Справа №635/5596/21
Провадження по справі №2-а/635/90/2021
13 вересня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судового засідання - Полоз М.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - Костіна Інна Григорівна,
відповідач - інспектор 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Шкоденко Андрій Олександрович,
відповідач - Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області,
представник відповідача - Іващенко Олександр Олександрович,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Шкоденка Андрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
ОСОБА_1 , в інтнресах якого на підставі ордеру виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» діє адвокат Костіна І.Г., пред'явив до суду позов шляхом подання адміністративної позовної заяви, в якій просить скасувати постанову серії ЕАН №4448064 від 06 липня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Шкоденком Андрієм Олександровичем та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вирішити питання щодо судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що постановою інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Шкоденка Андрія Олександровича серії ЕАН №4448064 від 06 липня 2021 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач 06 липня 2021 року о 09 годині 39 хвилин, керував транспортним засобом у населеному пункті (Травневому) зі швидкістю 111 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 61 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України. Вимірювання проводилось приладом TruCam TC 000755. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню за наступних підстав. Так, 06 липня 2021 року приблизно о 09 годині 30 хвилин позивач, керуючи автомобілем LEXUS RX 350 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автошляху М03 в напрямку міста Харкова. Дотримуючись правил дорожнього руху, позивач проїхав повз автомобіль патрульної поліції, оскільки поліцейський не подав жодних сигналів зупинки та не вказав на місце зупинки транспортного засобу. Через кілька хвилин позивач в дзеркалі заднього виду побачив поліцейський автомобіль з увімкненим проблисковим маячком, після чого позивач зупинив свій автомобіль, а поліцейський склав відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху. Однак вказана постанова є такою, що не відповідає дійсності та складена з порушенням вимог процесуального закону. Так, в оскаржуваній постанові в порушення вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП не зазначено місце скоєння правопорушення, зокрема в постанові значиться таким місцем населений пункт Травневе, одна відсутні посилання на конкретну вулицю населеного пункту, ділянку дороги, проїжджої частини. Відсутні належні та достатні докази порушення позивачем п. 12.4 ПДР України. Так, на момент зупинки транспортного засобу позивач рухався поза межами населених пунктів та відповідно до вимог п.п. ґ п. 12.6 ПДД України не порушував встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Крім того, на ділянці дороги, де здійснювалось фіксування швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, та подальша зупинка транспортного засобу поліцейським, відсутні будь-які інформаційно-вказівні дорожні знаки, які б свідчили про початок та кінець населеного пункту. Отже, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Позивач також звертає увагу на те, що вимірювання швидкості руху його автомобіля вимірювалось приладом TruCam TC 000755, який знаходився в руках поліцейського, що не може слугувати об'єктивним показником дійсної швидкості керованого позивачем автомобіля. Більш того, одночасно з автомобілем позивача у тому ж напрямку по проїжджій частині рухались, що не виключає факту порушення ПДР України іншими учасниками дорожнього руху та свідчить про можливість фіксації приладом швидкості руху інших транспортних засобів. В оскаржуваній постанові зазначено, що до постанови додається відео з приладу TruCam TC 000755, яке є єдиним доказом вини позивача. Натомість, під час розгляду справи позивачеві вказане відео не надавалось, позивач не мав змоги ознайомитись з його змістом, а відтак надати пояснення стосовно правопорушення. Позивачу був наданий для ознайомлення фотознімок, зафіксований на приладі TruCam, зі змісту якого не можливо було достовірно встановити ані номер автомобіля, ані його марку, ані особу водія. Вимірювання поліцейським швидкості руху транспортних заобів відповідачем здійснювалось незаконно, оскільки на місці здійснення відповідачем патрулювання та фіксування швидкості руху був відсутній дорожній знак 5.70 «Фото-відеоіфксування порушень Правил дорожнього руху». Крім того, екіпаж патрульної поліції, яким був зупинений позивач, знаходився на патрулюванні з порушенням правил патрулювання, оскільки здійснювався одноособово - інспектором поліції Шкоденком А.О. позивач просить звернути увагу на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови здійснювалось відповідачем з порушенням норм чинного процесуального законодавства, зокрема: під час розгляду справи позивача не було ознайомлено з відеозаписом вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованим на TruCam, відповідачем не було проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст. 278, 279 КУпАП, під час розгляду справи позивачу не було роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не було надано можливості для їх реалізації, в тому числі можливості скористатися правом на юридичну допомогу, позивач був позбавлений можливості надати будь-які пояснення щодо обставин справи. Отже, позивач вважає, що викладені обставини в своїй сукупності вказують на необ'єктивний та формальний підхід відповідача під час винесення оскаржуваної постанови.
Аргументи учасників справи.
01 вересня 2021 року представник Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Іващенко О.О. надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступні обставини. 06 липня 2021 року приблизно о 09 годині 32 хвилин на автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» в с. Травневе Харківської області за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС 000755 виявлений рух транспортного засобу LEXUS RX 350 реєстраційний номер НОМЕР_1 зі швидкістю руху 111 км/год, що є перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту Травневе на 61 км/год та порушенням п. 12.4 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Зазначений автомобіль був зупинений на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор підійшов до водія, ним виявися позивач, представився та пояснив підстави застосування поліцейських превентивних заходів. Позивачеві в повному обсязі роз'яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. Жодних клопотань останній не заявляв. За результатами розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268,278,279, 280 КУпАП, поліцейським встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 122 КУпАП, тому була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4448064. При винесенні постанови поліцейський керувався положеннями ПДР України та КУпАП, в постанові чітко описане адміністративне правопорушення, яке було скоєне водієм, відповідач діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. Обставини розгляду справи зафіксовані службовим відеореєстратором, який закріплений на форменому одязі поліцейського. Відповідні медіафайли містять відомості, які наочно спростовують твердження позивача щодо порушення прав останнього та недотримання інспектором порядку розгляду справи. Що стосується доказів вчинення правопорушення, то основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, час, місце вчинення якого підтверджено відео- та фотоматеріалами з приладу TruCam № ТС 000755, відсутність яких виключала б склад адміністративного правопорушення. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES, який забезпечує цілісність, автентичність та достовірність вимірів, з метою посилення достовірності доказової бази поліції в суді в разі оскарження факту порушення. З метою точного вимірювання швидкості руху транспортних засобів, серед компонентів приладу TruCam використовується лазерний приціл. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео. Такий принцип роботи виключає навіть можливість виміру швидкості руху транспортних засобів на які не наведений лазерний приціл. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчитиме характерний звук високого тону в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу буде показано числовий показник швидкості. Відповідно до методики використання приладу TruCam у разі фіксації перевищення встановленої швидкості руху транспортного засобу, прилад автоматично здійснює фотографування транспортного засобу порушника, тобто якщо поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху цільового об'єкту з недотриманням технічного регламенту роботи приладу TruCam, прилад не зберігає та не фіксує такі виміри взагалі, а створює повідомлення про помилку. Таким чином, швидкість руху автомобіля фіксується під час руху, та в разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів автоматично фіксується приладом, про що свідчать відповідні сигнали і подальше можливе зменшення такої швидкості чи її збільшення, на доведеність факту вчинення цього правопорушення не впливає. TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати модель, марку та номерний знак транспортного засобу. Прилад автоматично визначає координати кожного виміру перевищення встановленої швидкості руху. На відповідній фотокартці (1625563971_рВ000_0706_093251) зафіксовано, що вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача відбулося 23.06.2021 о 10 годині 54 хвилини, за координатами 49?57?20.42? N 35?48?56.96?E, які об'єктивно засвідчують, що вимірювання відбулося в населеному пункті Травневе Харківської області. Окрім цього, зазначені координати та посилання також наочно підтверджують те, що виміри швидкості руху автомобіля під керуванням позивача відбулися на значній відстані від знаку 5.45. «Початок населеного пункту «Травневе». Точність вимірювань цього приладу підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого Мінекономрозвитку ДП «Укрметртестстандарт». Під час дослідження зазначених медіафайлів, інспектором встановлено, що на відеозаписі оптичний приціл чітко вказує на транспортний засіб LEXUS RX 350 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зафіксована швидкість руху цього автомобіля в межах населеного пункту становила 111 км/год. Ці відомості досліджені інспектором з урахуванням положень ст.252 КУпАП та зазначені безпосередньо у фабулі постанови серії ЕАН №4448064. Таким чином, оскаржувана постанова винесена відповідно до наявних у інспектора належних, допустимими, достатніх доказів, посилання на які зазначені в оскаржуваній постанови. Постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а твердження позивача щодо відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення та посилань в оскаржуваній постанові на них - є необґрунтованими та маніпулятивними. Пункт 12.4 ПДР встановлює, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Виміри швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача відбулися в межах населеного пункту Травневе, що підтверджується координатами, зафіксованими приладом TruCam. Разом з тим, відповідно до географічної прив'язки автодорога М-03 «Київ-Харків-Довжанський» проходить через населений пункт Травневе в Харківській області, а саме з 448 км + 090 м по 448 км + 983 м, що підтверджується листом Служби автомобільних доріг у Харківській області. Отже, позивач 06 липня 2021 року, керуючи вищевказаним автомобілем, рухаючись по автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» зі сторони міста Харкова в сторону міста Києва, повинен був виконати вимоги дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» (Травневе), який розташований за адресою прив'язкою з 448 км+983 м. Окрім цього, перед населеним пунктом Травневе Харківської області майже впритул розташовані населені пункти Нестеренки та Манченки, які також позначені дорожніми знаками 5.45 «Початок населеного пункту». Виходячи з наведеного, позивач повинен був завчасно вибрати дозволену швидкість руху авто до 50 км/год. Конкретно у цих спірних відносинах предметом доказування є встановлення факту наявності або відсутності факту правопорушення в діях позивача п.12.4 ПДР, а саме обмеження швидкості руху. Використання приладів TruCam поліцейськими у службовій діяльності належить до повноважень поліцейських визначених Законом України «Про Національну поліцію». TruCam на законних підставах було ввезено в Україну, введено в експлуатацію та зареєстровано в Державному реєстрі, жодних заборон, обмежень в його експлуатації не передбачається. Використання приладів TruCam поліцейськими у службовій діяльності належить до повноважень поліцейських визначених Законом України «Про Національну поліцію». Щодо розміщення приладу TruCam в руках поліцейського під час виміру швидкості руху авто під керуванням позивача, що жодним чином не суперечить статті 40 ЗУ «Про Національну поліцію». У відповіді Мінеконоомрозвитку ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 за №22-38/49 зазначено, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. Для всіх законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, згідно Наказу Мінекономрозвитку від 13.10.2016 №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», встановлено міжповірочні інтервали. В тому числі це стосується вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних, до яких відноситься вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний «TruCam LTI 20/20». Міжповірочний інтервал для нього становить 1 рік. Прилад TruCam №ТС 000755, яким здійснювались виміри швидкості руху авто під керуванням позивача мав чинне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Свідоцтво видається виключно за наслідками проведення та отримання належних результатів повірки. За змістом свідоцтва про повірку приладу TruCam №ТС 000755 зазначено, що прилад відповідає вимогам технічної документації, діапазон виміру швидкості становить від 2 км/год до 320 км/год, а максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах становить +/- 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год. Ця похибка визначена експертами відповідно до законодавчо встановлених регламентів та методик повірки. Окремо слід зазначити, що позивач перевищив швидкість на 70 км/год, а такий показник значно перевищує максимально можливу похибку. Щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено наступне. Згідно Закону України «Про дорожній рух», ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Позивачем не було заявлене клопотання щодо залучення адвоката чи надання письмових пояснень за фактом зупинки керованого позивачем авто. Зважаючи на це, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя. Крім того, зі сторони позивача не надано жодних доказів, що спростовують факт перевищення ним обмеження швидкості руху на 61 км/год в межах населеного пункту Травневе Харківської області чи порушення поліцейським його прав під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Іващенко Олександр Олександрович у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідач інспектор 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Шкоденко А.О. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Рух справи
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
06 липня 2021 року інспектором роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом Шкоденко Андрієм Олександровичем винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4448064, зі змісту якої слідує, що 06 липня 2021 року об 09 годині 39 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Lexus RX 350 реєстраційний номер НОМЕР_2 , у населеному пункті Травневе зі швидкістю 111 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 61 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху, а саме: перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 50 км/год.
Вказаною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Позивач заперечує обставини вчинення ним адміністративних правопорушень, викладені в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення, а також як на підставу протиправності винесеної постанови, посилається на недотримання інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Пунктом 11 ч. 1 передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху (частини четверта статті 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Статтею 283 КУпАП зокрема визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
За приписами ч.4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно зі ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначені Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853) ( далі - Інструкція № 1395).
Згідно п. 4 розділу IІІ вказаної Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП..
Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Як вказує позивач, під час винесення оскаржуваної постанови відповідач не виконав вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, не дотримався процедури розгляду справи та фактично не надав йому можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема правом на отримання правової допомоги. Такі доводи позивача жодним чином не спростовані відповідачами та повністю узгоджуються з матеріалами справи.
Одним із прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є право на захист/юридичну допомогу, таке право становить одну з основоположних засад справедливого розгляду. Відповідно до статті 271 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що беручи до уваги особливу вразливість особи на початкових етапах провадження, коли він потрапляє в стресову ситуацію, забезпечення доступу до захисника на ранніх етапах є процесуальною гарантією права не свідчити проти себе та основною гарантією недопущення порушення його прав.
Із записів нагрудної камери поліцейського вбачається, що інспектор Шкоденко А.О. роз'яснив позивачу право на захист і позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що повідомив поліцейського. Не зважаючи на те, що поліцейський дозволив позивачу користуватися правовою допомогою, в дійсності такої можливості не надав, жодного роз'яснення з приводу порядку отримання правової допомоги не надав, часу, необхідного для отримання правової допомоги, не з'ясував та не визначив, а фактично постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 склав в патрульному автомобілі без присутності позивача.
Такими діями, які виразились у невжитті жодних дій щодо надання позивачу можливості позивачу реалізувати своє право на отримання правової допомоги під час розгляду справи, інспектор Шкоденко А.О. порушив конституційні права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд у своїй постанові від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16а зазначив, що ненадання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги є підставою для скасування постанови.
Наведене свідчить, що під час винесення оскаржуваної постанови були порушені норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об'єктивний та справедливий розгляд справи. Крім того, відсутні докази того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачеві були роз'яснені інші права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, а також докази того, що позивач був ознайомлений з відеозаписом з приладу TruCam ТС000755, на який мається посилання у постанові, на вимогу останнього. Такі докази не надані і відповідачем під час розгляду справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами..
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження своєї позиції, викладеної у постанові про накладення адміністративного стягнення у відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, а також будь-яких доказів на підтвердження дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з пунктом другим частини третьої вищенаведеної статті Кодексу, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Оцінюючи дії відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення посадовою особою не було дотримано встановленого законом порядку її винесення, а тому вона підлягає скасуванню у судовому порядку з підстав порушення процедури розгляду адміністративного матеріалу.
Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4448064 від 06 липня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень, скасувати. Враховуючи, що підставою скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, наявність або відсутність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлювались, у зв'язку з чим суд не надає оцінку доводам сторін, наданих ними по суті правопорушення.
Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на новий розгляд до компетентного органу, а саме - до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Як встановлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору, який необхідно позивачу було сплатити за подання вказаного адміністративного позову станом на день подання позову, а саме станом на 20 липня 2021 року, складає 454 гривень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі, судовий збір у розмірі 454 гривень стягується за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Шкоденка Андрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4448064 від 06 липня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст. 122 КУпАП направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Харківській області.
Судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 454 гривні, стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - інспектор 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Шкоденка Андрія Олександровича, місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, 315-А.
Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Суддя Т.В.Бобко