Справа № 420/13102/21
14 вересня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не скасування заходів виконання рішення щодо опечатування кам'яних будівель позивача;
- зобов'язати відповідача вжити заходи щодо зняття опечатування з кам'яних будівель позивача.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року зазначений адміністративний позов залишено без руху, позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення цього строку та надання належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.
18.08.2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про виправлення недоліків, до якої додано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій останнім зазначено, зокрема, що сторона позивача пропустила встановлений законом строк звернення до суду із позовною заявою у зв'язку із тим, що 27 липня 2021 року Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було складено Акт № 546, згідно якого було установлено факт неможливості здійснення уповноваженою у особою ДСНС заходу державного контролю (перевірки), яка повинна була здійснюватися з 04.07.2021 по 27.07.2021 відповідно до наказу ГУ ДСНС України в Одеській області від 29.06.2021 року № 238 та посвідчення на проведення заходу державного контролю від 02.07.2021 № 262. Отже, представник позивача вважає, що процесуальний строк пропущений з поважних причин, які не залежали від позивача та наявність вищевказаних обставин унеможливлювала подання до суду вищевказаного доказу, а саме Акт № 546 від 27.07.2021 складений ГУ ДСНС України в Одеській області.
Проте, у поданій заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено, як (яким чином) наведені у цій заяві обставини, а саме: не проведення державного контролю (перевірки) з 04.07.2021 по 27.07.2021; складання ГУ ДСНС України в Одеській області акту № 546 від 27.07.2021 тощо, стали, на думку позивача, поважними причинами для звернення до суду з цим позовом, у якому позивач обґрунтовує неправомірність оскарженої бездіяльності відповідача щодо не скасування заходів виконання рішення щодо опечатування кам'яних будівель позивача із посиланням на те, що:
- постановою про закінчення виконавчого провадження № 61744788 від 03.11.2020 відповідача, виконавче провадження з примусового виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 р. по справі № 815/374/18 про усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки позивачем, закінчено у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», як фактично виконане;
- не виконанні дії державним виконавцем Фішер В.В., а саме не скасовані заходи виконання рішення щодо опечатування кам'яних будівель КПНЗ «Одеський МДОСК «Вікторія» відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до норм якої скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виходячи з встановленого судом здійснено висновок, що поданими позивачем документами недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 02.08.2021 року, позивачем не усунені, та ухвалою суду від 25.08.2021 року продовжено позивачу встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Зазначену ухвалу суду від 25.08.2021 року отримано позивачем 07.09.2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
08.09.2021 року від позивача до суду надійшла заява про виправлення недоліків, до якої додано заяву про поновлення строку звернення до суду від 02.09.2021 року, у якій зазначено, зокрема, що сторона позивача пропустила встановлений законом строк звернення до суду із позовною заявою у зв'язку із тим, що 27 липня 2021 року Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було складено Акт № 546, згідно якого було установлено факт неможливості здійснення уповноваженою у особою ДСНС заходу державного контролю (перевірки), яка повинна була здійснюватися з 04.07.2021 по 27.07.2021 відповідно до наказу ГУ ДСНС України в Одеській області від 29.06.2021 року № 238 та посвідчення на проведення заходу державного контролю від 02.07.2021 № 262 та позивачу стало відомо про складення вищевказаного акту саме у цей день. Отже, представник позивача вважає, що процесуальний строк пропущений з поважних причин, які не залежали від позивача та наявність вищевказаних обставин унеможливлювала подання до суду вищевказаного доказу, а саме Акт № 546 від 27.07.2021, складений ГУ ДСНС України в Одеській області.
З наведеного вбачається, що заяву про поновлення строку звернення до суду від 02.09.2021 року подано позивачем з тих самих підстав, оцінку яким надано судом в ухвалі від 25.08.2021 року. При цьому жодних інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом позивачем не зазначено та належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження не надано.
При цьому суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних (внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки позивача обставин) причин пропуску вказаного строку.
Так, суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
До того ж, суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 № 240/12017/19).
Отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, викладені у заяві позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, - є неповажними.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як вбачається з наведеної норми закону, вона є для судді зобов'язальною та безальтернативною.
Станом на 14.09.2021 року будь-яких інших (додаткових) заяв/клопотань та документів на усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 02.08.2021 року, зокрема інші належні, допустимі та достатні докази поважності причин строку пропуску строку звернення до адміністративного суду, з урахуванням встановлених судом обставин з цього питання, від позивача до суду не надійшло.
Отже, позивачем не усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає за необхідне позовну заяву Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VII Перехідних положень КАС України, суд -
ухвалив:
В задоволенні заяви Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія» до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суддя М.Г. Цховребова