Ухвала від 13.09.2021 по справі 400/6232/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову в роз'ясненні судового рішення

13.09.2021р. № 400/6232/20

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про роз'яснення судового рішення від 23.02.2021 року по справі № 400/6232/20 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням від 23.02.2021 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року відповідно до наданої довідки про розмір грошового забезпечення № 108/2-129 від 17.11.2020 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки про розмір грошового забезпечення № 108/2-129 від 17.11.2020 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

17.06.2021 року на виконання резолютивної частини рішення від 23.02.2021 року Миколаївським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчі листи по адміністративній справі № 400/6232/20.

"02" вересня 2021 р. позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду подано заяву про роз'яснення судового рішення, оскільки рішення суду є незрозумілим.

Заява позивача про роз'яснення судового рішення мотивована тим, що не зрозуміло чи зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення № 108/2-129 від 17.11.2020 року, враховувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/2371/19, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.

Розглянувши заяву про розяснення судового рішення суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Частиною 1 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення саме рішення суду, важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності викладення судом резолютивної частини. Тобто, роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, яке полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду в більш чіткій і зрозумілій формі.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

З мотивувальної та резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Натомість, заявник просить суд роз'яснити не власне сам текст рішення, а можливість вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.

Суд звертає увагу, що зі змісту заяви вбачається, що позивач фактично просить надати юридичну консультацію, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз'яснення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст. 248, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі № 400/6232/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвалу про відмову в роз'ясненні судового рішення може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Г.В. Лебедєва

Попередній документ
99578085
Наступний документ
99578087
Інформація про рішення:
№ рішення: 99578086
№ справи: 400/6232/20
Дата рішення: 13.09.2021
Дата публікації: 29.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби