м. Вінниця
10 вересня 2021 р. Справа № 120/3866/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №120/3866/20-а за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинти дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинти дії.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі №120/3866/20-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №0501.4.1/7755-20 від 07 травня 2020 року Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про відмову у задоволенні клопотання про встановлення належності до громадянства України та зобов'язано Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) від 03 січня 2020 року про встановлення належності до громадянства України, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
06.07.2021 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, оскільки відповідач ігноруючи висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду у мотивувальній частині з метою невиконання судового рішення, повернув документи без розгляду.
Ухвалою суду від 23.07.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №120/3866/20-а.
Згідно із частиною 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
При вирішенні вказаної заяви суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із частинами 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
З метою належного захисту прав особи щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, статтею 383 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вказаних норм видно, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі й приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі №120/3866/20-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №0501.4.1/7755-20 від 07 травня 2020 року Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про відмову у задоволенні клопотання про встановлення належності до громадянства України та зобов'язано Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) від 03 січня 2020 року про встановлення належності до громадянства України, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Суд звертає увагу позивача, що резолютивна частина постанови не містить вказівок щодо необхідності вчинення відповідачем будь-яких інших дій.
За наслідком повторного розгляду заяви позивача від 03.01.2021, відповідач прийняв рішення від 24.05.2021, яким повернув документи за заявою ОСОБА_2 про встанволення належності до громадянства України, у зв'язку з тим, що подані документи не оформленні належним чином.
Отже, досліджені судом обставини свідчать про те, що відповідачем рішення суду від 27.04.2021 у справі №120/3866/20-а виконано у спосіб, встановлений таким рішенням, шляхом винесення рішення, що свідчить про відсутність протиправності дій відповідача, вчинених на виконання поставнови суду.
При цьому, суд звертає увагу, що між сторонами фактично виникли нові правовідносини, а тому у разі незгоди з обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення та з його підставами, позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про його оскарження в загальному порядку, а не в межах статті 383 КАС України.
Стосовно вимог позивача про винесення окремої ухвали за порушення вимог закону та скерування її до Вінницької обласної прокуратури для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, така задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено порушення відповідачем закону при виконанні судового рішення.
Відтак, суд не погоджується з доводами позивача, що постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 було виконано неналежно, а тому вважає, що в задоволені заяви необхідно відмовити.
Згідно частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи - позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 249, 256, 295, 383 КАС України суд, -
Залишити без задоволення заяву позивача про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №120/3866/20-а.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Мультян Марина Бондівна