Справа № 420/16529/21
14 вересня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у відновленні виплати пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати незаконною відмову позивачу письмовими відповідями від 15.07.2021 року, 03.08.2021 року та від 02.09.2021 року у відновленні виплати пенсії за віком;
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу у поновленні виплати пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату за віком позивачу ОСОБА_1 , згідно ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, нарахувавши її у розмірі згідно діючого законодавства з 07.10.2009 року.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Так, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються неналежного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року в адміністративній справі №420/7447/20.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
З огляду на ч.ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо та його виконання не потребує ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, статтею 383 КАС України встановлено форму судового контролю за виконанням рішення, який здійснюється за заявою особи на користь якої ухвалено рішення. При цьому наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, унеможливлює здійснення захисту прав та інтересів стягувача у порядку позовного провадження, оскільки процесуальним законодавством не передбачено можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та Кодексом адміністративного судочинства України. Водночас, невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, а тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 р. у справі №816/2016/17, а також у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 р. у справі №806/2143/15 та від 03.04.2019 р. у справі №820/4261/18.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими ст.383 КАС України пов'язує наявність підстав для здійснення судового контролю за виконанням рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що діями відповідача при виконанні Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року в адміністративній справі № 420/7447/20 порушені його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутися до суду в порядку визначеному ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними таких дій відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 р. у справі №522/10140/17.
Натомість, якщо внаслідок виконання судового рішення, відбулося порушення прав позивача, оцінка якому судом під час розгляду такої справи не надавалася, то оскарженню в судовому порядку підлягають рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, якими порушуються права, свободи чи інтереси безвідносно до попереднього судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, беручи до уваги, що даний позов не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства в окремому позовному провадженні, то у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити.
Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у відновленні виплати пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії.
Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.09.2021 р.
Суддя О.М. Тарасишина