Справа № 420/11366/21
13 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37607526) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році,-
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37607526) на рахунок управління, 65107, м Одеса, вул. Канатна, 83, Банк ГУ ДКСУ в Татарбунарські міські ТГ, одержувач ГУК в Одеській області/50070000, МФО 899998, UA488999980313161230000015732) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 р. у розмірі 29 943,75 грн., та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 431,28грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 30 375,03 грн, з яких 29 943,75 грн. - адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, 431,28 грн. - пеня за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
Ухвалою суду від 07.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі №420/11366/21 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності, та проаналізувавши вимоги чинного законодавства суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з наявного у матеріалах справи Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2020 р., поданого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідачем самостійно визначено середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу у кількості 8 осіб, з них середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” - 0 особа.
Судом встановлено, що 15.06.21 р. Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надіслано Розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2020 звітний рік №359/01, за підписом директора Кольцова В., у якому зазначено, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості 1 робочого місця: норматив - 1; середньооблікова кількість штатних працівників за звітній рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю, визначається різницею між нормативом і середньообліковою кількістю штатних працівників за звітний рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю - 1); середньорічна заробітна плата штатного працівника розраховується за формулою фонду оплати праці штатних працівників помноженою на 1000 та розділену на середньооблікову чисельність штатних працівників (середньорічна заробітна плата - 479,10 х 1000 : 8 = 59 887,50грн.); сума адміністративно-господарських санкцій визначається як добуток середньорічної заробітної плати на кількість робочих місць, не зайнятих особами з інвалідністю, а якщо працює від 8 до 15 осіб - у розмірі половини середньорічної заробітної плати (сума адміністративно-господарських санкцій - 59887,50 грн. х 1/2 = 29 943,75 грн.).
Не сплата Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у добровільному порядку, визначеної Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2020 звітний рік №359/01 від 15.06.2021 р. заборгованості у загальному розмірі 29 943,75 грн., слугувала підставою для звернення Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37607526) на рахунок управління, 65107, м Одеса, вул. Канатна, 83, Банк ГУ ДКСУ в Татарбунарські міські ТГ, одержувач ГУК в Одеській області/50070000, МФО 899998, UA488999980313161230000015732) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 р. у розмірі 29 943,75 грн., та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 431,28грн., є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для визначення Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відповідачу суми адміністративно-господарських санкцій, та пені слугувало не виконання, на думку позивача Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” вiд 21.03.1991р. №875-XII (зі змінами та доповненнями), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до ч.ч.1-3,5 ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Згідно з ч.ч.9,10 ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 “Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік”, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2020р. на Підприємстві склала 8 осіб, у зв'язку з чим відповідно до нормативу місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 місце, тоді як протягом 2020р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не створено жодного. Отже, відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2020 звітний рік, сума адміністративно-господарських санкцій визначається як добуток середньорічної заробітної на кількість робочих місць, не зайнятих особами з інвалідністю, а якщо працює від 8 до 15 осіб - у розмірі половини середньорічної заробітної плати становить 29 943,75 грн.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Проте, всупереч ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідачем самостійно не сплачено.
Відповідно до п.2 ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Таким чином, з огляду на викладене, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 також рахується заборгованість по сплаті пені за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 р. у загальному розмірі 431,28 грн.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 30 375,03 грн.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37607526) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37607526) на рахунок управління, 65107, м Одеса, вул. Канатна, 83, Банк ГУ ДКСУ в Татарбунарські міські ТГ, одержувач ГУК в Одеській області/50070000, МФО 899998, UA488999980313161230000015732) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 р. у розмірі 29 943,75 грн., та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 431,28грн.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 13.09.2021року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у черговій щорічній, та додатковій відпустках, у період часу з 09.08.2021р. по 31.08.2021р.; 02.09.20021р. - 03.09.2021р., а також на лікарняному - з 06.09.2021р. по 08.09.2021р., включно.
Суддя Харченко Ю.В.