Справа № 420/15714/21
14 вересня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації Одеської області (67300, Одеська область, м. Березівка, вул. пл. Т.Г. Шевченка, 1) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації Одеської області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разовугрошову допомогу до 5 травня у 2020 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
3. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком
4. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Суд зазначає, що позовна заява з вимогами зазначеними в пунктах 3 та 4 прохальної частини позову, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з вимогами зазначеними в пунктах 3 та 4 прохальної частини позову, встановлені ст. 170 КАС України, відсутні.
Відповідно до ст. 258 КАС України, суд дійшов висновку, що ця справа, з вимогами зазначеними в пунктах 3 та 4 прохальної частини позову, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Щодо позовних вимог зазначеними в пунктах 1 та 2 прохальної частини позову, суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 08.09.2021 року, судом було залишено позовну заяву без руху та зобов'язано заявника надати обґрунтовану заяву з відповідними доказами про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду щодо вимог про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації Одеської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік.
10.09.2021 року, від представника Позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник просить суд поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою та відкрити провадження у справі. В обґрунтування зазначено, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, у тому числі органами, які здійснюють нарахування та виплату соціальної допомоги, за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде вже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, у першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
У цьому випадку необхідно виходити з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальний захист, зокрема щодо отримання соціальних виплат.
Важливо зазначити, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежить також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім якщо інше прямо не передбачено законом.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави.
На думку представника позивача, з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.01.2013 № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» і у рішенні від 15.10.2013 № 9- рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про соціальні виплати органом, що призначає і виплачує їх, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Також, представник зазначає, що Позивач отримувавши відповідну суму не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дій Відповідача та мав усі підстави вважати, що виплата здійснена у розмірі встановленому законом (що також підтверджується висновками Верховного Суду зазначених у постанові від 26.01.2021 у справі № 520/11178/2020).
За таких обставин Позивач не знав і не міг знати яку саме суму йому повинні були виплатити станом на 2020 рік, поки 05.07.2021 під час консультації у свого адвоката, не дізнався про внесені зміни у законодавство, у зв'язку з чим звернувся до Відповідача з проханням відновлення порушених прав через здійснення виплати повної суми одноразової грошової допомоги до 5 травня як за 2020 рік так і за 2021 рік.
Відтак, на думку позивача, він дізнався про порушення своїх прав з моменту отримання офіційної відмови відповідача в проведенні доплати.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог та виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога.
Частиною четвертою статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо не призначення щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Аналогічну правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі № 389/1042/17, від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17, від 26.02.2021 у справі № 380/1080/21.
Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії слід обчислювати з 30 вересня кожного із зазначених років.
Вказана грошова виплата є періодичним платежем, тому про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, протягом 2020 року.
Позивач, в свою чергу, будучи обізнаним про порушення його прав стосовно виплати разової щорічної грошової допомоги у 2020 році, у встановлений законодавством строк до суду не звернувся, доказів наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.
Суд звертає увагу на те, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).
Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112). У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини “Осман проти Сполученого королівства” та пункті 54 рішення “Круз проти Польщі” зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 травня 2019 року у справі №815/3087/18, в якій Верховний Суд вирішував питання щодо строку звернення позивача до суду з позовом стосовно виплати йому грошової допомоги до 05 травня та дійшов висновку пропуску строку звернення позивача до суду у червні 2018 року стосовно виплат грошової допомоги до 05 травня за 2011-2016 роки, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, тому позивач повинен був дізнаватися про порушення своїх прав щороку при її отриманні в розмірі, меншому ніж передбачено законом.
На переконання суду, позивач не вказав на обставини непереборного і об'єктивного характеру, що перешкодили йому дізнатись про порушення своїх прав, яке фактично мало місце у 2020 році та існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на їх судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.
Відтак, зважаючи на тривалість строку, який пропущено, поведінку позивача, яка передувала зверненню до суду з даним позовом, та враховуючи, що позивач протягом вказаного періоду отримував щорічну разову грошову допомогу до 05 травня, хоча і в меншому розмірі, а отже мав дізнатись про порушення своїх прав, відтак, на думку суду, вказані у заяві підстави пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є достатніми.
Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на те, що з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені у заяві від 10.09.2021 обставини про не пропущення ним строку звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними, тому заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду слід залишити без задоволення, а позовну заяву у цій частині повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 12, 122-123, 160-161, 169, 171, 248, 257-258, 260-262 КАС України, суд, -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації Одеської області (67300, Одеська область, м. Березівка, вул. пл. Т.Г. Шевченка, 1) щодо позовних вимог про:
- Визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Справа буде розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України, у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
В задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації Одеської області (67300, Одеська область, м. Березівка, вул. пл. Т.Г. Шевченка, 1) у частині позовних вимог та повернути ОСОБА_1 позовну заяву у частині позовних вимог:
- Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
- Зобов'язати Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разовугрошову допомогу до 5 травня у 2020 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала в частині відкриття провадження оскарженню не підлягає.
Ухвала суду в частині повернення позовної заяви, може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Бутенко