14 вересня 2021 р. справа № 400/2490/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,
позивач: не прибув,
представника відповідача: Кілійник К.С.
у спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, у відкритому судовому засіданні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
прозобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить суд зобов'язати відповідача зарахувати до загального стажу позивача періоди з 23.08.1978 року по 31.08.1978 року, з 15.06.1983 року по 30.09.1983 року, всього 3 місяці 25 днів, та здійснити перерахунок, починаючи з 20.03.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при призначенні йому пенсії відповідачем визначено страховий стаж 41 рік 11 місяців 18 днів, тоді як за даними трудової книжки та додаткових документів загальний стаж складає 42 роки 3 місяці 9 днів. Відповідач протизаконно та необґрунтовано не зарахував до загального страхового стажу позивача період проходження військових зборів, що були складовою навчального процесу вищого навчального закладу та період початку навчання - всього 3 місяці 25 днів.
Відповідач подав відзив на позов (а. с. 71-75), в якому відзначив, що відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (надалі - Порядок № 637), час навчання у вищих навчальних закладах підтверджується дипломами. Оскільки навчальний рік починається з 1 вересня, тому період навчання позивача у вищому навчальному закладі зараховано з 01.09.1978 року по дату прийняття екзаменаційною комісією рішення про присвоєння кваліфікації - 14.06.1983 року. До видів військової служби не належать військові збори. Документів про проходження військової служби позивачем не надано. Записи у трудовій книжці позивача не підтверджують період навчання, оскільки не підтверджуються дипломом про навчання. Вимога позивача про здійснення перерахунку пенсії з 20.03.2020 року суперечать нормам закону.
Позивачем подано відповідь на відзив (а. с. 87-90), згідно з якою на підставі записів трудової книжки, позивача зараховано на перший курс інституту 23.08.1978 року, а відраховано - 30.09.1983 року, а тому весь вказаний період має бути зарахованого до загального страхового стажу. Відповідачу було також надано довідку інституту, в якій підтверджено відповідні записи трудової книжки.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Рішенням відповідача від 30.03.2020 року № 143050001539 позивачу призначено пенсію за віком з 07.03.2020 року. До загального страхового стажу зараховано 41 рік 11 місяців 18 днів (а. с. 69).
Відповідно до розрахунку загального страхового стажу позивачу враховано період проходження навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1978 року по 14.06.1983 року (а. с. 70).
Водночас, за даними трудової книжки позивача НОМЕР_1 його зараховано на перший курс Одеського політехнічного інституту 23.08.1978 року (запис № 5), а закінчив він інститут 30.09.1983 року (запис № 6) (а. с. 17-27).
Відповідно до архівної довідки Одеського національного політехнічного університету від 05.05.2020 року № 121/84, позивач наказом від 23.08.1978 року № 562-к зарахований студентом першого курсу теплоенергетичного факультету Одеського ордена Трудового Червоного Прапора політехнічного інституту денної форми навчання. Наказом від 30.09.1983 року № 802-к вважати таким, що закінчив інститут денної форми навчання. Після захисту диплома студенти, які навчалися на військовій кафедрі, проходили військові збори, і наказ про відрахування з інституту у зв'язку із закінченням видавався після них (а. с. 29).
Натомість відповідач зарахував до загального страхового стажу позивача період проходження навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1978 року по 14.06.1983 року за даними диплому НОМЕР_2 (а. с. 28).
Позивач неодноразово звертався до відповідача з питання зарахування до загального страхового стажу всього періоду навчання згідно з записами у трудовій книжці, однак відповідач зазначав про відсутність підстав для такого зарахування (а. с. 42-54).
Таким чином, спір між сторонами зводиться до того, на підставі якого документу до загального страхового стажу зараховується період проходження навчання у вищому навчальному закладі: на підставі записів у трудовій книжці чи на підставі диплому.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058), який набрав чинності 01.01.2004 року.
За визначенням ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Порядок та умови зарахування періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії, до 01.01.2004 року регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788).
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, чинне законодавство передбачає, що основним документом для підтвердження стажу є трудова книжка і саме на підставі записів трудової книжки, на думку позивача, має буди зараховано до його загального страхового стажу період навчання у вищому навчальному закладі.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач посилається на п. 8 Порядку № 637, згідно з яким час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
З даного приводу суд зазначає, що п. 8 Порядку № 637 необхідно застосовувати у логічному зв'язку з попередніми пунктами відповідного Порядку, згідно з якими основним документом для підтвердження стажу є саме трудова книжка. Аналогічне положення містить і Закон № 1788.
Навіть з назви Порядку № 637 вбачається, що він регулює підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Таким чином, враховуючи наявність у трудовій книжці позивача записів про період навчання у вищому навчальному закладі з 23.08.1978 року по 30.09.1983 року, весь цей період має бути врахований до загального страхового стажу позивача. Записи трудової книжки підтверджуються також довідкою інституту.
При цьому те, що частина вказаного періоду припадає на проходження позивачем військових зборів на військовій кафедрі інституту, не впливає на необхідність зарахування відповідного періоду до страхового стажу як періоду навчання у вищому навчальному закладі.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати до загального стажу позивача періоди з 23.08.1978 року по 31.08.1978 року та з 15.06.1983 року по 30.09.1983 року належать задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок, починаючи з 20.03.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Заперечуючи проти позову ГУ ПФУ в Миколаївській області у відзиві послалося на те, що підстав для перерахунку пенсії з 20.03.2020 року, як того просить позивач, немає, оскільки пенсію призначено з 07.03.2020 року, відтак вимога позивача суперечить закону.
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи. Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Як слідує із змісту позову, позов подано ОСОБА_1 з метою здійснення перерахунку його пенсії на більш вигідних умовах, передумовою чого є врахування до загального страхового стажу пенсіонера періодів з 23.08.1978 року по 31.08.1978 року та з 15.06.1983 року по 30.09.1983 року.
Суд дійшов висновку, що прийняття судового рішення про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди з 23.08.1978 року по 31.08.1978 року та з 15.06.1983 року по 30.09.1983 року без зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії, не призведе до ефективного захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах, враховуючи, що відповідач під час розгляду справи висловив свою незгоду щодо здійснення відповідного перерахунку.
Відтак, маються підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, з урахуванням вищезазначених періодів роботи.
Перерахунок слід провести з 07.03.2020 року, оскільки згідно рішення про призначення пенсії № 143050001539 від 30.03.2020 року, позивачу призначено пенсію за віком саме з 07.03.2020 року.
Позовні вимоги задовольнити.
Згідно з ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 19.06.2020 року (а. с. 1), з урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 періоди з 23.08.1978 року по 31.08.1978 року та з 15.06.1983 року по 30.09.1983 року та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням зазначених періодів, з 07.03.2020 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок)
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз