про повернення позовної заяви
13 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2492/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобов'язати вчинити дії, -
12 травня 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - відповідач) про зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою суду від 17 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
08 липня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про продовження строку усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13 липня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви у справі задоволено. Запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 17 травня 2021 року.
25 серпня 2021 року на виконання ухвали суду від 13 липня 2021 року позивачем надано клопотання, в якому позивач просить суд роз'яснити ухвалу суду від 13 липня 2021 року.
Щодо вказаного клопотання, суд зазначає, що порядок роз'яснення судових рішень визначено в статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина другої статті 254 КАС України).
З аналізу наведеної норми, суд дійшов висновку, що роз'ясненню підлягає лише те судове рішення, яке може бути пред'явлене до примусового виконання.
Оскільки ухвалою суду від 13 липня 2021 року продовжено строк усунення недоліків позову, в силу вимог ст. 254 КАС України така ухвала не підлягає роз'ясненню.
Крім того, суд зазначає, що в ухвалі від 17 травня 2021 року визначено недоліки позовної заяви та способи їх усунення, а ухвалою суду від 13 липня 2021 року суд розглянув клопотання про продовження строку усунення недоліків та продовжив строк для усунення недоліків позову, вказавши, що такі недоліки визначено в ухвалі від 17 травня 2021 року.
Також суд зазначає, що в клопотанні від 08 липня 2021 року позивач зазначає перелік недоліків, зокрема, ним зазначено, що суд запропонував надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням статей 160, 161 КАС України, зазначивши відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти сторін, викладену державною мовою, та її копію для відповідача.
Однак, на усунення вказаного недоліку у клопотання про продовження строку усунення недоліків зазначено лише відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача.
Однак, позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 160, 161 КАС України, викладена державною мовою, та її копія для відповідача позивачем суду так і не надано.
Суд наголошує на тому, що державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (стаття 10 Конституції України).
Відповідно до статті 14 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Положеннями статті 15 КАС України та статті 12 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом судочинство здійснюється державною мовою, це правило також стосується і дій учасників судового процесу.
Учасникам судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, гарантується право на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Це право може бути реалізоване ними шляхом подання заяв, надання пояснень, виступу в суді і заявлення клопотань рідною мовою або мовою, якою вони володіють. Однак, при цьому такий учасник судового процесу повинен користуватись послугами перекладача.
Водночас відповідний судовий процес може бути ініційований лише шляхом подання відповідної заяви (скарги), що повинна бути викладена державною мовою, тобто українською мовою.
Аналогічний за своєю суттю висновок зроблено в ухвалі Верховного Суду від 01.07.2019 у справі № 243/10706/18.
З урахуванням викладеного, суд констатує, що станом на 10 вересня 2021 року недоліки позовної заяви позивачем не усунені у строк, встановлений судом.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобов'язати вчинити дії підлягає поверненню у зв'язку з не усуненням недоліків.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтею 169, 241, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у роз'ясненні ухвали суду від 13 липня 2021 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобов'язати вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяЄ.О. Кисельова