про відмову в забезпеченні позову
14 вересня 2021 р. справа № 400/8095/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В., розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056,
про:визнання протиправними та скасування постанов від 05.08.21 р. № 281913, від 27.08.21 р. № 306060,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов від 05.08.21 р. № 281913, від 27.08.21 р. № 306060.
14 вересня 2021 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про застосування адміністративно - господарських санкцій №306060 від 27.08.2021 р. у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. до набрання чинності судовим рішенням у справі.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що спірна постанова є виконавчим документом та подальші дії иожуть стосуватися арешту майна позивача, тобто існує реальна загроза завдання шкоди позивачу. А також зазначив, що дії щодо її прийняття є протиправними та оскаржуються шляхом подачі позовної заяви.
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).
Відповідно до ст. 151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Приписами ч.2 ст.151 КАС України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Відповідно, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Досліджуючи заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд вважає, що на час розгляду даної заяви, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, або може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Без надання офіційної правової оцінки в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, враховуючи відсутність очевидних ознак протиправності рішення, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову і є неприпустимим.
У заяві позивач просить зупинити дію спірної постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 8500 грн. та зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову сума штрафу буде стягнута в примусовому порядку, що ускладнить ефективний захист чи поновлення її прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, а також йому буде завдана значна шкода.
При цьому позивач, обґрунтовуючи заявлене клопотання не надав до суду доказів. Так, примусове стягнення штрафу на підставі оскарженої постанови, здійснюється органами Державної виконавчої служби за умови пред'явлення відповідачем постанови про накладення штрафу до виконання
Позивачем не надано до суду доказів про відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови, а також доказів, що вже здійснюється стягнення за цією постановою або вчиняються виконавчі дії за спірною постановою, тому на думку суду, спірна постанова не створює очевидної небезпеки правам позивача.
Суд також відхиляє посилання позивача про протиправність дій щодо прийняття відповідачем спірної постанови, оскільки на переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, це прийнята рішення ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняти рішень, суб'єктами які не наділенні компетенцією у відповідній сфері. Натомість у цьому випадку відповідач прямо наділений повноваженнями вносити постанови про накладення адміністративно - господарського штрафу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.
2. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя Є. В. Марич