Справа № 211/4144/21
Провадження № 2/211/2374/21
іменем України
13 вересня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гіди О. С.,
при секретарі Мариненко Е.П.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів,-
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів, вказавши, що вона у період з 1995 року по січень 2009 року з відповідачем проживали разом без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після припинення між сторонами стосунків залишився проживати з позивачем та знаходився на її утриманні. На підставі рішення Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.07.2009 року відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів свого заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, щомісячно, починаючи стягнення з 06.05.2009 року до досягнення сином повноліття. Відповідачем допущена заборгованість зі сплати аліментів за період з 19.03.2013 року по 28.06.2016 року, яка згідно довідки-розрахунку Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) становить суму 63811,23 гривень. Вказану суму заборгованості, а також суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 11999,15 гривень позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою суду від 22 липня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог не заперечує, позов визнає.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних мотивів.
Згідно ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9 - копія свідоцтва) сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : батьком записаний ОСОБА_2 , а матір'ю записана ОСОБА_1 .
Рішенням Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.07.2009 року з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, щомісячно, починаючи стягнення з 06.05.2009 року до досягнення сином повноліття (а.с.10 - копія рішення суду).
Відповідно до вказаного рішення суду було видано виконавчий лист №2-2016/2009, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.17- копія виконавчого листа).
Як вбачається з довідки - розрахунку заборгованості по аліментам Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заборгованість по аліментам за період з 19.03.2013 по 28.06.2016 (на момент повноліття дитини) складає 63811,23 грн.
Вказаний розрахунок заборгованості сторонами не оскаржений у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Таким чином, можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді сплати неустойки.
Головною підставою стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів є наявність рішення суду та виконавчого листа по даній справі, яким платника аліментів зобов'язано здійснювати сплату аліментів в частині доходу (заробітної плати) платника. Також наявність заборгованості зі сплати аліментів з вини боржника.
Відповідно до ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Встановлення граничного розміру пені, яка може бути стягнута в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, у розмірі, що не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, є обставиною, що пом'якшує відповідальність, а тому стаття 196 СК України, змінена Законом України від 17 травня 2017 року, на підставі частини першої ст.58 Конституції України має зворотню дію в часі. (Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 05 вересня 2018 року по справі №753/12684/16, провадження №61-18327св18).
Згідно з приписами ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні відповідної норми сімейного права, суд має врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц відступив від попередніх правових позицій щодо розрахунку пені та вказав, що пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Згідно з формулою обрахування пені, визначеній у постанові Верховного суду від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц, вказано наступне.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто, формула є такою: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
При виплаті аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Позивач, у відповідності до ч.1 ст.196 СК України, має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з розрахунком державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заборгованість по аліментам за період з 19.03.2013 по 28.06.2016 (на момент повноліття дитини) складає 63811,23 грн.
Позивачем надано розрахунок пені, відповідно до якого неустойка (пеня) по аліментах на утримання дитини за період з березня 2013 року по червень 2016 року становить 11999,15 грн.
Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, жодних заперечень щодо визначеної позивачем суми неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, не вказано.
Враховуючи те, що заборгованість та прострочення по сплаті аліментів виникли з вини відповідача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Згідно ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законним, обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст.141 ЦПК України, в дохід держави в сумі 908,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.196 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 278-279 ЦПК України,суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість по сплаті аліментів за період з 19.03.2013 по 28.06.2016 в сумі 63811 (шістдесят три тисячі вісімсот одинадцять) гривень 23 коп., та неустойку (пеню) у зв'язку з прострочення сплати аліментів у розмірі 11999 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя О.С.Гіда