Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
"18" вересня 2007 р. Справа № 16/202
«10»год. «10»хв.
Господарський суд Чернігівської області у
складі -судді Фесюри М.В.,
при секретарі - Кезля А.О.,
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився,
від відповідача -не з'явився,
В судовому засіданні брав участь прокурор відділу прокуратури області Єреп В.В.
розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу
за ПОЗОВОМ : Прокурора Козелецького району Чернігівської області, вул. Комсомольська, 14, сел. Козелець, 17000, в інтересах держави
В особі: Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області
вул. Толстого, 34а, сел. Козелець, 17000
до ВІДПОВІДАЧА: Державного підприємства «Чернігівторф»
вул. Борисенка, 35а, м. Чернігів, 14037
Про стягнення за рахунок активів 12 569,54 грн.
Заявлено позов про стягнення 12 569,54 грн. податкового боргу за рахунок активів, який виник внаслідок несплати Відповідачем земельного податку.
Від Відповідача на адресу суду надійшло клопотання (№685 від 10.09.07) про розгляд справи без участі його представника, яким одночасно позовні вимоги визнав в повному обсязі та повідомив про неможливість погашення боргу по причині відсутності коштів у підприємства.
Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
Державне підприємство «Чернігівторф» (далі -Відповідач) зареєстроване в якості юридичної особи рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №132-р від 14.04.1994р. З 19.07.1997року відповідач перебуває на обліку платника податків в ДПІ у місті Чернігові (далі -Позивач).
Відповідно до ст.4, п.3 ст. 9 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування» платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законодавством строки.
Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування» платник податків несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог чинного законодавства.
Як вбачається з наданих позивачем доказів станом на 27.08.2007р. Відповідач має податковий борг по земельному податку в сумі 12 569,54 грн., що підтверджується самостійно поданим відповідачем до податкового органу податковим розрахунком земельного податку на 2007 рік від 20.02.07 №1273.
Згідно розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 31.07.06 №295 про відведення земельних ділянок державному підприємству «Чернігівторф»надано в оренду строком на 8 років для продовження терміну користування земельною ділянкою площею 100.00 га торфорозробок для видобування торфу на паливо Смолинським торфобрикетним заводом в межах території Максимівської сільської ради Козелецького району. Вказану земельну ділянку відповідач використовує на підставі укладеного договору на право тимчасового користування землею на території Максимівської сільської ради.
Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року №2535-XII із змінами та доповненнями (надалі -Закон - 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Статтею 5 Закону -2535 визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ст. 13 Закону -2535, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2001р. (далі -Закон № 2181-III) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
У відповідності до п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст.5 Закону № 2181-III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4. п. 4.1. ст.. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 5.4.1. п. 5.4. ст..5 Закону № 2181-III визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнаються сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.1. ст. 6 Закону № 2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Позивачем дотримана процедура надсилання податкових вимог, передбачена ст. 6 цього Закону Так, перша податкова вимога № 1/70 від 06.03.2007р. та друга податкова вимога № 2/110 від 13.04.2007р., були отримані уповноваженим представником 14.03.2007р. та 19.04.2007р. відповідно.
У зв'язку з тим, що вжиті податковим органом заходи не дали результатів, останнім прийнято рішення №16 від 21.05.2007р. про стягнення коштів та продаж інших активів Державного підприємства «Чернігівторф» в рахунок погашення його податкового боргу.
Таким чином, враховуючи, що податкове зобов'язання Державного підприємства «Чернігівторф» по земельному податку в розмірі 12 569,54 грн. є узгодженим та самостійно платником податків не сплачене, воно підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п.3.1.1 ст.3 Закону 2181-III від 21.12.2001р. в судовому порядку.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути за рахунок активів з Державного підприємства «Чернігівторф» (вул. Борисенка, 35а, м. Чернігів, 14037, р/р 26001051400357 в Чернігівському РУ «Приватбанк», м. Чернігова, МФО 353586, Код 02968220) до місцевого бюджету (одержувач: місцевий бюджет Максимівської сільської ради, р/р 33218811700187, банк одержувача: ГУДКУ в Чернігівській області, код 22824138, МФО 853592) 12 569,54 грн. податкового боргу по земельному податку.
3. Постанова набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова у повному обсязі складена 19 вересня 2007 року.
Суддя М.В. Фесюра