13 вересня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/5027/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (далі - відповідач, УДМСУ Херсонській області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДМСУ в Херсонській області щодо видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ДМСУ в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвалою суду від 09.09.2021р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків.
В ухвалі наголошено на тому, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Зокрема, посилаючись на приписи ЗУ "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012р. №5492-VI та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою КМУ від 07.05.2014р. №152, суддя вказав на те, що найбільший термін видання паспорту громадянина України для виїзду за кордон - 3 місяці з дня оформлення заяви-анкети - у випадку оформлення заяви-анкети в закордонній дипломатичній установі, в той час як у разі звернення до територіального органу ДМС (як то мало місце у випадку позивача), паспорт видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення відповідної заяви.
Суд зауважив на тому, що позивач звернувшись до відповідача із заявою про отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон, мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, прийняте за результатами розгляду його заяви.
Отже, станом на 21 робочий день з дня оформлення заяви позивача до територіального органу ДМС, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою необізнаність звернулась до територіального органу ДМС із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами суддя встановив, що позивач 11.05.2018р. звернувся до Бериславського РС УДМС України в Херсонській області з питання оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Згідно доводів позивача, протягом 2018-2020 років жодної інформації щодо результату розгляду його заяви від територіального органу ДМС він не отримував, при цьому звернувся через свого представника до органів ДМС з метою отримання інформації щодо підстав відповідної протиправної бездіяльності лише у червні 2021р. Тобто не отримавши від органів ДМС будь-якого рішення або відомостей щодо розгляду заяви від 11.05.2018р., з червня 2018р. (21 робочий день з дня звернення - 08.06.2018р.) позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів та вчинити активні дії задля встановлення відповідних обставин. Однак, позивач звернувся до суду з даним позовом у вересні 2021р., тобто із значним пропуском встановленого шестимісячного строку звернення до суду та не додав до позову заяви про поновлення пропущеного строку, не навів жодних обставин на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду та не надав відповідних доказів.
При цьому, за змістом ухвали про залишення позовної заяви без руху, доводи позивача про те, що він дізнався про порушення своїх прав з листів органів ДМС від 2021р. судом не взяті до уваги та були відхилені, оскільки такий факт не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а зазначена позивачем дата свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
13.09.2021р. канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник просить поновити пропущений строк на звернення до суду із позовом до ГУ ДМСУ в Херсонській області, при цьому мотивуючи поважність причин пропущення вказаного строку, посилається на доводи, які зазначені у позовній заяві, та вже спростовані ухвалою суду від 09.09.2021р.
З наведеного слідує, що доводи поданої заяви представника позивача не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку із чим недоліки позовної заяви не можуть вважатися усунутими.
Згідно приписів ч. ч. 1-2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя С.В. Гомельчук