Справа № 560/4720/21
іменем України
14 вересня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ТЕРМ" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ТЕРМ" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Подільської митниці Держмитслужби, в якій просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 24.12.2020 №UA401160/2020/000618/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/01127.
2. Стягнути на користь позивача з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до контракту №1/04/2020 від 27.04.2020 між компанією-нерезидентом Centrum Budownictwa I Ogorodnictwa EREM Ryszard Musz (Польща) та ТОВ "ГІДРО-ТЕРМ", він ввіз на митну територію України товар (меблі дерев'яні для ванної кімнати з МДФ укомплектовані умивальниками, комплекти тумба + умивальник, дзеркала з шафкою та освітленням) на загальну суму 8823,03 польських злотих.
З метою митного оформлення імпортованого на митну територію України товару 24.12.2020 представником декларанта - брокером ТОВ "БРОК ІМЕКС" (який діє на підставі договору про надання послуг митного брокера №44 від 24.03.2015) було подано до митного посту "Хмельницький" Подільської митниці Держмитслужби вантажну митну декларацію №UA401160/2020/040596, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору товарів, які імпортуються.
Подільською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2020 №UA401160/2020/000618/2, згідно з якою митну вартість ввезеного товариством товару визначено за шостим методом - резервним, та надана картка відмови в прийнятті митної декларації №UA401160/2020/01127.
Не погоджуючись з таким рішеннями, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення, оскільки вважає, що подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Ухвалою суду від 29.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від представника відповідача 26.05.2021 на адресу суду надійшов відзив, в якому зазначає, що документи, подані разом з митною декларацією №UA401160/2020/040596 не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили розбіжності, тому декларанта було зобов'язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. У зв'язку із неподанням відповідних документів, митниця прийняла оскаржувані рішення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що відповідно до контракту №1/04/2020 від 27.04.2020 між компанією-нерезидентом Centrum Budownictwa I Ogorodnictwa EREM Ryszard Musz (Польща) та ТОВ "ГІДРО-ТЕРМ", він ввіз на митну територію України товар (меблі дерев'яні для ванної кімнати з МДФ укомплектовані умивальниками, комплекти тумба + умивальник, дзеркала з шафкою та освітленням) на загальну суму 8823,03 польських злотих.
З метою митного оформлення імпортованого на митну територію України товару 24.12.2020 представником декларанта - брокером ТОВ "БРОК ІМЕКС" (який діє на підставі договору про надання послуг митного брокера №44 від 24.03.2015) було подано до митного посту "Хмельницький" Подільської митниці Держмитслужби вантажну митну декларацію №UA401160/2020/040596, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору товарів, які імпортуються.
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано, наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) №36/2020/Е04 від 21.12.2020;
- автотранспортну накладну А№1055950/1 від 21.12.2020;
- банківський платіжний документ, що стосується товару від 22.12.2020 №27;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 22.12.2020;
- декларацію про походження товару №170/2020 від 30.04.2020;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлю-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується, від 27.04.2020 №1/04/2020;
- договір про надання послуг митного брокера від 24.03.2015 №44;
- декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро від 21.12.2020 №36/2020/Е04.
Під час митного оформлення посадовою особою Митниці прийнято рішення про коригування митної вартості від 24.12.2020 №UA401160/2020/000618/2, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також надана картка відмови в прийнятті митної декларації №UA401160/2020/01127.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями Подільської митниці Держмитслужби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Приписами пункту 1 частини 4 статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з вимогами частини 6 статті 54 МК України підставами для відмови у митному оформленні товарів та коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Відповідно до статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів, витрати на страхування цих товарів.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статті 59 і статті 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Частинами 2 та 3 статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 18 статті 58 МК України встановлено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд погоджується з контролюючим органом щодо існування обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, оскільки:
- сума перерахованих коштів згідно з банківськими платіжними документами про передоплату не відповідає поданому до митного оформлення інвойсу;
- декларантом поданий контракт, що задекларований як "прямий контракт від виробника", що не відповідає дійсності, оскільки виробник та продавець - різні юридичні особи;
- у інвойсі, поданому до митного оформлення, міститься посилання на фактуру, що не подана до митного оформлення;
- позивач надав до митного оформлення відомості стосовно транспортних витрат по доставці товару, що суттєво менше ніж аналогічні витрати за таким маршрутом.
При цьому, суд критично ставиться до обгрунтувань позивача, наведених у позовній заяві, оскільки:
- позивачем не надано доказів надання митному органу при митному оформленні будь-яких пояснень щодо оплати товару, крім того, бухгалтерська звірка про розрахунки з компанією-нерезидентом Centrum Budownictwa I Ogorodnictwa EREM Ryszard Musz (Польща) станом на січень 2021 року, яку надав позивач до суду, не містить інформації про митну вартість товару;
- інформація про вартість транспортних послуг при розподілі витрат по двом партіям товарів не відповідає вазі брутто переміщуваних товарів.
Враховуючи наведене, відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з врахуванням поданих документів доданих до митної декларації. Отже, оскаржувані рішення є правомірними та такими, що прийняті на підставі норм Митного кодексу України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ТЕРМ" - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРО-ТЕРМ" (вул. Свободи, 14-а, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , ідентифікаційний номер - 37411832)
Відповідач:Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17, Вінниця, м.Вінницька область, 21034 , код ЄДРПОУ - 43350542)
Головуючий суддя О.О. Михайлов