Справа № 549/236/21
Провадження № 1-кп/549/43/21
13 вересня 2021 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021175580000231 від 21.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
установив:
На розгляд суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням вказаної особи за ч.2 ст.125 КК України.
Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 30.08.2021 призначено судовий розгляд кримінального провадження на 13.09.2021.
До початку судового розгляду кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 подано позовну заяву, відповідно до якої останній просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на його користь майнову в розмірі 16 166,67 грн та моральну шкоду - 10 000 грн.
Крім того прохав вжити заходи щодо забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на все майно належне цивільному відповідачу.
Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Враховуючи те, що потерпілим цивільний позов поданий до початку судового розгляду та він відповідає вимогам встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства, то суд вважає за необхідне прийняти вказаний позов до спільного розгляду із кримінальним провадженням.
Разом з тим у вжитті заходів забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту необхідно відмовити зважаючи на таке.
Згідно з ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
З контексту ч.1 ст.170 КПК України випливає, що арешт може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно з ч.ч.2,5 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік майна, на яке накладено арешт;
2) підстави застосування арешту майна;
3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;
4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Подане клопотання не містить будь-яких документів та доказів про склад майна обвинуваченого.
З огляду на викладене суд на даний час позбавлений змоги вирішити питання арешту, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст.128КПК України, суд,
ухвалив:
1.Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди прийняти до спільного розгляду із кримінальним провадженням №12021175580000231 від 21 червня 2021 року.
2.У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_5 про арешт майна відмовити.
3.Роз'яснити, що відповідно до ст.350 КПК України відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1