Справа 484/3454/16-ц
Провадження № 8/484/2/21
про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення
за нововиявленими обставинами
13.09.2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.
секретар судового засідання - Шаповалова В.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
відповідача (заявника) - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайську заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі №484/3454/16-ц від 19.02.2019р. за нововиявленими обставинами
09.04.2021р. до суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.02.2019р. у цивільній справі №484/3454/16 у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Мотивуючи свої вимоги заявник вказав, що 19.02.2019 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області прийнято рішення у справі № 484/3454/16 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним та поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Вказаним рішенням, серед іншого, здійснено поділ у якості спільного майна подружжя об'єкту незавершеного будівництва, а саме: садового будинку АДРЕСА_1 . Згідно зазначеного рішення: «Відповідно до акту виконаного КП «Домус» від 06.09.2017р. та висновку затвердженого начальником відділу містобудування, архітектури житлово-комунального господарства Первомайської райдержадміністрації вбачається, що готовність будівельних робіт будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 складає 90 %». Разом з тим, 25.03.2021 року представнику заявника адвокату Дейнегіну С.М. дізнавачем сектору дізнання Первомайського районного відділу поліції у кримінальному провадженні №12020150110000630 Антонюк А. надано копію висновку експерта, згідно якого підпис в графі «Виконавець (Кульбацька О.А.) на другій сторінці оригіналу акту від 06.09.2017р. виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.»
Вказані в акті обставини у суді заявник заперечував та висловив сумнів щодо його складанню. Однак, суд не надав вказаним запереченням жодного значення та не перевірив заперечення належним чином, а прийняв рішення на підставі цього письмового доказу. Заявлені клопотання у судовому засіданні встановити достовірність наданого стороною позивача акту від 06.09.2017 року не знайшли свого відображення у судовому рішенні, що, на думку заявника, є підставою для перегляду вищевказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.
Заявник та його представник в судовому засіданні підтримали заяву в повному обсязі та просили її задовольнити.
Позивач за первісним позовом та її представник проти задоволення заяви заперечували вказуючи, що акт від 06.09.2017р. виконаний КП «Домус» щодо готовності будівельних робіт будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 та його недійсність були предметом розгляду у судах апеляційної і касаційної інстанції та надано відповідну правову оцінку, про що достеменно відомо заявнику, а тому вказані обставини не можна вважати нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано удаваним договір дарування та визнано таким, що був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку. Певне майно визнано об'єктами спільної сумісної власності та розподілено між подружжям. Зокрема, у приватну власність ОСОБА_1 виділено торгівельні павільйони № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 вартістю 593 645 грн., Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2 ., Ѕ частину незавершеного будівництва садового будинку АДРЕСА_1 , Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 , Ѕ частину житлового будиноку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_2 на земельній ділянці комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), загальною площею 46.9 кв.м., Ѕ частину автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, 2008 р.в. держ.номер НОМЕР_4 ., нежитлову будівлю, магазин змішаної групи товарів, загальною площею 102.50 кв.м. по АДРЕСА_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 26.12.2012 року, вартістю: 400750 грн., торгівельні вітрини та обладнання, на загальну суму 105450 грн.; предмети домашнього вжитку: кухню вартістю 26000 грн., стіл та стільці 6000 грн., вітальню 8 000 грн., шафу - купе 17 000 грн., ванну 6000 грн., меблеву стінку 7 000 грн., тумби прикро ватні 1500 грн., вітальню 2000 грн., табуретки 200 грн., стільці 50 грн.
Постановою Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області від 14 травня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині визнання договору дарування удаваним, визнання житлового будинку спільним майном подружжя та його поділ скасовано, в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 5 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 лютого 2019 року в незміненій частині та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 травня 2019 року залишено без змін.
У заяві про перегляд рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.02.2019р. за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 вказував, що акт від 06.09.2017р. виконаний КП «Домус» щодо готовності будівельних робіт будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 є недійсним, оскільки, згідно висновку експерта, підпис в графі «Виконавець (Кульбацька О.А.) на другій сторінці оригіналу акту від 06.09.2017р. виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.». Дана обставина, а саме доведений факт фальшивості зазначеного письмового доказу, раніше була відсутня. Крім того, суд не надав запереченням заявника, стосовно достовірності акту, жодного значення та не перевірив заперечення належним чином, а прийняв рішення на підставі цього письмового доказу. Заявлені клопотання у судовому засіданні встановити достовірність наданого стороною позивача акту від 06.09.2017 року не знайшли свого відображення у судовому рішенні.
Однак, дане твердження заявника не відповідає дійсності та заперечить вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин
Як зазначено у п.7 вищезазначеної Постанови, питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишались невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Також, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц, яка є обов'язковою для судів.
В обґрунтування рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі №484/3454/16-ц від 19.02.2019р. суд вказав: «Відповідно до акту виконаного КП «Домус» та висновку затвердженого начальником відділу містобудування, архітектури житлово-комунального господарства Первомайської райдержадміністрації вбачається, що готовність будівельних робіт будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 складає 90 %». Даний акт складено 06.09.2017 року.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-20/61700-ПЧ від 24.12.2020р. підпис в графі «Виконавець (Кульбацька О.А.) на другій сторінці оригіналу акту від 06.09.2017р. виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.»
Слід зазначити, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 вказував, що представлений акт не відповідає дійсності, у зв'язку з чим, судом за клопотанням ОСОБА_1 , було призначено судово-технічну будівельну експертизу, щодо ступеня готовності незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , визначення його вартості та можливості реального розподілу. 26 червня 2017 року на адресу суду надійшло повідомлення від 08.06.2017 року судового експерта МВ ОНДІСЕ №17-297/298 про неможливість надання висновку, у зв'язку з ненаданням відповідачем ОСОБА_2 в повному обсязі всіх необхідних документів за запитом експерта.
12.03.2019р. ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі №484/3454/16-ц від 19.02.2019р. в якій, серед іншого, зазначив: «Акт, який було надано позивачем за первісним позовом КП «Домус» взагалі не є засобом доказування вищевказаних фактів. По перше, не зрозуміло чи має право дане комунальне підприємство надавати такі висновки (наявність ліцензії тощо). Не надано даних чи має виконавець Кульбацька О.А. відповідну кваліфікацію для складання таких висновків, яким чином вона потрапила на об'єкт будівництва, підстава для складання такого акту. Також не вказано в присутності кого складався такий акт. І саме головне, виконавець Кульбицька О.А. не попереджена про кримінальну відповідальність за за завідомо неправдивий висновок. Тому даний акт не може доказом готовності будівельних робіт. Та, як стало нам відомо після винесення оскаржуваного рішення першої інстанції, даний акт взагалі ОСОБА_5 не складався.»
Зі змісту довідки № 24 від 11.05.2019р., виданої відділом містобудування, архітектури, житлово - комунального господарства, розвитку інфраструктури та з питань надзвичайних ситуацій Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, наданої до суду апеляційної інстанції, вбачається, що при складанні акту про відсоток готовності від 06.09.2017р. щодо будівлі за адресою по АДРЕСА_1 , зазначені помилкові дані щодо відсотку готовності будівлі. Сам акт видано помилково і є недійсним.(3 том а.с. 28)
У постанові Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області від 14 травня 2019 року суд апеляційної інстанції вказав: «Розглядаючи спір, суд першої інстанції зазначаючи проте, що відповідачем не спростовано висновки про готовність садового будинку на 90% та неможливість технічно довести будівництво до кінця, а тому дійшов вірного висновку про поділ цього будинку в рівних частках між сторонами. Наданим в суді апеляційної інстанції довідки від 11 травня 2019 року щодо помилковості цього акту не може бути прийнята до уваги, оскільки його не скасовує. »
Крім того, 04.06.2019р. ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі №484/3454/16-ц від 19.02.2019р. в якій, серед іншого, зазначив: «Та як стало нам відомо після винесення оскаржуваного рішення першої інстанції даний акт взагалі ОСОБА_5 не складався, а видання такого акту взагалі виявилося помилковим, про що свідчить довідка №24 від 11.05.2019 року, яка видана тим же начальником відділу містобудування, архітектури, розвитку інфраструктури та з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації С.Г.Сосіновським. Дана довідка була надана у судовому засіданні та додана до матеріалів справи. Проте, Миколаївський апеляційний суд не надав правову оцінку даній довідці та взагалі відсутність будь яких документів, які б підтверджували ступінь готовності.» (3 том а.с. 45)
У постанові Верховного Суду від 5 березня 2020 року суд касаційної інстанції зазначив: «Заявник посилається на неправильність вирішення спору щодо об'єкта незавершеного будівництва - садового будинку АДРЕСА_1 з мотивів його особливого статусу як сукупності будівельних матеріалів, не встановлення ступені готовності, можливості виділу окремих його частин. Проте судами встановлено, що зазначене майно є в наявності, воно є об'єктом нерухомого майна, жодна із сторін не заявляла в судовому засіданні клопотань про проведення судово-будівельної експертизи про визначення вартості майна та питань, про які зазначає заявник у скарзі. Тому в межах заявлених вимог суд першої інстанції правильно визначив частки подружжя по 1/2 за кожним в указаному об'єкті нерухомого майна без виділення частки в натурі. Отже, доводи касаційної скарги про те, що суд безпідставно виділив частки в спільному майні подружжя в натурі на об'єкт незавершеного будівництва - садового будинку АДРЕСА_1 не заслуговують на увагу.»
Тобто, доведений факт фальшивості акту виконаного КП «Домус» від 06.09.2017р. на які заявник посилався як на нововиявлені обставини, був достеменно відомий ОСОБА_2 та був предметом розгляду у судах апеляційної і касаційної інстанції про що надано відповідну правову оцінку, а тому їх не можна вважати нововиявленими у розумінні п. 1, 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, а висновок експерта № СЕ-19/111-20/61700-ПЧ від 24.12.2020р.необхідно розцінювати як новий доказ, а не доказ, який підтверджує нововиявлені обставини.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 1510/2-1411/11, яка є обов'язковою для судів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 258-261, 423, 429 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі №484/3454/16-ц від 19.02.2019р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним та поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя за нововиявленими обставинами в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя об'єкту незавершеного будівництва садового будинку АДРЕСА_1 та визнання приватною власністю ОСОБА_2 об'єкту незавершеного будівництва садового будинку АДРЕСА_1 відмовити та залишити рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.02.2019р. в цій частині в силі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею (суддями).
Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко