іменем України
Справа № 210/5784/20
Провадження № 1-кс/210/1956/21
"09" вересня 2021 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020040710001187 від 15.10.2020 року, -
В провадженні слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебуває клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020040710001187 від 15.10.2020 року
В судове засідання, призначене в режимі відеоконференції на 09 вересня 2021 року, учасники справи не з'явились.
Адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , подано заяву про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду.
Згідно з положеннями частини 4 статті 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до частини 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
За змістом частини 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В той же час, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як вбачається з повідомлення відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, дане кримінальне провадження направлено до Криворізької південної окружної прокуратури для вирішення питання про територіальну підслідність. В подальшому Криворізька південна окружна прокуратура направила вищезазначене кримінальне провадження до ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для проведення подальшого досудового розслідування, що не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області.
Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).
Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі статті 174 КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо). Зауважимо, що у таких випадках не можна керуватися положенням ч. 1 ст. 32 КПК, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20 - 22 ч. 1 ст. 3, ст. 30, ст. 31 КПК), і не регламентує діяльність слідчого судді.
Окрім цього, підлягає врахуванню і те, що розгляд поданого клопотання має відбуватись за місцезнаходженням органу досудового розслідування на час розгляду клопотання, незалежно від того, який слідчий суддя розглядав інші клопотання у цьому ж кримінальному провадженні раніше, що відповідає і змісту п. 3 вказаного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13.
Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - відповідні державні органи, уповноважені на досудове розслідування.
Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
При цьому ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п. п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 та ін.).
Відповідно до частини 3 статті 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Згідно з частиною 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки питання направлення клопотань за підсудністю КПК України не врегульовано, клопотання слід залишити без розгляду та повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді (що передбачено, зокрема, положеннями п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України).
За таких обставин, враховуючи, що проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100050003152 доручено слідчому відділенню №2 Дніпровського РУП Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області, та враховуючи, що адвокат ОСОБА_3 надав заяву про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду, слідчий суддя вважає за доцільне залишити клопотання про скасування арешту майна без розгляду та повернути його заявнику.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що повернення клопотання не позбавляє права на звернення до слідчого судді суду, в межах юрисдикції якого знаходиться ВП №2 Дніпровського РУП Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Керуючись статтями 7, 9, 167, 170-174,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020040710001187 від 15.10.2020 року - повернути заявнику без розгляду на підставі пункту 2 частини 2 статті 304 КПК України.
Слідчим суддею роз'яснюється, що повернення клопотання не перешкоджає адвокату ОСОБА_3 , а так само і ОСОБА_4 звернутися до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із аналогічним клопотанням за територіальною підсудністю.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали направити прокурору, захиснику.
Слідчий суддя: ОСОБА_1