Справа № 545/1189/21
Провадження № 2/545/798/21
"13" вересня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Путрі О.Г.
при секретарі судового засідання - Кузуб Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Кредит-Капітал », треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначив, що 10 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис , який зареєстрований в реєстрі за № 518 про стягнення з нього на користь ТзОВ « Фінансова компанія « Кредит-Капітал » заборгованості у розмірі 27114,53 грн. Виконавчий напис пред'явлено до примусового виконання, перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди О.С. Вказав, що приватним нотаріусом не дотримано вимоги вчинення виконавчого напису, не встановлена безспірність заборгованості, кредитний договір укладений не в письмовій формі та нотаріально не посвідчений, жодних повідомлень ні від стягувача, ні від нотаріуса про існування заборгованості та необхідності її погашення він не отримував, виконавчий напис вчинено не за місцем його проживання . Прохав визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 26.04.2021 року відкрите провадження по справі та призначено підготовче судове засідання , задоволено клопотання представника позивача про витребування у третьої особи додаткових письмових доказів, необхідних для правильного вирішення спору.
Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому він проти задоволення позову заперечував. Вказав, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з дотриманням усіх умов, передбачених Порядком вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, стягувачем нотаріусу були надано всі документи, необхідні для вчинення виконавчого напису, заборгованість є безспірною, кредитний договір укладено у формі електронного правочину, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Також вказав, що відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв'язку було надіслано письмову претензію про необхідність погашення кредитної заборгованості, жодних дій з боку позивача вчинено не було. Зазначив, що заявлена позивачем сума понесених витрат на професійну правничу допомогу значно завищена та не відповідає складності справи, у відшкодування цих витрат прохає відмовити.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2021 року підготовче засідання по справі закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача - адвокат Фелоненко С.М. в судове засідання не з'явилася, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала та прохала його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про місце та час слухання справи, окрім відзиву будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надсилав.
Треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда О.С. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. в судове засідання не з'явилися, хоча були також належним чином повідомленими про місце та час слухання справи, нотаріус направив до суду затребувані документи.
Суд , дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 10.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 518 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за
кредитним договором № 1058096 від 22.05.2020 року, укладеним між ним та ТОВ « Мілоан », правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги № 53-МЛ від 18.11.2020 року є ТОВ « Фінансова компанія « Кредит-Капітал ».
Вищевказаний кредитний договір було укладено шляхом використання позичальником аналогу ЕЦП у формі одноразового ідентифікатору, який було відправлено на номер мобільного телефону ( а.с. 60 ), власноруч позивачем договір не підписувався, нотаріально не посвідчувався.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 18.11.2020 року по 27.12.2020 року. Сума заборгованості складає 27114,53 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5692 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам - 20442,53 грн., прострочена заборгованість за комісією - 980 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 0,00 грн.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача, яка складає 930 грн.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника - 28044,53 грн.
Виконавчий напис пред'явлено до примусового виконання приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою О.С., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2021 року .
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 88 Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування
і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про
непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 10.02.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України справі за № 6-887цс17 від 05.07.2017 року вбачається, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Ухвалою суду від 26.04.2021 року витребувано у третьої особи, документи, необхідні для правильного вирішення спору та на підставі яких було здійснено спірний виконавчий напис.
На адресу суду надійшли витребувані документи .
Як вбачається із наданих копій документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, підставою вчинення виконавчого напису стали: заява стягувача про вчинення виконавчого напису,кредитний договір № 1058096 від 22.05.2020 року, довідка про ідентифікацію, графік розрахунків , виписка з особового рахунку ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором , список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, договір про відступлення прав вимоги від 18.11.2020 року із витягом з реєстру боржників до нього.
Проте, як вбачається, відповідачем ТзОВ « Фінансова компанія « Кредит-Капітал » не надано доказів, що заборгованість у даній справі є безспірною, зокрема відсутні докази отримання позивачем вимоги ( претензії ) про повернення кредиту в повному обсязі, а також відсотків та штрафних санкцій. Відповідачем лише зазначено, що сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 складає за тілом кредиту - 5692 грн., по відсоткам - 20442,53 грн., пеня, комісії - 980 грн., але жодних розрахунків про такий розмір заборгованості та її складові, надано не було, а тому неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем.
Суд зауважує, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Також позивач зазначає, що не отримував від ТзОВ « Фінансова компанія « Кредит-Капітал » вимоги ( претензії ) про сплату заборгованості та її можливе стягнення шляхом видачі виконавчого напису нотаріуса. Судом не встановлено факту отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність заборгованості.
Список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів не являється доказом отримання позивачем вимоги про сплату заборгованості.
Відповідачем не надано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Інші доводи позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги не заслуговують на увагу.
Приймаючи до уваги відсутність належних, допустимих і достовірних доказів про те, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед ТзОВ « Фінансова компанія « Кредит-Капітал », а також щодо вручення позивачу вимоги банку про сплату кредитної заборгованості із застереженням щодо можливого її стягнення за виконавчим написом нотаріуса, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу суд приходить до наступного висновку.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Тому суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, її складність , обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 137,141, 259, 263-265 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Кредит-Капітал » ( юридична адреса : м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити .
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис , зареєстрований в реєстрі за № 518, вчинений 10.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Кредит-Капітал » заборгованість в сумі 28044,53 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Кредит-Капітал » на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Кредит-Капітал » на користь держави судовий збір у сумі 908 ( дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. Г. Путря