06 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7433/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 липня 2021 року ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач/ про визнання протиправними та незаконними дій щодо відмови у нарахуванні пенсії з 09.06.2021 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням 90% від розміру заробітної плати з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 07.06.2021 №21-445вих21 без обмеження максимального розміру; зобов'язання нарахувати та виплачувати з 09.06.2021 пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням 90% від розміру заробітної плати з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 07.06.2021 №21-445вих21 без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування максимальної величини нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 та "Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7433/21; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
16.08.2021 до суду надано відповідачем відзив на позов в якому зазначено, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу. Крім того, відповідач стверджує про наявність підстав для обмеження розміру пенсії позивача на підставі Закону України «Про прокуратуру» №1697.
Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п'ятої статті 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про прокуратуру".
17.06.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою в якій просив перерахувати пенсію з 09.06.2021 за вислугу років відповідно до статті 51-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з розрахунку 90% від розміру заробітної плати, з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 07.06.2021 № 21-445 вих21 без обмеження максимального розміру.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 29.06.2021 №6234-6233/Б-02/8-1600/21 повідомлено позивача про відсутність підстав для нарахування пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХII в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
Не погодившись із вищезазначеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
На час звернення позивача за призначенням пенсії набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (надалі - Закон №1697-VII), частиною першою статті 86 якого визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01.10.2020 і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Згідно з частиною шостою вказаної статті до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема: час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
Стаття 15 Закону №1697-VII (з відповідними змінами) визначає, хто є прокурором органу прокуратури.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття "вислуги років, що дає право на пенсію" і "стажу роботи на посадах прокурорів". При цьому, посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на посадах прокурорів, і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. Водночас до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на посадах прокурорів.
Як вище зазначено, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про прокуратуру".
Вирішуючи питання про застосування норм Закону України "Про прокуратуру" в часі, суд виходить із наступного.
Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, прокуратури, міліції, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 та від 20.03.2002 №5-рп/2002).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Конституцій Суд України у Рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
У Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 Конституційний Суд України вказав, що згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеження. У традиційному розумінні визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
З урахуванням визначеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, а також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, оскільки вказаними законами, на порушення статті 22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.
Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав позивача, задовольнити позовні вимоги щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні пенсії з 09.06.2021 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням 90% від розміру заробітної плати з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 07.06.2021 №21-445вих21 без обмеження максимального розміру.
Також задоволенню підлягають вимоги позивача щодо зобов'язання нарахувати та виплатити з 09.06.2021 пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням 90% від розміру заробітної плати з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 07.06.22021 №21-445вих21 без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування максимальної величини нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд також враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 - апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Таким чином, суд погоджується з позивачем щодо того, що виплата перерахованої пенсії не може здійснюватися зі застосуванням процедур відстрочки чи розстрочки, що були передбачені вказаними скасованими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 09.06.2021 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням 90% від розміру заробітної плати з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 07.06.2021 №21-445вих21 без обмеження максимального розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 з 09.06.2021 пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-ІІІ, з розрахунку 90% від суми нарахованої місячної заробітної плати зі всіма складовими, відповідно до довідки про заробітну плату для призначення пенсії, виданої Полтавською обласною прокуратурою від 07.06.2021 №21-445вих21, без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування максимальної величини нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 та "Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова