Справа № 522/8534/21
Провадження № 2-а/522/246/21
13 вересня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.
за участі секретаря судового засідання - Гаркуші Є. О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПП у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейського УПП у Вінницькій області 1 батальйону 2 роти капрала поліції Тиндика Віталія Вікторовича про скасування постанови серії ЕАН № 4181909 про накладення адміністративного стягнення, -
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до УПП у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейського УПП у Вінницькій області 1 батальйону 2 роти капрала поліції Тиндика Віталія Вікторовича про скасування постанови серії ЕАН № 4181909 про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначив, що постановою поліцейського УПП у Вінницькій області 1 батальйону 2 роти капрала поліції Тиндика В. В. серії ЕАН № 4181909 від 09.05.2021 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн у зв'язку з перевищенням дозволеної швидкості руху у населеному пункті.
Із указаною постановою позивач не погоджується, вважає, що викладені у ній висновки про вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки 09.05.2021 він їздив по різним населеним пунктам на автомобілі KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_1 як водій і як пасажир. Приблизно о 12 годні 00 хвилин він був зупинений поліцейським УПП у Вінницькій області 1 батальйону 2 роти капралом поліції Тиндиком В. В., який ознайомив позивача із записом приладу TruCam. Позивач указував, що продемонстрований йому запис був низької якості та не надавав можливості встановити хто саме керував транспортним засобом. Окрім того, позивач зазначив, що прилад TruCam під час фіксації адміністративного правопорушення було застосовано із рук поліцейського, що суперечить нормам чинного законодавства.
Посилаючись на вказане, просив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
26 серпня 2021 року від Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача вказує на те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена інспектором патрульної поліції з додержанням вимог законодавства, підставою для її прийняття стало порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме п. 12.4 - перевищення встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті більш ніж на 20 км/год. Посилається на законність дій інспектора поліції та правомірність застосування приладу TruCam для вимірювання швидкості автомобіля позивача, оскільки лазерний вимірювач TruCam належить до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювання. Крім ручного режиму роботи вимірювач також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортних засобів. У зв'язку з цим просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Зазначив, що під час несення служби на автомобільній дорозі М-21 297 км в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 ПДР України смт Стрижавка 09.05.2021 екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000303) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 86 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 36 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Після цього було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський підійшов до водія, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» та п. 2.4 «а» ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів, винесено постанову про накладення стягнення на правопорушника в розмірі 340 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Разом з тим, не наполягав на розгляді клопотання про витребування у відповідача матеріалів справи про адміністративне правопорушення, оскільки такі матеріали додано відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП та поліцейський УПП у Вінницькій області 1 батальйону 2 роти капрал поліції Тиндик В. В. у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення повісток про виклик у судове засідання засобами поштового зв'язку та надсилання повісток на офіційну електронну адресу відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 124 КАС України, про причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оглянувши відеозаписи, надані відповідачем, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що постановою серії ЕАН № 4181909 поліцейського УПП у Вінницькій області 1 батальйону 2 роти капрала поліції Тиндика Віталія Вікторовича від 09.05.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
У постанові зазначено, що 09.05.2021 об 11:47 год водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 смт Стрижавка Вінницького району, рухався зі швидкістю 86 км/год. в населеному пункті, чим перевищив дозволену швидківсть на 36 км/год, що зафіксовано за допомогою приладу TruCam ТС 000303, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України.
Матеріали справи свідчать, що факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCam ТС 000303.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту» визначає найменування та початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Матеріалами справи встановлено, що перевищення водієм швидкості зафіксовано за допомогою приладу TruCam ТС 000303.
Як вбачається з відеозйомки з приладу TruCam ТС 000303 від 09.05.2021 автомобіль позивача марки KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 86 км/год. в населеному пункті при максимально дозволеній 50 км/год.
Доводи позивача щодо того, що відповідачем не було встановлено, що саме позивач керував транспортним засобом, спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, а також поясненнями самого позивача, який не заперечив факт керування ним транспортним засобом на час складення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів позивача про те, що засіб вимірювальної техніки TruCam було використано поліцейським у спосіб, що суперечить ст. 19 Конституції України та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», суд зазначає наступне.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20296, виданого ДП «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №TC 000303 - діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; ± 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc. також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року № 04/02/03-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред'явлення в якості доказу в адміністративному судовому процесі, тому також не приймаються до уваги доводи позивача з посиланням на ч. 2 ст. 99 КАС України щодо обов'язковості засвідчення копії електронного доказу електронним цифровим підписом.
За таких обставин, в матеріалах справи наявні всі необхідні документи, які підтверджують правомірність використання приладу TruCam LTI 20/20 і достовірність результатів, отриманих з його допомогою, а отже доводи позивача про неналежність доказів отриманих за допомогою приладу TruCam є помилковими.
Посилання позивача, що використання приладу TruCam в ручному режимі суперечить вимогам законодавства, є безпідставним, оскільки лазерний вимірювач належить до ручних вимірювачів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується листом ДП «Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року № 22-38/1-49, а відтак суд дійшов висновку про відсутність порушень вимог законодавства з боку відповідача щодо застосування приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС 000303.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.
Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які викладені у позовній заяві, а також доказів на спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесена правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
При прийнятті такого рішення, судом враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О'Халлоран і Френсис проти Великобританії», де зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди; можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підтверджена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а, отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 139 КАС України судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 121, 251, 252, 258, 268, 278-280, 283-285, 288 КУпАП України, ст. ст. 2, 13, 72-73, 79, 90, 241-246, 286, 293 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УПП у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейського УПП у Вінницькій області 1 батальйону 2 роти капрала поліції Тиндика Віталія Вікторовича про скасування постанови серії ЕАН № 4181909 про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. Ю. Федчишена