Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 686/12010/21
провадження № 61-13653св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року у складі судді: Козак О. В.,та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом про стягнення коштів за договором позики.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 не повернуто кошти за договором позики від 25 жовтня 2019 року, тобто відбулось порушення прав позивача, а отже наявна підстава для звернення до суду за захистом їх порушення (прав). Зазначив, що є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, а тому звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь:
заборгованість за договором позики від 25 жовтня 2019 року у розмірі 4 000,00 дол. США;
3% від суми боргу за місяць за період з 25 жовтня 2019 року по 14 травня 2021 року у розмірі 2 280,00 дол. США;
3% річних у розмірі 126,35 доларів США;
50 000,00 грн компенсації моральної шкоди.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснено, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем додано до позовної заяви копію посвідчення серії НОМЕР_1 учасника бойових дій, як підставу звільнення від сплати судового збору та в позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. З урахуванням викладеного, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір», оскільки у даній справі не вирішується безпосередньо питання про порушення його прав як учасника бойових дій.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики повернуто. Роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 24 травня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій останній просить відкрити провадження у справі, оскільки вважає, що відповідачем по справі ОСОБА_2 не повернуто кошти, тобто відбулось порушення його прав, а отже наявна підстава для звернення до суду за захистом їх порушення (прав). Також повторно зазначив, що являється учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, а тому звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір», оскільки у даній справі не вирішується безпосередньо питання про порушення його прав як учасника бойових дій. Тому позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики слід повернути.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час вирішення питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» враховується предмет та підстави позову, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статті 12, 22 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Такий висновок щодо застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики. Спір не пов'язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій. Тому ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Несплачений позивачем при поданні апеляційної скарги судовий збір у сумі 454 грн підлягає стягненню з нього на користь держави.
Аргументи учасників справи
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив: оскаржені судові рішення скасувати; позов направити до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що спір, який виник між сторонами, стосується безпосередньо прав та інтересів позивача, а тому виходячи з вимог вищезазначеної норми Закону позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи. Таким чином, доводи суду першої інстанції про несплату позивачем судового збору і не усунення недоліків у встановлений судом строк є помилковими.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2021 року призначено справу до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Тлумачення частин першої-третьої статті 185 ЦПК України свідчить, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк наданий судом, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) вказано, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року по справі № 756/1027/20 (провадження № 61-7638св21) зазначено, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19). ОСОБА_1 в апеляційному порядку оскаржував судове рішення у справі за позовом про визнання недійсним правочину від 05 лютого 2019 року, укладеного у вигляді розписки про отримання застави як забезпечення виконання основного зобов'язання, та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення відповідачем на користь позивача і третьої особи грошових коштів у розмірі 1 500,00 дол. США, тобто зазначена справа не пов'язана із захистом порушених прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій. Ураховуючи наведене, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не було, а тому апеляційний суд правомірно залишив апеляційну скарг без руху у зв'язку з несплатою судового збору за її подання».
За таких обставин, встановивши, що ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення боргу за договором позики, цей спір не пов'язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій, недоліки, вказані в ухвалі Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2021 року не усунув (не сплатив судовий збір), суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про визнання неподаною та повернення позовної заяви.
Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук
М. Ю. Тітов