Справа № 420/1192/20
13 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №3708 від 15.08.2019 року у призначені пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсії №9 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №3708 від 15.08.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періоди здійснення підприємницької діяльності з 25.05.1999 року по 30.06.2000 року, з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2019 року;
стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 840 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Рішення суду в апеляціцному порядку не оскаржено та набрало законної сили 07.08.2020 року.
До Одеського окружного адміністративного суду 30 квітня 2020 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №3708 від 15.08.2019 року у призначені пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року адміністративний позов залишено без руху та позивачу надано час для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмір 1261,20 грн.
Ухвалою суду від 24.05.2021 року позивачу повернуто заяву у зв'язку з тим, що у встановлений ухвалою суду строк та з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції, зазначені в ухвалі недоліки позивачем не усунуто.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 30.07.2021 року відкрито провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У вказаній заяві позивач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року і прийняти рішення про задоволення позову.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що нововиявленою обставиною, яка стала підставою для його звернення до суду із відповідною заявою, є отримання архівної довідки від 23.03.2021 вих.№1500-05-04-В/34710 за підписом начальника Головного управління ПФУ в Одеській області.
Копія ухвали суду від 30.07.2021 року про відкриття провадження та повістку про виклик до суду на 06.09.2021 року на 11:00 представник Головного управління ПФУ в Одеській області отримав 04.08.2021 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив, пояснення, додаткові докази тощо, стосовно заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Копія ухвали суду від 30.07.2021 року про відкриття провадження та повістку про виклик до суду на 06.09.2021 року на 11:00 представник Головного управління ДФС в Одеській області отримав 09.08.2021 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
Представник третьої особи не скористався своїм правом подати пояснення, додаткові докази тощо, стосовно заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Від позивача надійшла заява про розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без його участі.
Представники Головного управління ПФУ в Одеській області та Головного управління ДФС в Одеській області до суду не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. Зміна правової позиції суду в інших подібних справах не вважається нововиявленими обставини.
Згідно з ч.2 ст.361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Відповідно до ч.4 ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.
Одеський окружний адміністративний суд в рішенні від 15.04.2019 року встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.07.2019 року звернувся до відділу з питань призначення пенсій №9 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком до якої додав довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документ, про місце реєстрації, паспорт, довідку СПД №11815, військовий квиток № НОМЕР_1 , диплом (свідоцтво про атестат) про навчання №01, довідка про стаж №147 (а.с.61).
Відділом з питань призначення та перерахунку пенсій №9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ПФУ в Одеській області 15.08.2019 року прийнято рішення №3708 про відмову в призначенні пенсії, в якій зазначено, що починаючи з 1 січня 2019 року право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. Страховий стаж роботи позивача складає 25 років 6 місяців. Право на пенсію за віком позивач набуде за умови підтвердження 26 років страхового стажу (а.с.58).
Позивач, 10.10.2019 року звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України, в якій зазначив, що рішення №3708 від 15.08.2019 року про відмову в призначенні пенсії є протиправним та просив розглянути надані ним документи та призначити пенсію за віком (а.с.19-20).
Департаментом пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України на звернення позивача надано відповідь, в якій крім іншого, повідомлено, що позивач, як фізична особа - підприємець перебуваєте на обліку в органах Пенсійного фонд Україні з 26.02.2001 року. За даними Державної податкової служби Україні з 27.12.2016 року перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, але станом на сьогодні не знято з обліку. Звітні відомості щодо позивача до Пенсійного фонду України за 2001-2003 року, 2006 рік, 2008-2009 роки, 2017 рік від позивача, як фізичної особи-підприємця та від жодного іншого страхувальника не надходили, тому відсутня інформація про позивача за ці періоди в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. За період з січня по грудень 2004 року, з травня по грудень 2005 року та з січня по грудень 2007 року позивачем сплачено внески в сумі менше мінімального страхового внеску. Доплата до мінімального страхового внеску не здійснювалась, таким чином в зазначеному періоді зараховано кількість днів страхового стажу пропорційно до сплачених внесків. З 2011 року по 2016 рік позивачем, як фізичною особою-підприємцем надано звітні відомості з нульовими значеннями. Єдиний соціальний внесок позивачем не нараховувався та не сплачувався, таким чином страховий стаж за цей період позивачу не враховано. Згідно довідки від 07.06.2019 року та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, до страхового стажу позивача зараховано період ведення підприємницької діяльності з 21.01.2001 року по 31.12.2005 року та з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. Дані про сплату страхових внесків за періоди з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2008 по 31.12.2008 року в Реєстрі відсутні, тому ці періоди не враховано до страхового стажу. Оскільки за наданими документам не підтверджено 26 років страхового стажу права на призначення пенсії за віком при досягненні віку 60 років позивач не має (а.с.23-26).
Головним управлінням ПФУ в Одеській області пенсійну справу ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання до відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ПФУ в Одеській області (а.с.56).
Надалі, відділом з питань призначення пенсій №9 Головного управління ПФУ в Одеській області 19.11.2019 року прийнято рішення №155250005336 про відмову в призначенні пенсії (а.с.58).
В зазначеному рішенні, крім іншого, зазначено, що починаючи з 1 січня 2019 року право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. Страховий стаж роботи позивача складає 25 років 6 місяців. Право на пенсію за віком позивач набуде за умови підтвердження 26 років страхового стажу або за наявним страховим стажем у 63 роки (а.с.53).
Відділом з питань призначення пенсій 19.11.2019 року за №472 повідомлено начальника управління застосування пенсійного законодавства, що пенсійна справа ОСОБА_1 , якому було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” доопрацьована: до страхового стажу враховано період роботи з 09.08.1984 року по 10.08.1985 року; роздруковано розпорядження про відсутність права на пенсію; роздруковано копії трудової книжки стор.42-45 та долучено до відмовної пенсійної справи; до страхового стажу після 2004 року введені коди ЄДРПОУ підприємств; направлено запит до відділу супроводження інформаційних систем та електронних реєстрів щодо з'ясування відсутності сплати страхових внесків за травень 2012 року; доопрацьовано рішення про відмову в призначенні пенсії та надіслано заявнику (а.с.57).
Отже, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком так, як з наданих ним документів не підтверджено наявність необхідного страхового стажу, а саме 26 років для призначення позивачу пенсії за віком.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії за віком стаж позивача складає 25 років 5 місяців 28 днів (а.с.59).
Відповідно до довідки від 15.07.2019 року позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.02.2001 року та, як вбачається з роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 27.12.2016 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (а.с.81).
Так, приймаючи рішення від 15.04.2021 року про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 суд виходив з того, що доказів сплати щомісячних страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок позивачем до суду за період з 25.05.1999 року по 30.06.2000 року не надано.
Отже, враховуючи, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець лише з 26.02.2001 року та доказів сплати щомісячних страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок позивачем до суду за період з 25.05.1999 року по 30.06.2000 року до суду не надано, суд не вбачає підстав для зарахування період з 25.05.1999 року по 30.06.2000 року до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком.
Також, суд виходив з того, що відповідно до довідки ГУ ДФС в Одеські області від 07.06.2019 року №11815/Д/15-32-50-07-10 про доходи фізичної особи-платника єдиного податку, позивачем з 2001 року по листопад 2008 року сплачувався єдиний податок.
Доказів сплати позивачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,8 відсотка за 2006 рік, та в 35,2 відсотка з 01.01.2008 року від мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на зазначені періоди позивачем до суду не надано.
Виходячи з поняття страхового стажу та з урахування встановлених судом обставин, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження сплати ним щомісяця страхових внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зарахування ОСОБА_1 , до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно.
Поряд з цим, після розгляду справи та прийняття судом рішення від 15.04.2020 року, позивач знов звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області з заявою про надання відомостей щодо сплати ним внесків за період 2001, 2002, 2003, 2006, 2008 роки для призначення пенсії.
Листом від 23.03.2021 року №1500-0504-8/34710 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що за періоди з 26.02.2001 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року страхові внески сплачені в повному обсязі. Звіти за 2006 та 2008 роки не надані до відділу персоніфікованого обліку за формою ІНДАНІ-СПД, що відповідає відсутності позначок за вказані періоди в формі ОК-5.
Тобьо, після розгляду справи відповідачем надано позивачу інформацію, яка була йому відома під час розгляду справи та мала суттєве значення для її розгляду, однак не була надана ні позивачу ні до суду, внаслідок чого не могла бути врахована судом при прийнятті рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що зазначена інформація може бути отримана виключно від територіального органу Пенсійного фонду України, а тому оскільки раніше відповідач вказану інформацію позивачу і суду не надав, суд дійшов висновку, що дана справа може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону №1058-ІV).
Відповідно до положень ч.2-4 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Враховуючи, що позивачу виповнилось 60 років 26.04.2019 року страховий стаж позивача для набуття права на призначення пенсії за віком має становити 26 років.
Як встановлено судом, пенсійним фондом відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, зокрема:
інформація про позивача в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2001-2003 року, 2006 рік, 2008-2009 роки, 2017 рік відсутня, від позивача, як фізичної особи-підприємця та від жодного іншого страхувальника не надходила;
за період з січня по грудень 2004 року, з травня по грудень 2005 року та з січня по грудень 2007 року позивачем сплачено внески в сумі менше мінімального страхового внеску. Доплата до мінімального страхового внеску не здійснювалась, таким чином в зазначеному періоді зараховано кількість днів страхового стажу пропорційно до сплачених внесків;
з 2011 року по 2016 рік позивачем, як фізичною особою-підприємцем надано звітні відомості з нульовими значеннями. Єдиний соціальний внесок позивачем не нараховувався та не сплачувався, таким чином страховий стаж за цей період позивачу не враховано.
дані про сплату страхових внесків за періоди з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в Реєстрі відсутні, тому ці періоди не враховано до страхового стажу. Оскільки за наданими документам не підтверджено 26 років страхового стажу права на призначення пенсії за віком при досягненні віку 60 років позивач не має.
При цьому, позивач в прохальній частині позову, крім іншого, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періоди здійснення підприємницької діяльності з 25.05.1999 року по 30.06.2000 року, з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно.
Суд зазначає, що в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періоди здійснення підприємницької діяльності з 25.05.1999 року по 30.06.2000 року, судове рішення перегляду не підлягає з огляду а те, що наданий позивачем доказ не стосується даного періоду.
Щодо зарахування ОСОБА_1 , до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 01.01.2006 року) страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно п.4 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 01.01.2006 року) страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до розділу II п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з розрахунку страхового стажу для призначення пенсії за віком, позивач з 21.02.2001 року по 31.12.2004 року, з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року сплачував внески як підприємець за п.3.1 Закону №1058-IV (а.с.59).
Відповідно до довідки ГУ ДФС в Одеські області від 07.06.2019 року №11815/Д/15-32-50-07-10 про доходи фізичної особи-платника єдиного податку, позивач з 23.01.2001 року по 22.04.2003 року сплачував щомісячно єдиний податок в розмірі 300,00 грн, 20.05.2003 року - сплачено 225,00 грн., 12.06.2003 року - 75,00 грн., 20.06.2003 року - 225,00 грн., 04.07.2003 року - 75,00 грн., 07.07.2003 року - 6,00 грн., 21.07.2003 року та 19.08.2003 року - по 300,00 грн., щомісячно, 09.10.2003 року - 303,00 грн., з 30.10.2003 року по 20.08.2004 року - по 300,00 грн., щомісячно, з 21.09.2004 року по 23.03.2005 року - по 225,00 грн., щомісячно, 30.03.2005 року 140 грн., з 20.04.2005 року по 21.07.2005 року по 270,00 грн., щомісячно, 16.08.2005 року - 90,00 грн., 22.08.2005 року - 270 грн., з 21.09.2005 року по 21.11.2005 року по 360 грн., щомісячно, 31.12.2005 року 300,00 грн., 18.01.2006 року - 240,00 грн., з 20.02.2006 року по 21.11.2006 року - по 270,00 грн., щомісячно, 12.12.2006 року - 300,00 грн., 01.02.2007 року - 270 грн., з 02.02.2007 року по 20.04.2006 року - по 300,00 грн., щомісячно, 22.05.2007 року - 320 грн., з 18.06.2007 року по 24.11.2008 року - по 300,00 грн., щомісячно (а.с.73-74).
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з січня по грудень 2004 року, з травня по грудень 2005 року та з січня по грудень 2007 року позивачу зараховано кількість днів страхового стажу пропорційно до сплачених внесків (а.с.79).
Разом з тим, Головним управлінням ПФУ в Одеській області листом від 23.03.2021 року №1500-0504-8/34710, що за періоди з 26.02.2001 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року страхові внески сплачені в повному обсязі. Звіти за 2006 та 2008 роки не надані до відділу персоніфікованого обліку за формою ІНДАНІ-СПД, що відповідає відсутності позначок за вказані періоди в формі ОК-5.
Відповідно до п.4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління пенсійного фонду від 19.12.2003 року №21-1 розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1 (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку, осіб, які мали та/або мають статус осіб з інвалідністю, застрахованих осіб з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах), 2.2.2, 2.2.6-2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 34 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 34,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005 (включно), 33,8 відсотка за 2006 рік, 33,7 відсотка за 2007 рік, 35,2 відсотка з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року включно.
Мінімальна заробітна плата в 2006 році складала:
з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року - 350 грн.
з 01.07.2006 року по 30.11.2006 року - 375 грн.
з 01.12.2006 року по 31.03.2007 року - 400 грн.
Мінімальна заробітна плата в 2008 році складала:
з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року - 515 грн.
з 01.04.2008 року по 30.09.2008 року - 525 грн.
з 01.10.2008 року по 30.11.2008 року - 545 грн.
Відповідно до довідки ГУ ДФС в Одеські області від 07.06.2019 року №11815/Д/15-32-50-07-10 про доходи фізичної особи-платника єдиного податку, позивачем з 2001 року по листопад 2008 року сплачувався єдиний податок.
Сплати позивачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 та 2008 роки підтверджуються листом Головного управління ПФУ в Одеській області №1500-0504-8/34710.
За таких обстаин, суд вважає, що наявні підстав для задоволення позовних вимог в частині зарахування ОСОБА_1 , до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком №3708 від 15.08.2019 року без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, у зв'язку з чим дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2019 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Згідно з п.1.8 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.
Відповідно до п.1.8 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.
Отже, за наявності законодавчо визначених підстав, особі призначається пенсія з дати подання відповідної заяви про її призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату прийняття відповідачем рішення про відмову у призначення позивачу пенсії ОСОБА_1 виповнилось 60 років, його страховий стаж склав більше 26 років, в тому числі 25 років 5 місяців, відповідно до розрахунку страхового стажу, а також 2006 т а 2008 роки, як встанволено судом під час розгляду справи, тобто він має необхідний стаж роботи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При відмові у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком.
Тобто, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянув заяву позивача по суті та за її розглядом прийняв рішення про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 з підстав, які визнані судом необґрунтованими та такими, що не можуть бути застосовані у даних правовідносинах, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства.
Отже, в даному випадку, за встановлених судом обставин, оскільки відповідачем розглянуло заяву позивача по суті та прийняло рішення по суті заяви ОСОБА_1 відповідні повноваження відповідача щодо призначення пенсії в даних спірних правовідносинах не є дискреційними повноваженнями.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2019 року також підлягають задоволенню з урахуванням положень ч.2 ст.9 КАС України шляхом зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2019 року із врахуванням періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 31.12.2008.
Відповідно до ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Згідно з ч.1 ст.369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала. Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, приймає постанову.
За таких обставин, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2021 року у справі № 420/1220/19 слід скасувати та ухвалити нове рішення в цій адміністративній справі про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Згідно з ч.1 ст.369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала. Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, приймає постанову.
За таких обставин, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2021 року у справі № 420/1220/19 слід скасувати та ухвалити нове рішення в цій адміністративній справі про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
Відповідно до ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 361-369 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №3708 від 15.08.2019 року у призначені пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 420/1192/20 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсії №9 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №3708 від 15.08.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2019 року.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №3708 від 15.08.2019 року у призначені пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсії №9 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №3708 від 15.08.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2019 року із врахуванням періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України
Позивач: ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 20987385, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83);
Третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5.
Суддя П.П. Марин
.