13 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7968/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій щодо відмови у направленні до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення пенсії за вислугу років, зобов'язання оформити та подати до ГУ ПФУ у Волинській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом начальника Державної установи “Ковельська виховна колонія” від 21.10.2020 №75/ОС-20, позивача звільнено зі служби згідно з пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України “Національну поліцію” (у зв'язку зі скороченням штатів).
Цим же наказом визначено вислугу років служби позивача, станом на 04.11.2020 вислуга років становить: в календарному обчисленні - 21 рік 00 місяців 23 дні, у пільговому обчисленні - 25 років 07 місяців 24 дні.
Державною установою “Ковельська виховна колонія” скеровано пакет документів до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для призначення пільгової пенсії позивачу за вислугу років.
Листом від 31.05.2021 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило про відмову позивачу у підготовці та направлені необхідних документів для призначення пенсії, обґрунтовуючи таку відмову відсутністю у позивача права на призначення пенсії за вислугу років.
Позивач вважає, що має право на призначення пенсії за статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому відмову позивачу у підготовці та направлені необхідних документів для призначення пенсії вважає протиправною, та просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що наказом начальника Державної установи “Ковельська виховна колонія” від 21.10.2020 №75/ОС-20, капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 04.11.2020 звільнено зі служби згідно з пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України “Національну поліцію” (у зв'язку зі скороченням штатів).
Цим же наказом визначено вислугу років служби позивача, станом на 04.11.2020 вислуга років становить: в календарному обчисленні - 21 рік 00 місяців 23 дні, у пільговому обчисленні - 25 років 07 місяців 24 дні.
Державною установою “Ковельська виховна колонія” скеровано пакет документів до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для призначення пільгової пенсії позивачу за вислугу років.
Листом від 31.05.2021 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило про відмову позивачу у підготовці та направлені необхідних документів для призначення пенсії, обґрунтовуючи таку відмову відсутністю у позивача права на призначення пенсії за вислугу років.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно п. "а" ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262 ), пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б” - “д”, “ж” статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відмовляючи в оформленні та направленні документів щодо позивача до відповідного органу Пенсійного фонду України відповідач виходив з того, що умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” є наявність на день звільнення відповідної календарної вислуги років, яку позивач не мав.
Суд вважає такі посилання неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б” - “д” статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема, служба в Державній кримінально-виконавчій службі України .
Статтею 17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17 Закону N 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону N 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом N 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.
Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Відповідно до абзацу 2 пункту “г” частини 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.
Правові висновки застосування статті 12 Закону №2262-ХІІ, щодо наявності у осіб права на пенсію за вислугою років з врахуванням пільгового стажу викладені у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, від 16.03.2021 №826/16811/18.
Як встановлено судом, з врахуванням пільгового стажу, вислуга служби ОСОБА_1 . становить 25 років 07 місяців 24 дні.
Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 12 Порядку визначено, що Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Виходячи із положень вищевказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
У свою чергу, рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" приймають органи Пенсійного фонду України (ст. 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").
Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У порушення вимог п. 12 Порядку № 3-1 відповідачем не здійснено оформлення всіх необхідних документів про призначення пенсії позивачу та подання їх у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії, окрім того, позивача з ними не ознайомлено, і не надіслано їх до відповідних органів для прийняття відповідного рішення, а фактично відмовлено позивачу у призначенні пенсії з посиланням на відсутність у останнього календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугою років.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки оцінка наявності (відсутності) права у позивача на зазначений вид пенсії, могла бути надана лише органом, який призначає пенсії на підставі документів, в направленні яких відповідачем фактично відмовлено, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та по суті вирішив за орган, який призначає пенсії, щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії, а відтак - і відсутності необхідності в направленні документів.
З огляду на встановлені обставини у справі, суд зазначає, що відмова відповідача у підготовці та направленні до відповідного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугою років, є протиправною, а тому позовні вимоги про зобов'язання Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” років є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. (ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України)
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією № 44145 від 09.07.2021.
Також представником позивача надано суду докази, які підтверджують понесені позивачем судові витрати пов'язані з отриманням правничої допомоги адвоката на загальну суму 7 475,00 грн., а саме: договір про надання правової допомоги від 19.05.2021 року укладений між адвокатом Манзюком Тарасом Юрійовичем та позивачем ОСОБА_1 , акт про надання правової допомоги від 08.07.2021, замовлення на надання правової допомоги від 24.06.2021 року, розрахункова квитанція серії ЛВАК №764922 від 08.07.2021 про прийняття грошових коштів в сумі 4225,00 грн., акт про надання правової допомоги від 10.09.2021, розрахункова квитанція серії ЛВАК №764923 від 10.09.2021 про прийняття грошових коштів в сумі 3250,00 грн.
Однак, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, судовий розгляд даної справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 КАС України, відтак підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в сумі 4225,00 грн.
Окрім того, послуги, викладені в акті про надання професійної правової допомоги від 10.09.2021 фактично дублюють, входять до складу послуг, викладених в акті про надання професійної правової допомоги від 08.07.2021, зокрема, консультація стосовно порядку розгляду справи в суді, дистанційний супровід розгляду справи в суді та доведення норм діючого законодавства до відома клієнта, на думку суду, є тотожними та включають в себе послуги з консультації клієнта про стан розгляду справи, про порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, порядок набрання рішенням законної сили, а тому підстави для стягнення грошових коштів в сумі 3250,00 грн. за надання правової допомоги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції слід присудити витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 4225,00 грн.
Керуючись ст.ст. 243-246, 262 Кодексу суд,
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Зобов'язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 4225 (чотири тисячі двісті двадцять п'ять) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, адреса: 79005, місто Львів, вулиця Архипенка, будинок 1, код ЄДРПОУ 40867243.
Суддя Ю.Ю. Сорока