Справа № 557/1036/21
про залишення заяви без руху
"10" вересня 2021 р.
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Гощанської селищної ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, надання додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гощанської селищної ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, надання додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Одночасно позивач у позовній заяві, посилаючись на ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, яке у свою чергу спричинено заборгованістю відповідача перед нею, вказавши на те, що є пенсіонером, отримує мінімальну пенсію, яку витрачає на проживання та ліки.
Вивчивши означене вище клопотання ОСОБА_1 та матеріали позовної заяви суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, де позивачем є член багатодітної сім'ї.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, що визначено ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на аналіз зазначених норм закону, суддею звертається увага на те, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року).
При цьому суддя зауважує, що законодавством не передбачено безумовного права на звільнення від сплати судового збору пенсіонера.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (у справі «Kreuz v. Poland», №28249/95, п. 59, від 19 червня 2001 року). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (у справі Shishkov v. Russia», №26746/05, п. 111, від 20 лютого 2014 року).
Згідно приписів ч. 2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Так, позивач в позовній заяві не вказав ціну позову, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Виходячи з вищенаведеного, суд позбавлений можливості визначити точну суму судового збору.
Окрім того, суддею наголошується, що в позовній заяві зазначено дві самостійні вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог за ставками встановленими ЗУ «Про судовий збір».
Судовий збір має бути сплачений з дотриманням таких реквізитів: рахунок № UA578999980313161206000017065, отримувач коштів УК у Гощан.р-ні/Гощанськ.р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 37870717, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030101.
Окрім того, суддею звертається увага, що у відповідності з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно приписів ч. 4 ст.49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, позивачу необхідно, на підтвердження своїх позовних вимог зазначити ціну позову, підтверджену у встановленому ЦПК України порядку, сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, виходячи із ціни позову підтвердженої у передбаченому законом порядку та немайнового характеру та надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначеного недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на зазначене вище, а також зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, означені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 136, 185, 260 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Гощанської селищної ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, надання додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Пацко