Справа № 396/602/21
Провадження № 1-кс/396/232/21
13.09.2021 року м. Новоукраїнка Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в приміщенні суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області клопотання заступника начальника слідчого відділення Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , молдаванин, освіта базова загальна середня, неодруженого, непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей, та осіб похилого віку не має, раніше не судимого,
по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12021121080000051 від 17.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-
Заступник начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_4 13.09.2021 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підозрюваному ОСОБА_5 .
З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Із змісту даного клопотання вбачається, що 15.03.2021 року близько 10.30 год. більш точного часу та дати слідством не встановлено, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи намір на вчинення крадіжки прийшов до домоволодіння, що розташоване, за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_5 маючи умисел на вчинення крадіжки чужого майна, з метою реалізації якого останній діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи корисливу мету, направлену на викрадення чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнуту хвіртку попрямував в напрямку вхідних дверей, які були не замкнуті, та проник до середини приміщення де помітив мобільний телефон торгової марки Tecno T301 IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 , та телевізійний приймач Т2, взявши вказані речі до рук покинув приміщення будинку, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 505,08 грн.
Захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати відносно підозрюваного захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту, вказавши, що матеріали клопотання не містять достатніх доказів про існування оголошених ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати відносно нього інший захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту.
Прокурор, слідчий під час розгляду, клопотання підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , які клопотання підтримали, підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , які просили застосувати інший запобіжний захід не пов"язаний з позбавленням волі, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами.
Згідно з ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Крім того, згідно з ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, яка у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом.
Дослідивши матеріали, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні таємного викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Встановлено, що 20.04.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (а.к. 38-41).
Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Об'єктивна підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця події від 16.03.2021 року (а.к. 11-12), протоколом огляду місця події від 16.03.2021 року (а.к. 13-14), протоколом допиту потерпілого від 17.03.2021 року (а.к. 15-16), протоколами допиту свідків ОСОБА_8 від 01.04.2021 року (а.к. 18), ОСОБА_9 від 01.04.2021 року (а.к. 19), ОСОБА_9 від 19.04.2021 року (а.к. 20-22) при цьому свідки попореджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірної інформації, протоколом допиту підозрюваного від 21.04.2021 року (а.к. 42-44).
Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Слідчий суддя приймає до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 35 років від народження, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, непрацюючий, на утриманні неповнолітніх дітей, та осіб похилого віку не має, раніше не судимий.
Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені ст.177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі матиме можливість:
- можливість ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачене порання до 6 років позбавлення.
- можливість впливати на потерпілих, свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні;
- перебуваючи за місцем проживання дасть можливість продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення.
При цьому, суд погоджується із стороною захисту, що ризики на які посилається сторона публічного обвинувачення висловленні у формі припущення, так як належних та допустимих доказів, які б свідчили що останній може впливати на потерпілу та свідків стороною обвинувачення не надано, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення дійсно не виключається.
Сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості. У цьому ключі послідовною та логічною є позиція Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного: небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалому утриманню під вартою. Небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватися не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявності такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попереднє ув'язнення виявиться невиправданим.
Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, ніж зазначені у ст.176 КПК України, зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим частково ризикам, та буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених частково ризиків, на думку слідчого судді, є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Усі наведені обставини у їх сукупності, навіть із урахуванням відсутності офіційного працевлащтування підозрюваного, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього найбільш тяжкий запобіжний захід.
Вказана обставина переконує суд у необхідності обрання до підозрюваного запобіжного заходу із метою недопущення вчинення ним нових злочинів та з метою захисту інтересів суспільства від кримінальних посягань, а запобіжний захід не може бути обраний у вигляді особистого зобов'язання, поруки або застави, зважаючи на високу ступінь суспільної небезпечності інкримінованого йому злочину.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" (заява № 40107/02) від 10.02.2011 р., при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80). Згідно з п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для тримання особи під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами (справа ЄСПЛ "Єлоєв проти України", п.60).
Враховуючи обставини ст.178 КПК України, особу підозрюваного, який проживає по АДРЕСА_1 про, що свідчить довідка про склад сім"ї від 23.03.2021 року (а.к. 32) та характеристика на гр. ОСОБА_5 складена виконавчим комітетом Новоукраїнської міської ради від 25.03.2021 року (а.к. 33), який не працює, недоведеністю фактів незаконного впливу на потерпілу та свідків, раніше не судимий, суд приходить до висновку щодо необхідності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, в межах строків досудового розслідування, а саме до 03.10.2021 року включно, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його обов'язків та запобігання ризикам, визначеним ч.1 ст.177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 183, 193-194, 196, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого постійного проживання АДРЕСА_1 , цілодобово.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим і кожним викликом;
- не відлучатися із м. Новоукраїнка, Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
Надати можливість працівникам органу поліції з метою контролю за поведінкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з'являтися в житло за адресою: АДРЕСА_1 , із вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити в межах строків досудового розслідування, до 03 жовтня 2021 року, включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням обраних обов'язків покласти на Новоукраїнський РВП ГУНП у Кіровоградській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський РВП ГУНП в Кіровоградській області.
Повний текст ухвали суду буде складено 14.09.2021 року та оголошено учасникам провадження 14.09.2021 року о 09.00 годині.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1