Справа № 522/15709/20
Провадження №2-з/522/472/21
13 вересня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючої судді Шенцевої О.П.
при секретарі Кісліної В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеси заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чумаченка Святослава Олександровича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко Святослав Олександрович звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про забезпечення позову після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання права власності.
Заяву обґрунтовує тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2013 року у справі №1522/18038/12, було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дійсною та затвердили умови, відповідно до яких:
-ОСОБА_3 зобов'язується оформить право власності на 1/3 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй, згідно договору купівлі-продажу від 25.07.2006 р., реєстраційний номер 9781130 на користь ОСОБА_1 , у зв'язку з перерахуванням спадкового майна до кінця 2013 року.
-ОСОБА_2 зобов'язується оформити право власності на 1/3 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому, згідно договору купівлі-продажу від 25.07.2006 року, реєстраційний номер 9781130 на користь ОСОБА_1 , у зв'язку з перерахуванням спадкового майна до кінця 2013 року.
Після набрання ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2013 року у справі №1522/18038/12 законної сили, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали постійно відкладати виконання зобов'язань за мировою угодою.
Станом на день подання позову зобов'язання оформити права власності на належні їм 2/3 частини квартири за позивачем відповідачі не виконали та вони залишаються формальними власниками своїх часток на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідачі фактично передали квартиру АДРЕСА_1 , позивачу та останній вільно користується нею на власний розсуд.
Наразі відповідачі не визнають право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
Водночас, як стало відомо позивачу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на квартиру АДРЕСА_1 , встановлено обтяження - арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження №42440317). Підстава для державної реєстрації обтяження - постанова приватного виконавця Шипкова Є.О. про арешт майна боржника серія та номер: 65772308 від 10.06.2021 року.
Крім того, із загальнодоступної інформації Державного підприємства «СЕТАМ», зокрема з офіційної електронної сторінки - https://setam.net.ua/auction/491011 по номеру виконавчого провадження 65772308, встановлено, що 1/3 частини вищевказаної квартири є предметом реалізації майна у вказаному виконавчому провадженні, де боржником є ОСОБА_2 , а й відтак виставлена на торги (дата проведення аукціону 15 вересня 2021 року) за лотом № 492164.
У зв'язку із викладеним, у позивача виникла необхідність клопотати перед судом про накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 , з метою не допущення проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» та подальшого відчуження вказаної квартири на користь переможця торгів або передачу нерухомого майна стронам виконавчого провадження, що призведе до унеможливлення виконання рішення суду по цій справі.
Крім того, є необхідність клопотати перед судом щодо зупинення реалізації 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 по лоту № 492164, оскільки не зупинення реалізації ускладнить поновлення порушених прав або інтересів позивача.
Тобто, на сьогодні, склалися обставини, що майно яке реалізується фактично належить за мировою угодою позивачу, ОСОБА_1 , який не є боржником по виконавчому провадженню № 65772308 по якому відбувається реалізація майна і який жодним чином не уповноважував продавця на такий продаж.
Відповідно до Розділу XI Наказу Міністерства Юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна», підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.
За наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються.
Отже, законодавець у вказаному порядку визначив можливість зупинення реалізації майна по окремому лоту за рішенням суду.
Частиною 2. ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У зв'язку з викладеним сторона позивача просить накласти арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 , зупинити реалізацію по лоту № 492164 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, забезпечення позову це вжиття судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення ускладнення або неможливості виконання рішення.
Відповідно до роз'яснень викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди відповідачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Частиною 3 статті 151 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для забезпечення позову: 1) невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду; 2) невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з'ясувати причини, з яких потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2013 року у справі №1522/18038/12, було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дійсною та затвердили умови, відповідно до яких:
-ОСОБА_3 зобов'язується оформить право власності на 1/3 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй, згідно договору купівлі-продажу від 25.07.2006 р., реєстраційний номер 9781130 на користь ОСОБА_1 , у зв'язку з перерахуванням спадкового майна до кінця 2013 року.
-ОСОБА_2 зобов'язується оформити право власності на 1/3 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому, згідно договору купівлі-продажу від 25.07.2006 року, реєстраційний номер 9781130 на користь ОСОБА_1 , у зв'язку з перерахуванням спадкового майна до кінця 2013 року.
Після набрання ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2013 року у справі №1522/18038/12 законної сили, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконали своїх зобов'язань за мировою угодою та залишаються власниками своїх часток на квартиру АДРЕСА_1 .
Наразі відповідачі не визнають право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
Водночас, як стало відомо позивачу з інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на квартиру АДРЕСА_1 , встановлено обтяження - арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження №42440317). Підстава для державної реєстрації обтяження - постанова приватного виконавця Шипкова Є.О. про арешт майна боржника серія та номер: 65772308 від 10.06.2021 року.
Крім того, із загальнодоступної інформації Державного підприємства «СЕТАМ», зокрема з офіційної електронної сторінки - https://setam.net.ua/auction/491011 по номеру виконавчого провадження 65772308, встановлено, що вищевказана квартира є предметом реалізації майна у вказаному виконавчому провадженні, де боржником є ОСОБА_2 , а й відтак виставлена на торги (дата проведення аукціону 15 вересня 2021 року) за лотом № 492164.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов'язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.2 розділу ХІ «Визнання електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне накласти арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 , зупинити реалізацію по лоту № 492164 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 .
Підстав для зустрічного забезпечення судом не встановлено.
Керуючись ст. 149-153, 157 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чумаченка Святослава Олександровича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.
Накласти арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Зупинити реалізацію по лоту №492164 в рамках виконавчого провадження за №65772308 1/3 частини квартириАДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Копію ухвали направити державному реєстратору, державному підприємству «СЕТАМ», приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Шипкову Єгору Олексійовичу та сторонам для відома.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя
13.09.2021