Ухвала
06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 296/5050/20
провадження № 61-13725ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок», треті особи: Первинна Профспілкова організація Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок», Житомирська обласна спілка споживчих товариств, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила поновити її на роботі, визнавши незаконним її звільнення 10 березня 2020 року з роботи з Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» з посади провідного спеціаліста-завідуючої по громадському харчуванню та побутовому обслуговуванню населення згідно з наказом від 10 березня 2020 року № 4-К «Про розірвання трудового договору у зв'язку із скороченням чисельності працівників»;
стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 березня 2020 року по день ухвалення судом судового рішення у справі та моральну шкоду в сумі 100 000 грн.
Корольовський районний суд м. Житомира рішенням від 11 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2021 року, в задоволенні позову відмовив.
04 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду від 10 червня 2021 року вона отримала в суді апеляційної інстанції 05 липня 2021 року, на підтвердження чого надано копію розписки.
Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 10 червня 2021 року заявник отримала 05 липня 2021 року.
Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Отже, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору в частині позовних вимог щодо поновлення на роботі, проте в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди їй необхідно сплатити судовий збір.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Позовну заяву подано у червні 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі).
Судовий збір за подання касаційної скарги за майнову вимогу (відшкодування моральної шкоди) становить 2 000 грн (100 000 грн х 1 % х 200 %).
Крім того, з касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не видно ціни позову щодо вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, а отже заявнику необхідно самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору та сплатити його виходячи з 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ? 200 %.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 січня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2021 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев