Справа № 485/1097/21
Провадження № 2/485/382/21
13 вересня 2021 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Снігурівка Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на 60/100 житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
За звернення до нотаріальної контори, йому відмовлено в оформленні спадкових прав за заповітом за пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини.
Вважає поважними причини такого пропуску, оскільки з 2016 року постійно працює за кордоном, на момент відкриття спадщини був на території України, провів поховання матері і вже 15 вересня 2020 року був вимушений виїхали за кордон, оскільки працює за трудовим контрактом в АТ "Находкинський судоремонтний завод" Російської Федерації.
Просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у три місяці.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Позивач надав суду заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та просив не стягувати з відповідача судові витрати.
Представник відповідача згідно з поданою заявою просила справу розглядати у відсутність Снігурівської міської ради Миколаївської області, позовні вимоги визнали повністю.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу.
Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Снігурівка Миколаївської області померла матір позивача ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть, виданого за актовим записом №309, що вчинений 22 серпня 2020 року, місце реєстрації смерті: Снігурівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - а.с.5.
За життя, 01 вересня 1994 року, ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Снігурівської державної нотаріальної контори Середою Н.І. та зареєстрований у реєстрі за № 2-1307, згідно з яким заповіла належний їй житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , а також все свої майно синові ОСОБА_1 - позивачу у справі (а.с.7). Факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем, як між сином та матір'ю, підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 , виданого 23 січня 1968 року Снігурівським райбюро ЗАГС Миколаївської області відповідно до актового запису №13 від 23 січня 1968 року (а.с.6).
Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину померлої не встановлено, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, про що свідчить лист завідувача Снігурівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області Коваль Ю.В. від 31 серпня 2021 року №1116/01-16 (а.с.28-29).
Листом державного нотаріуса Снігурівської державної нотаріальної контори Коваль Ю.В. від 05 травня 2021 року № 556/01-16 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері за пропуском встановленого законом шестимісячного строку для відповідного звернення та відсутності підтвердження реєстрації спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.4).
Між сторонами мають місце правовідносини, що виникають зі спадкових прав.
В силу ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України. Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом або за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За нормою ч.ч.1,2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини - ст.1270 ЦК України.
Ч.1 та 3 ст. 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" вирішуючи спір про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Верховний Суд у постанові від 30 липня 2020 року у справі № 172/888/18, зазначив, що вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов"язок доведення поважності пропущеного строку покладається на спадкоємця.
Так, позивач не подав заяву про прийняття спадщини померлої матері в нотаріальну контору в установлений шестимісячний строк, який сплив 20 лютого 2020 року, та на момент смерті не був зареєстрований за адресою спадкодавця, про що ним надано довідку, видану виконавчим комітетом Снігурівської міської ради Миколаївської області 05 травня 2021 року № 864/02-2.5/08 (а.с.8)
Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач послався у тому числі й на те, що у строк, визначений законом для подання заяви про прийняття спадщини він перебував за кордоном у зв"язку із працевлаштуванням складальником корпусів металевих суден 3 розряду в АТ "Находкинський судоремонтний завод" Російської Федерації за трудовим договором №792 від 23 грудня 2020 року, на підтвердження чого ним надано копії вказаного трудового договору, додаткових угод від 15 квітня 2021 року та 10 червня 2021 року до трудового договору №792 від 23 грудня 2020 року, квитанції електронного білету від 10 березня 2021 року та паспорту громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 , виданого 01 червня 2016 року, згідно з якими позивач виїхав до Російської Федерації 14 вересня 2020 року та повернувся 23 березня 2021 року (а.с.11-14,19).
Враховуючи вище наведені причини пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, які суд вважає поважними, тривалість строку, що пропущено, враховуючи, що інших спадкоємців немає, а відповідач позовні вимоги визнав повністю, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог й поновлення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.
На прохання позивача суд не стягує з відповідача судовий збір.
Керуючись ст.ст.4, 13, 81, 141, 142, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовільнити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , надати три місяці додаткового строку для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Снігурівка Миколаївської області.
Судові витрати з відповідача не стягувати на прохання позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного судового рішення 13.09.2021.