П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3076/21
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Дата і місце ухвалення: 13.05.2021р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
(у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання,
справу розглянуто відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України)
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРІГРЕЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В березні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРІГРЕЙН» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 січня 2021 року №00001100703 та №00001080703.
Позов обґрунтовувало тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МЕРІГРЕЙН» з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., за вересень 2020 року, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про завищення підприємством суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та завищення податкового кредиту за рахунок здійснення безтоварних господарських операцій з ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» та ФОП ОСОБА_1 . Позивач вважає безпідставними посилання контролюючого органу на неправильне заповнення ТТН та CMR, оскільки всі податкові накладні, складені вказаними контрагентами за результатами здійснених у вересні 2020 року перевезень на користь позивача, є зареєстрованими, а тому надають позивачу право на декларування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, без будь-якого іншого додаткового підтвердження. Не відображення перевізниками в податковому розрахунку за формою 1-ДФ одного з водіїв, не може свідчити про нереальність здійснених господарських операцій, оскільки в перевезеннях вантажів приймали участь інші водії, які відображені в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ. Всі транспортні засоби були доставлені до Одеського морського торгівельного порту, де вантаж в морських контейнерах був замитнений в режимі «експорт» та вивезений з митної території України, що в цілому свідчить про те, що операції із перевезення вантажу були реально здійсненими. Також, позивач зазначив, що ТОВ «МЕРІГРЕЙН» дотримано вимоги щодо належної обачності при виборі контрагентів. Зокрема, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» на момент співпраці з позивачем були належним чином зареєстрованими юридичними особами, зареєстровані платниками ПДВ, в єдиному державному реєстрі судових рішень не мали записів щодо кримінальних проваджень, їх не внесено до Єдиного реєстру боржників, в ЄДРПОУ немає записів про відкриті, але не виконані виконавчі провадження щодо контрагентів, немає записів про наявність податкового боргу контрагентів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року позов задоволено.
Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13 січня 2021 року №00001100703 та №00001080703.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «МЕРІГРЕЙН» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 13.05.2021р., з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «МЕРІГРЕЙН».
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що перевіркою первинних документів щодо послуг перевезення, отриманих від ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», встановлено недостатність інформації у повному обсязі, яка б свідчила про реальність наданих послуг. Зокрема, відсутні адреси навантаження та розвантаження у заявках на перевезення, відсутня будь-яка інформація стосовно супровідних документів (сертифікати якості, свідоцтва тощо), які повинні бути відображенні в товарно-транспортних накладних, відсутні підписи відповідальних осіб у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» тощо.
Також, апелянт посилається на те, що зазначені в оформлених ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» товарно-транспортних накладних водії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідно до поданої до контролюючого органу звітності за формою 1ДФ, не значаться працюючими в ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» та самостійними фізичними особами-підприємцями, з якими протягом ІІІ кварталу 2020 року здійснювалися господарські операції.
Посилається апелянт і на те, що ТОВ «МЕРІГРЕЙН» не надало до перевірки міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) за серпень 2020 року. Аналізом CMR за вересень 2020 року встановлено, що вони не містять переліку документів, що додаються, не описано номерів інвойсів (рахунків - фактур), номерів сертифікатів, відсутні відмітки одержувача, дата отримання вантажу, не зазначено фактичний час та дата прибуття і вибуття з-під вивантаження. Крім того, зазначені у CMR №№ 76, 78, 79, 80 транспортні засоби відсутні у базах даних ДАІ 2020. А відтак, не являється за можливе встановити, яким транспортним засобом здійснено ФОП ОСОБА_1 перевезення.
Зазначене, за твердженнями апелянта, свідчить про те, що надані ТОВ «МЕРІГРЕЙН» до перевірки документи не відображають реального надання послуг з перевезення, отриманих від ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», тобто є недостовірними, дефектними.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є оскарження ТОВ «МЕРІГРЕЙН» правомірності прийнятих 13 січня 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень:
- №00001100703, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2020 року на 23 594,00 грн.;
- №00001080703, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2020 року на 15 171,00 грн. та застосовано штраф в сумі 7586,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 17.12.2020р. №4538/15-32-07-03/43616601 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МЕРІГРЕЙН», код за ЄДРПОУ 43616601, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, та визначеного у додатку 3 до декларації з ПДВ», у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту вересня 2020 року на загальну суму ПДВ 38765,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) на загальну суму 15171,00 грн.;
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації), на суму 23594,00 грн.
В акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що у перевірений період ТОВ «МЕРІГРЕЙН» неправомірно сформувало податковий кредит та, відповідно, суму від'ємного значення за вересень 2020 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по постачальниках послуг перевезення ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» та ФОП ОСОБА_1 .
Зокрема, за наслідками дослідження господарських відносин позивача з ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», на виконання договору про надання транспортно-експедиторських послуг №20\0720 від 21.07.2020р., Головне управління ДПС в Одеській області виходило з того, що:
- відповідно до поданого ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) від 29.10.2020р. №9281611379, протягом III кварталу 2020 року на підприємстві працювало за трудовими договорами (контрактами) - 3 особи, в тому числі директор підприємства. Водії, що зазначені в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, відповідно до поданої до контролюючого органу звітності (форма 1ДФ) ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не значаться працюючими в ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», працюючими у зазначених фізичних осіб - підприємців та самостійними фізичними особами - підприємцями, з якими відповідно звітності (форма 1ДФ) здійснювались протягом III кварталу 2020 року господарські операції;
- відповідно до розділу «Відомості про об'єкти оподаткування» ITC «Податковий блок» встановлено відсутність у платника податків об'єктів оподаткування (за даними форми №20- ОПП (або неподання повідомлення за цією формою), відсутність майна, а саме вантажних автомобілів та причепів/напівпричепів на яких було здійснено перевезення за наданими до перевірки товарно-транспортними накладними;
- перевіркою первинних документів щодо послуг перевезення встановлено недостатність інформації у повному обсязі, яка б свідчила про реальність наданих послуг (відсутність адреси завантаження та розвантаження у заявках на перевезення, відсутність будь-якої інформації стосовно супровідних документів на вантаж (сертифікатів якості, свідоцтв тощо), які повинні бути відображені у ТТН), відсутні підписи відповідальних осіб у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» ТТН та інше;
- згідно централізованої бази ДАІ 2020: причіп RENAULT, держ. номер НОМЕР_1 , до автомобіля DAF FT XF 105.460, держ. номер НОМЕР_2 , згідно бази ДАІ обліковується як легковий автомобіль (ТТН від 29.09.2020р. №2); причіп НОNDА, держ. номер НОМЕР_3 , до автомобіля RENAULT, держ. номер НОМЕР_4 , згідно бази ДАІ обліковується як легковий автомобіль (ТТН від 10.09.2020р. №1). Даних щодо реєстрації причіп/напівпричіп, держ номер НОМЕР_5 , держ. номер НОМЕР_6 , не знайдені в реєстраційній інформації з 1 січня 2013 та транспортних ліцензіях, згідно бази ДАІ;
- за результатами здійсненого аналізу даних ІС «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» у вересні 2020 року не придбавало послуг перевезення або послуг оренди автомобілів у суб'єктів господарювання, розташованих у областях України, зокрема: Миколаївська область/м. Миколаїв, Южноукраїнськ, Врадїївський район/смт. Врадїївка, Кіровоградська область/м. Кропивницький, Новоукраїнський район, м.Київ.
За наслідками дослідження господарських відносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , на виконання договору №170820/2 від 17.08.2020р. на організацію перевезень автомобільним транспортом, Головне управління ДПС в Одеській області виходило з того, що:
- згідно поданого 09.11.2020р. до органів ДПС податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), у ФОП ОСОБА_1 протягом III кварталу 2020 року працювало за трудовими договорами (контрактами) - 2 особи, самозайнятих осіб - 3 особи та за цивільно - правовими договорами - 5 осіб, дата прийняття яких 31.07.2020р. Фізичну особу-водія ОСОБА_9 , ІК НОМЕР_7 , звільнено 31.07.2020р., тоді як його особу, як водія, визначено у CMR від 07.09.2020р. №77, від 21.09.2020р. №77, від 21.09.2020р. №78 та від 24.09.2020р. №80;
- позивачем надано до перевірки CMR за вересень 2020 року. За серпень 2020 року CMR не надано. Здійсненим аналізом міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) за вересень 2020 року встановлено недостатність вичерпної інформації, яка свідчила б про здійснення господарської операції, а саме: не вказано перелік документів, що додаються, не вписано номера інвойсів (рахунків - фактур), не вписано номери сертифікатів, відсутні відмітки одержувача, дата отримання вантажу, його печатка, не зазначено фактичний час та дата прибуття та вибуття з під вивантаження, відсутні підписи відповідальних осіб. Зазначені у CMR №№ 76, 78, 79, 80 ТЗ відсутні у базі даних ДАІ 2020;
З посиланням на вказані обставини Головне управління ДПС в Одеській області дійшло висновку, що ТОВ «МЕРІГРЕЙН» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» у вересні 2020 року на загальну суму ПДВ 28300,84 грн. та з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму ПДВ 10463,76 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ «МЕРІГРЕЙН» про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 січня 2021 року №00001100703 та №00001080703, дійшов висновку, що надані позивачем до перевірки та до суду первинні документи, складені за наслідками придбання послуг перевезення у ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» до первинних документів, підтверджують здійснення господарських операцій та розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку об'ємі. В свою чергу відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, належними та достатніми доказами не доведено порушення ТОВ «МЕРІГРЕЙН» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України при формуванні показників податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками послуг ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК».
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
За визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
До того ж, згідно абз.3 п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Виходячи зі змісту вказаних норм право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов'язкові реквізити.
Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Як вбачається з матеріалів справи, у перевірений період ТОВ «МЕРІГРЕЙН» здійснювало діяльність з неспеціалізованої оптової торгівлі (КВЕД 46.90).
Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування, є придбання с/г (горох, просо) та придбання послуг ТЕО, митно-брокерського оформлення) на території України у платників ПДВ з подальшим здійсненням експортних операцій з продажу, які згідно з чинним законодавством оподатковуються податком за ставкою « 0».
Зокрема, у вересні 2020 року ТОВ «МЕРІГРЕЙН» отримувало послуги перевезення вантажів, що надавались суб'єктами господарювання ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» (ПДВ 28300,84 грн.) та ФОП ОСОБА_1 (ПДВ 10463,76 грн.).
Так, 21.07.2020р. між ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» (Експедитор) та ТОВ «МЕРІГРЕЙН» (Замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг №20\0720, за умовами якого Екпедитор зобов'язується доставити довірений вантаж з використанням власного транспорту або за допомогою третіх осіб до пункту призначення та організувати видачу його особі, яка має право на одержання вантажу (Одержувачеві), а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, згідно заявки на перевезення або додаткової угоди. Вартість послуг, які включають у себе провізну плату й винагороду, що належить Експедитору, а також розмір зборів за виконання Експедитором пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення операцій та послуг, визначаються за згодою сторін на підставі діючих ринкових розцінок і тарифів на аналогічні послуги та може змінюватися, відповідно до зміни кон'юнктури ринку послуг вантажних перевезень та цін на паливо-мастильні матеріали. Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє протягом 12 місяців.
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до перевірки та до суду:
- заявки на перевезення товару №2 від 09.09.2020р. (на вантаж (просо) - 150т. по маршруту Запорізька обл., Приазовський р-н, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87) та №3 від 28.09.2020р. (на вантаж (просо) - 100т. по маршруту Кіровоградська область, Знаменівський район, с. Цибулеве - м. Одеса, вул. Вапняна, 87);
- акти здачі-прийняття виконаних робіт: згідно рахунку №357 від 30.09.2020р. - транспортні послуги по маршруту Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, товар (просо - 105,94т.) сума ПДВ -12 359,60 грн. (постачальник - ПСП «Обрій», Кіровоградська область); згідно рахунку №278 від 11.09.2020р. - транспортні послуги по маршруту Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, товар (просо - 81,64т.) сума ПДВ -9 524,64грн. (постачальник ФГ «Роса», Запорізька обл.); згідно рахунку №297 від 17.09.2020р. - транспортні послуги по маршруту Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, товар (просо - 38,075т.) по маршруту Запорізька обл., Якимівський р-н, с. Чорноземне - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, (постачальник ФГ «Роса», Запорізька обл.) та товар (просо - 16,925т.) загальна сума ПДВ - 6 416,63 грн. (постачальник ФГ «Р-АГРО» Запорізька область);
- товарно-транспортні накладні: №16 від 16.09.2020р. (просо насипом 16,925т.), №1 від 29.09.2020р. (просо насипом 26,480т.), №2 від 29.09.2020р. (просо насипом 24,8т.), №3 від 30.09.2020р. (просо насипом 28,180т.), №4 від 30.09.2020р. (просо насипом 26,480т.), №1 від 10.09.2020р. (просо 26,980т.), №2 від 10.09.2020р. (просо 28,840т), №3 від 10.09.2020р. (просо 25,820т), №4 від 16.09.2020р. (просо 9,415т), №5 від 16.09.2020р. (просо 28,660т).;
- податкові накладні №17 від 11.09.2020р. (транспортні послуги по маршруту Запорізька обл., Приазовський р-н, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, просо, сума ПДВ 9524,61 грн.); №38 від 17.09.2020р. (транспортні послуги по маршруту Запорізька обл., Приазовський р-н, смт. Приазовське - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, просо, сума ПДВ 6416,63 грн.); №38 від 17.09.2020р. (транспортні послуги по маршруту Запорізька обл., Якимівський р-н, с.Черноземне - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, просо, сума ПДВ 6416,63 грн.); №104 від 30.09.2020р. (транспортні послуги по маршруту Кіровоградська область, Знаменівський район, с. Цибулеве - м. Одеса, вул. Вапняна, 87, просо, сума ПДВ 12359,60 грн.).
Суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними включено до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2020 року та знайшли своє відображення в додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» до Декларації, а також, в даних Єдиного реєстру податкових накладних.
Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі. За позивачем рахується кредиторська заборгованість по розрахунках в розмірі 74157,58 грн.
З матеріалів справи, також, вбачається, що 17.08.2020р. між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ «МЕРІГРЕЙН» (Замовник) укладено договір на організацію перевезень автомобільним транспортом №170820/2, за умовами якого Виконавець, зобов'язується організувати за рахунок Замовника перевезення вантажів Замовника вантажним автомобільним транспортом на умовах, погоджених Сторонами. Маршрут перевезення, розмір винагороди Виконавця та інші питання, що стосуються виконання цього договору, встановлюються заявками. Виконавець виступає від свого імені, а також від імені і за дорученням осіб, з якими має відповідні угоди, гарантує високу якість обслуговування Замовника і несе перед Замовником відповідальність за збереження і своєчасну доставку ввірених йому вантажів. Для виконання зобов'язань по організації перевезень, Виконавець має право залучати третіх осіб і/або автотранспортні засоби, що перебувають у власності/ лізингу/ іншому праві користування Виконавця або залучених ним осіб. Термін дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але, в будь - якому випадку, до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором.
На підтвердження виконання у вересні 2020 року умов вказаного договору позивачем надано до перевірки та до суду:
- заявки на перевезення товару №5 від 04.09.2020р. (просо у мішках вагою до 20т.; місце навантаження: м. Одеса, вул. Вапняна, 87; місце розвантаження - ОМТП, м.Одеса; ставка за перевезення 2360 грн./контейнер), №6 від 11.09.2020р. (просо у мішках вагою до 23-24т.; місце навантаження: м. Одеса, вул. Вапняна, 87; місце розвантаження - ОМТП, м.Одеса; ставка за перевезення 2370 грн./контейнер), №8 від 04.09.2020р. (просо у мішках вагою до 23-24т.; місце навантаження: м. Одеса, вул. Вапняна, 87; місце розвантаження - ОМТП, м.Одеса; ставка за перевезення 2370 грн./контейнер);
- податкові накладні на загальну суму 52318,80 грн. (в тому числі ПДВ 10463,76 грн.), суми ПДВ по яких включено до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень та вересень 2020 року, та відповідають даним додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» до Декларації та даним Єдиного реєстру податкових накладних.
Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі. Станом на 30.09.2020р. у позивача рахується кредиторська заборгованість по розрахунках з ФОП ОСОБА_1 в розмірі 21386,00 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи укладені ТОВ «МЕРІГРЕЙН» договори з вказаними контрагентами апеляційний суд встановив, що вказані договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.
Відповідачем не подано до суду доказів щодо наявності рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами тощо.
Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій з ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» та ФОП ОСОБА_1 .
В акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління ДПС в Одеській області зазначає, що в наданих до перевірки заявках на перевезення товару по договору про надання транспортно-експедиторських послуг №20\0720 від 21.07.2020р., укладеному з ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК», відсутні адреси завантаження та розвантаження.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання податкового органу, оскільки заявки на перевезення товару №2 від 09.09.2020р. та №3 від 28.09.2020р. містять відомості про адреси завантаження та розвантаження товару (просо).
Що ж до посилань апелянта на не заповнення окремих граф ТТН, то колегія суддів також не приймає їх до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Дослідивши наявні в матеріалах справи копії ТТН №16 від 16.09.2020р., №1 від 29.09.2020р., №2 від 29.09.2020р., №3 від 30.09.2020р., №4 від 30.09.2020р., №1 від 10.09.2020р., №2 від 10.09.2020р., №3 від 10.09.2020р., №4 від 16.09.2020р., №5 від 16.09.2020р., колегія суддів встановила, що вони містять всі обов'язкові реквізити, визначені пунктом 11.1 Правил №363, у зв'язку з чим ТОВ «МЕРІГРЕЙН» має право відступити від форми ТТН та не заповнювати розділів «Товаросупровідні документи» та «Вантажно-розвантажувальні операції».
Більше того, чинним законодавством не передбачено обов'язкової сертифікації зернових, а відтак, і не передбачено обов'язку супроводжувати зернові під час їх перевезення сертифікатами якості або свідоцтвами, на відсутність відомостей щодо яких у ТТН посилається Головне управління ДПС в Одеській області.
Необґрунтованими колегія суддів вважає посилання апелянта і на відсутність відміток одержувача в графі 24 CMR, оскільки ФОП ОСОБА_1 здійснив перевезення лише до Одеського морського торгівельного порту, про що містяться відомості у первинних документах, з метою подальшого транспортування вантажу морським транспортом. Кінцевий пункт призначення вказано у графі 16 CMR - Гонконг, Китай.
Варто зазначити, що відмітка про отримання вантажу в ОМТП проставлена експедитором в порту. Митні декларації та повідомлення про перетин митного кордону додатково підтверджують, що вантаж було доставлено до ОМТП та в подальшому вивезено за межі митної території України.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що обставини заповнення CMR чи ТТН можуть розглядатися як недоліки первинного документу та не свідчать про нереальність господарських операцій вцілому.
Що ж до посилань апелянта на дані, зазначені контрагентами позивача у поданих ними до контролюючого органу податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), то колегія суддів враховує, що ТОВ «МЕРІГРЕЙН» не є особою, відповідальною за нарахування доходів водіям перевізників та утримання податків з таких доходів.
До того ж, за умовами укладених договорів про надання транспортно-експедиторських послуг №20\0720 від 21.07.2020р. та на організацію перевезень автомобільним транспортом №170820/2 від 17.08.2020р. для виконання зобов'язань по організації перевезень контрагенти позивача наділені правом залучати третіх осіб і/або автотранспортні засоби, що перебувають у власності/ лізингу/ іншому праві користування або залучених ним осіб.
Статтею 61 Конституції України задекларовано індивідуальний характер юридичної відповідальності. Тобто, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.
Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.
Законодавство України зобов'язує платників податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.
При цьому, чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
До того ж, колегія суддів зазначає, що нереальність господарських операцій має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 ПК України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником.
Отже, посилання апелянта на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача є безпідставними, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2019 року у справі №826/13060/18.
Варто зазначити, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення Головним управлінням ДПС в Одеській області зустрічних звірок контрагентів ТОВ «МЕРІГРЕЙН» у порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2020 року ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» здійснювало перевезення зернових ТОВ «МЕРІГРЕЙН» придбаних у контрагентів-постачальників ФГ «Роса», ПСП «Обрій», ФГ «Р-Агро» до орендованого позивачем складу ТОВ «Перфект-Агро». Під час проведення перевірки Головне управління ДПС в Одеській області не ставило під сумнів реальність придбання позивачем товару у вказаних постачальників та подальшого його зберігання на складі. Відповідач поставив лише під сумнів перевезення товару, посилаючись на порушення оформлення водіїв перевізником, що знаходиться поза межами контролю ТОВ «МЕРІГРЕЙН».
Що ж до посилань апелянта на відомості з централізованої бази ДАІ 2020 (причіп RENAULT, держ. номер НОМЕР_1 до автомобіля DAF FT XF 105.460, держ номер НОМЕР_2 згідно бази ДАІ обліковується як легковий автомобіль (ТТН від 29.09.2020р. №2); причіп НОNDА, держ. номер НОМЕР_3 , до автомобіля RENAULT, держ. номер НОМЕР_4 згідно бази ДАІ обліковується як легковий автомобіль (ТТН від 10.09.2020р. №1), то зазначена інформація не носить офіційний характер, у зв'язку з чим не може використовуватися в якості доказів під час здійснення податкової перевірки.
Враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у ТОВ «МЕРІГРЕЙН» права на формування показників податкового кредиту за операціями щодо придбання послуг перевезення у ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС ЛОГІСТИК» та ФОП ОСОБА_1 , суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не доведення контролюючим органом своїх висновків про те, що позивачем фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій.
У справі, що розглядається, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.
А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано скасував податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2021 року №00001100703 та №00001080703.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення суду першої інстанції від 13.05.2021р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 вересня 2021 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук