Справа № 560/6752/20
13 вересня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.
за участі:секретаря судового засідання Данилюк К.Б. представника відповідача - Лукача Я.О.
розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з заявою про відстрочення виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 у цій справі до розгляду касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Верховним Судом. Зазначає, що відстрочення виконання рішень судів до закінчення їх перегляду у касаційному порядку надасть можливість попередити безпідставні витрати відповідача, які не підлягають повороту виконання. Також посилається на відсутність фінансування на виконання рішень судів.
Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав.
Позивач в судове засідання не з'явився, подавши заяву, у якій щодо клопотань відповідача заперечує. Зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 07.09.2021 Військовій частині НОМЕР_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення. Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Зважаючи на це, відстрочення або розстрочення його виконання дозволяється лише у випадках визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Під відстроченням виконання рішення суду слід розуміти перерву на певний визначений строк, протягом якого виконання рішення не проводиться у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб. Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частина 4 цієї ж статті передбачає, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку право вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. На підтвердження факту існування таких обставин заявник повинен подати суду належні та допустимі докази. Відповідно до статті 70 КАС України доказами є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На цей час ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 у справі № 560/6752/20 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021, і відповідач не навів інших вагомих підстав для відстрочення виконання рішення суду.
Відсутність фінансових ресурсів також не є обставиною, що може бути врахована судом для відстрочення виконання рішення. Невиплата особі коштів з посиланням на їх відсутність без належних доказів порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З урахуванням цього суд вважає, що наведені відповідачем обставини та докази не підтверджують обґрунтованість відстрочення виконання рішення суду, відтак у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 14 вересня 2021 року
Головуючий суддя І.С. Козачок