(заочне)
Провадження № 2/510/987/21
Справа № 510/681/21
13.09.2021 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі
Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.
за участю секретаря Пройка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з викликом сторін за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач звернулась до ЗАТ КБ «ПриватБанк» (яке надалі було перейменовано в АТ КБ «Приватбанк») з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим, відповідачем було підписано заяву № б/н від 10 квітня 2009 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
За наслідками підписаної сторонами заяви про отримання банківських послуг, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено обумовлений сторонами початковий кредитний ліміт у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. та надано кредитну картку для використання. Визначено базову процентну ставку кредиту яка складає 2,5 відсотка у місяць на залишок заборгованості. Крім того позивача було ознайомлено з умовами наданого кредитування за кредитною карткою «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» про що свідчить її власноручний підпис.
Позивач, відповідно до договору, умов та правил надання банківських послуг, свої зобов'язання виконав у повному обсязі - надав кредит у встановленому розмірі.
Однак, відповідач по справі не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, тобто зобов'язання за вказаним договором не виконала.
У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, у відповідача станом на 16 березня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 30 933 (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 10 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 26 194 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 71 коп.; в тому числі 26 194 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 71 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту; заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 4 738 (чотири тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 39 коп.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного вирішення справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце його проведення сповіщалась, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги неодноразове неприбуття у судові засідання належним чином повідомленого відповідача, задля недопущення порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволено з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 10 квітня 2009 року відповідач звернулась до ЗАТ КБ «Приватбанк» (яке надалі було перейменовано в АТ КБ «Приватбанк») із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, відповідно до якої, банк відкрив відповідачу кредитний рахунок та надав кредитну картку для використання, з встановленим початковим кредитним лімітом у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. Умовами заяви про надання банківських послуг в Приватбанку також визначено базову процентну ставку кредиту яка складає 2,5 відсотка у місяць на залишок заборгованості. Крім того позивача було ознайомлено з умовами наданого кредитування за кредитною карткою «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» про що свідчить її власноручний підпис.
Відповідач надала свою згоду, що підписана нею заява від 10 квітня 2009 року разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між нею та ЗАТ КБ «Приватбанк» (на теперішній час АТ КБ «ПриватБанк») договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у вказаній заяві.
Позивач, відповідно до договору та умов та правил надання банківських послуг, свої зобов'язання виконав у повному обсязі - надав кредит у встановленому розмірі.
Однак, відповідач по справі не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, тобто зобов'язання за вказаним договором не виконала.
У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, у відповідача станом на 16 березня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 30 933 (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 10 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 26 194 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 71 коп.; в тому числі 26 194 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 71 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту; заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 4 738 (чотири тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 39 коп.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання, а на підставі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Таким чином, відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та його умовами, а відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наданого представником позивача розрахунку заборгованості, вбачається, що станом на 16 березня 2021 року, заборгованість відповідача за кредитним договором №б/н від 10 квітня 2009 року, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості становить 30 933 (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 10 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 26 194 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 71 коп.; в тому числі 26 194 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 71 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту; заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 4 738 (чотири тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 39 коп.
Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, суду не надано.
На підставі вищевикладеного, наданих до суду документів, судом встановлено, що банком виконані умови кредитного договору №б/н від 10 квітня 2009 року з надання відповідачу кредитної картки зі встановленим кредитним лімітом.
Крім цього, з наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається користування відповідачем кредитною карткою, що включало у себе як зняття кредитних коштів, так і поповнення картки.
Таким чином, відповідач своїми діями підтвердила наявність між сторонами кредитних правовідносин.
Відносно посилання відповідача у своїх письмових поясненнях (запереченнях) проти позову, відносно порушення строку позовної давності та не надання представником позивача обґрунтованого розрахунку заборгованості за кредитним договором з посиланнями на правові підстави (в т.ч. з посиланням на договір), суд зазначає наступне.
Як зазначив у своїй правовій позиції Верховний Суд України у справі № 6-14цс14 від 19 березня 2014 року та у справі № 6-61цс14 від 18 червня 2014 року, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складової кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (статті 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (статті 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.
Отже, оскільки строк дії наданої відповідачу кредитної картки № НОМЕР_1 до грудня 2021 року включно, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування загального строку позовної давності.
В обґрунтування позовних вимог, представником позивача надані розрахунки заборгованості за договором № б/н від 10 квітня 2009 року укладеного між сторонами, станом на 31 травня 2015 року сума якої складає 4 327 (чотири тисячі триста двадцять сім) грн. 20 коп., станом на 30 червня 2019 року сума якої складає 2 732 (дві тисячі сімсот тридцять дві) грн. 83 коп., станом на 16 березня 2021 року сума якої складає 30 933 (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 10 коп., яка доведена представником позивача відповідно до ст. 81 ЦПК України та виникла на підставі заяви № б/н від 10 квітня 2009 року про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; уразі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір сплачений останнім в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, -
вирішив:
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 квітня 2009 року у розмірі 30 933 (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова