Справа № 204/3808/21
2-а/932/253/21
10 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Кіпчарського О.М.
секретаря судового засідання Кубрак К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мартиненка Олега Сергійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
26.05.2021 року ОСОБА_1 , через свого представника Сидоренка К.Г., звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мартиненка Олега Сергійовича, в якому просить скасувати постанову серії ДПО18 № 781069 від 26.04.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 140 КУпАП, згідно якої, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн.. В обґрунтування позову вказує, що оскаржувана постанова є неправомірною, відсутні докази вчинення правопорушення, зазначає, що за утримання дороги Р-51 «Мерефа-Лозова-Павлоград» несе відповідальність ТОВ «Автомагістраль-південь», а не Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.
Ухвалою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2021 року справу скеровано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою судді від 08.07.2021 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою судді від 09.08.2021 року Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залучено у якості співвідповідача за позовом.
В судове засідання позивач не з'явилась, представник позивача подав заяву, якою просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач скерував на адресу суду пояснення, де вказує, що із позовом не погоджуються, вважає постанову правомірною, факт вчинення правопорушення доведеним, розгляд справи просить проводити за його відсутності.
У відповідності до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до ч.1-2 ст.268 цього Кодексу, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Ознайомившись із доводами позову та пояснень на позов, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності докази наявні у справі, суд зазначає наступне.
Згідно постанови серії ДПО18 № 781069 від 26.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, винесеної до інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мартиненка О.С., на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП, зокрема за те, що він 15.04.2021 року о 15 год. 40 хв., будучи в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області та посадовою особою відповідальною за належне утримання ділянки дороги 131км +277 м - 166 кв + 377 м «Мерефа-Лозова- Павлоград», не вжив своєчасно заходів з ремонту проїзної частини за можливості це зробити, не вжив своєчасних заходів з огородження та позначення відповідними дорожніми знаками з обмеженням руху, чим порушив п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ 3587-97.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Зі змісту ч. 2 ст.121 КУпАП вбачається, що Керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, є адміністративно караним діянням.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
За вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вказане положення стосується не лише кримінальних проваджень, але й адміністративних правопорушень, які в контексті Європейської конвенції захисту прав та основоположних свобод також трактуються як невеликі злочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Жодного доказу на підтвердження факту вчинення правопорушення, а отже і правомірності оскаржуваної постанови, відповідачами надано не було.
Відтак, суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, заявлений позов є підставним та підлягає до задоволення.
Частиною 3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З врахуванням зазначеного, постанову серії ДПО18 № 781069 від 26.04.2021 року року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 140 КУпАП, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 гривень слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно неї - закрити.
Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції та згідно із законодавством України реалізовує свої повноваження на території Дніпропетровської області, а також зважаючи на ч.2 п.24 Постанови Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2013 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача судовий збір у сумі 454,00 грн., сплачений ним за подання адміністративного позову у даній справі.
Решту надмірно сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн. повернути позивачу із Державного бюджету України, оскільки за подання позову ним сплачено 908,00 грн., замість вірних 454,00 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 6, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд -
адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мартиненка Олега Сергійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 781069 від 26.04.2021 року за ч.1 ст. 140 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири ) гривні 00 копійок.
Надмірно сплачений судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири ) гривні 00 копійок повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10.09.2021 року.
Суддя О. М. Кіпчарський