Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1831/21
Провадження № 2/553/927/2021
Іменем України
14.09.2021м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Новака Ю.Д.,
при секретарі Каленіченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армантіс» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армантіс» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Після відкриття провадження та ознайомлення із відзивом представника відповідача, у справі виявлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, що після відкриття провадження у справі, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Так судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ч. 4 ст.177 ЦПК України, з огляду на наступне.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до ч. 1 ст.94 КЗпП України та ч. 1 ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Статтею 2 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами.
З врахуванням викладеного, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому заявлена позивачем позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати не підпадає під категорію пільгової та підлягає оплаті судовим збором.
Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом позовних вимог є позовна вимога майнового характеру - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору за заявлену позовну вимогу та останній зобов'язаний сплатити судовий збір за ставками, визначеними в ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Разом з тим, всупереч ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору з вимоги майнового характеру, що Законом України "Про судовий збір" для фізичних осіб встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не може бути меншим за 908 грн. 00 коп. Поряд з цим, не надано позивачем суду документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), постанові Касаційного цивільного суду від 22 липня 2019 року по справі 488/769/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір, передбачений ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору або докази про звільнення від сплати судового збору.
Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру на суму 93624 грн. 94 коп. - середній заробіток за час затримки розрахунку, йому слід сплатити 936,24 гривень судового збору за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Подільский р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA868999980313111206000016715, Код класифікації доходів бюджету 22030101, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З підстав, зазначених вище, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 12 ст. 187 ЦПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Згідно з ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Керуючись ч. 4 ст.175, ч. 4 ст.177, частинами 11-13 ст.187, п. 8 ч. 1 ст.257 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армантіс» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачу та його представнику строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду позивачем та його представником.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак