проведення слідчого експерименту від 10.06.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_24 від 21.09.2020, протоколах допиту свідка ОСОБА_25 від 19.11.2020, від 26.11.2020, від 01.12.2020, протоколах допиту потерпілого ОСОБА_26 від 20.07.2020, від 20.07.2020, від 16.10.2020, від 19.10.2020, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2020, від 15.05.2020, протоколі допиту свідка ОСОБА_27 від 14.01.2020, протоколі допиту свідка ОСОБА_28 від 12.12.2020, протоколі допиту свідка ОСОБА_29 від 23.12.2020, висновку експерта № 042-1674-2020 від 11.12.2020, протоколі допиту свідка ОСОБА_30 від 07.06.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_31 від 01.05.2021, висновку експерта №СЕ-19/111-20/53352-Б від 25.01.2021; висновку експерта №СЕ-19/111-20/53359-Б від 27.01.2021; висновку експерта №СЕ-19/111-20/52028-Б від 30.11.2020; висновку експерта №СЕ-19/111-21/15999-БД від 07.06.2021; висновку експерта №СЕ-19/111-21/22257-БЗ від 14.07.2021.
Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Як встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування підозрюваному інкриміновано кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
У відповідності до клопотання органу досудового розслідування, доведеність наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного підтверджується наступним.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні особливо тяжких насильницьких злочинів, вчинених у складі злочинної організації, за попередньою змовою, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників злочинної організації, всіх епізодів вчинення злочинною організацією злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрюваний може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування. Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників злочинної організації, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. Зазначений ризик, також підтверджується тим, що злочини, у яких підозрюється особа є насильницькими, в результаті яких заподіювалась у тому числі моральна та фізична шкода потерпілим, що свідчить про те, що підозрюваний схильний до вчинення таких дій.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу, а тому доводи апеляційної скарги захисника стосовно недоведеності неможливості застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, слід визнати непереконливими.
Доводи апелянта щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Посилання адвоката на те, що слідчим суддею не враховано всіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.
Твердження захисника про відсутність у матеріалах провадження ухвал апеляційного суду про розсекречення протоколів НСРД, не є визначеною законом самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв'язку із чим твердження апелянта про невідповідність рішення суду фактичним обставина кримінального провадження, слід визнати непереконливими.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 липня 2021 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 та продовжено щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 18 вересня 2021 року включно, але не більше строку досудового розслідування, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
________________________ ___________________________ __________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4