справа № 489/6071/21
провадження №2-з/489/128/21
про забезпечення позову
13 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в письмову провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за її позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна та приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
У вересні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1892 від 16.05.2014, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна.
Того ж дня позивач звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі спірного виконавчого документа.
Заява мотивована тим, що оспорюваний виконавчий напис на даний час перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д., постановою якого накладено арешт на належне позивачу майно. За такого, оскільки на сьогоднішній день виконавчий напис приватного нотаріуса про стягнення є чинним і звернений до виконання, на його підставі відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно позивача, є всі підстави вважати, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення його позову.
Згідно із частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України. Позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вирішення поданої позивачем заяви здійснюється за відсутності сторін, що передбачено частиною першою статті 153 ЦПК України.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач звернулась до суду з позовом про визнання виконавчого напису №1892 від 16.05.2014, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, таким, що не підлягає виконанню.
У заяві про забезпечення вказаного позову позивач просить зупинити стягнення за виконавчим написом до вирішення справи судом.
Із доданих до заяви письмових доказів вбачається, що примусове виконання виконавчого напису здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. та у виконавчому провадженні винесено постанову про накладення арешту на майно позивача.
Зупинення стягнення за виконавчим написом зумовлено тим, що не вжиття заходів із забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, у разі задоволення позовних вимог. Із заяви також вбачається, що обраний заявником захід забезпечення позову є взаємопов'язаний з предметом майбутнього спору.
Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 153 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №1892 від 16.05.2014, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 .
Встановленні цією ухвалою забезпечення позову діють до набранням судовим рішенням законної сили.
Копію ухвали направити приватному виконавцю для відома та негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13.09.2021.
Суддя І.В.Коваленко