про відмову в забезпеченні доказів
13 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3924/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
з участю секретаря судового засідання Місюк І.В.,
представника відповідача Марченко С.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Доманове» Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Адвокат Мацей Анатолій Михайлович звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Доманове» Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України про визнання незаконним та скасування рішення Відділу прикордонної служби «Доманове» Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства, громадянину Російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 .
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 дану адміністративну справу прийнято до провадження.
В підготовчому засіданні 07.09.2021 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просить: 1) витребувати від Служби безпеки України інформацію про те, хто, коли та на підставі чого видавав доручення Служби безпеки України від 28 листопада 2018 року № 5/3/3-6861 Державній прикордонній службі України, стосовно громадянина Російської федерації ОСОБА_1 ; оригінал доручення Служби безпеки України від 28 листопада 2018 року № 5/3/3-6861 Державній прикордонній службі України, стосовно громадянина Російської федерації ОСОБА_1 ; 2) витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України оригінал (належним чином завірену копію) доручення Служби безпеки України від 28 листопада 2018 року № 5/3/3-6861 Державній прикордонній службі України, стосовно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 .
Заява про забезпечення доказів вмотивована необхідністю повного та всебічного з'ясування обставин по справі.
В судове засідання 13.09.2021 представник позивача не прибув, натомість засобами електронного зв'язку на адресу суду було подане клопотання про його проведення без участі позивача та його представника в зв'язку з непередбачуваними (об'єктивними) обставинами, які унеможливлюють прибуття до суду.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2021 проти задоволення поданої заяви заперечила.
Заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною першою статті 114 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів (стаття 115 КАС України).
Зі змісту наведених норм слідує, що суд забезпечує докази за наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Відповідно до пунктів 4, 5 статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
В контексті вищевикладеного заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
В матеріалах даної справи міститься копія запиту Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 року №140/2648/19/01-17/19052/20 до Служби безпеки України щодо доручення СБУ від 28.11.2018 року №5/3/3-6861, де зазначено, що вказане доручення було виготовлене в одному примірнику і направлено до ДПС України на виконання.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів, оскільки представником позивача не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.
При цьому, суд вказує на той факт, що 26.06.2020 представником позивача була подана заява про забезпечення доказів, яка містили аналогічні вимоги та обґрунтування тим, що містяться у заяві про забезпечення доказів від 07.09.2021, і ухвалою суду від 07.07.2020 в задоволенні зазначеної заяви представника позивача відмовлено.
Вказана ухвала суду від 07.07.2020 залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 і ухвалою КАС ВС від 07.12.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача в частині оскарження даної ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 про відмову в забезпеченні доказів.
Крім того, ухвалою суду від 13.09.2021 у задоволенні заяви представника позивача про зміну предмету позову та клопотання про залучення співвідповідача - Служби безпеки України відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів.
Відповідно до частини п'ятої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 114-117, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення доказів, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України та з врахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя В.В. Дмитрук
Повний текст ухвали суду
виготовлено 14.09.2021