м. Вінниця
09 вересня 2021 р. Справа № 120/9085/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації (далі позивач) з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі відповідач).
За змістом позовних вимог, позивач просить суд cкасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. про накладення штрафу за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за №65494385 від 12.07.2021 в сумі 10200 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання Яковенко В.А. від 19.05.2021 відкрито виконавче провадження №65494385 щодо виконання виконавчого листа № 120/3461/20-а від 07.04.2021, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. Як зазначає представник позивача, листом Департаменту від 06.07.2021 №04.1-11-3889 державного виконавця повідомлено, що видатки на виконання рішень судів не надходили. Тому зазначає, що не виконав рішення суду в повному обсязі з поважних причин, та вжив заходи з метою його виконання, у зв'язку з чим вважає, що відповідач протиправно наклав на нього штраф за невиконання судового рішення.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 12.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Справу призначено до судового розгляду. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача та зобов'язано його надати у 2-денний строк з дня отримання даної ухвали належним чином завірені копії виконавчого провадження №65494385.
06.09.2021 до суду подано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що дії державного виконавця при прийнятті оскаржуваної постанови, а також сама постанова від 12.07.2021 про накладення штрафу є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом. Зауважує, що умови і порядок виконання рішень немайнового характеру визначено розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження", зокрема статтями 63 та 75 передбачено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення. Так, представник відповідача зазначає, що державний виконавець зобов'язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у зв'язку з чим, наділений повноваженнями щодо накладення штрафів на боржника, повідомлення правоохоронних органів для притягнення боржника до відповідальності, на підставі чого, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Враховуючи викладене та керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", 12.07.2021 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн.
З огляду на зазначене, сторона відповідача просить суд в позові відмовити.
Також 06.09.2021 на адресу суду надійшли витребувані матеріали виконавчого провадження.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.
Суд з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі № 120/3461/20-а, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язано Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
07.04.2021 Вінницьким окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист № 120/3461/20-а.
На підставі цього виконавчого документа постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. від 19.05.2021 відкрито виконавче провадження № 65494385 щодо виконання судового рішення. Серед іншого, у даній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, надати обґрунтовану відповідь та документальне підтвердження щодо виконання рішення суду.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. від 17.06.2021 в рамках виконавчого провадження №65494385 накладено штраф у розмірі 5100 грн на боржника у зв'язку з невиконанням рішення суду і зобов'язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє.
Листом від 06.07.2021 № 04.1-11-3889 Департамент просив державного виконавця про відстрочку виконання постанови №65494385 від 17.06.2021, оскільки Департамент соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації звернувся з листами від 18.03.2021 № 04.1-11-1534 та від 02.04.2021 № 04.1-11-1926 до Міністерства соціальної політики України з проханням вжити заходів щодо виділення додаткових коштів на виконання судових рішень та виплати щорічної грошової допомоги ветеранам війни. Міністерством соціальної політики України листом від 22.04.2021 № 2539/0/290-21/44 надано відповідь де вказано, що за повідомлення Мінфіну на сьогодні всі видатки державного бюджету розподілені і вишукати джерела покриття додаткових видатків немає можливості.
Також, листом від 08.07.2021 №04.1-11-3931 Департамент просив державного виконавця надати роз'яснення щодо механізму та порядку виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки у кошторисі Департаменту відсутній напрям використання бюджетних коштів для виконання судових рішень.
У подальшому, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. від 12.07.2021 в рамках виконавчого провадження №65494385 накладено штраф у розмірі 10200 грн на боржника у зв'язку з невиконанням рішення суду і зобов'язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє.
Листом №04.1-11-4098 від 15.07.2021 Департамент повідомив державного виконавця, що 28.05.2021 отримав постанову від 19.05.2021 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн та що рішення суду від 26.02.2021 у справі № 120/3461/20-а частково виконане, а саме стягувачеві донараховано разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 9464 грн, однак виконати рішення суду в частині виплати нарахованої суми немає можливості, оскільки, кошти з Державного бюджету України на виконання вищевказаного рішення суду не надходили.
Не погоджуючись із винесеною постановою про накладення штрафу від 12.07.2021, Департамент звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як слідує із матеріалів справи, оскаржувана постанова від 12.07.2021 про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200 грн винесена відповідачем на підставі статей 63, 75 Закону № 1404-VIII із мотивів невиконання судового рішення.
Так, частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно частини 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що Законом № 1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
При цьому поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Обґрунтовуючи поважність причин невиконання рішення суду, позивач вказує, що Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації було здійснено нарахування стягувачу грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми у розмірі 9464 грн, а вказана грошова допомога до 5 травня є виплатою, яка фінансується з державного бюджету, кошти буде виплачено стягувачу після їх перерахування на рахунок позивача.
Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення Департаментом соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
У вказаному пункті також зазначено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у встановлених розмірах.
Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Отже, визначений Кабінетом Міністрів України порядок передбачає, що виплату грошової допомоги до 5 травня проводить саме Міністерство соціальної політики через відповідні структурні підрозділи (районні органи соціального захисту населення та центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Як вже встановлено судом, листами від 08.06.2021, 06.07.2021, 15.07.2021 Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації повідомляв Відділ примусового виконання про те, що коштів на виконання рішень судів не надходили, що, в свою чергу, унеможливлює виконання рішення суду у справі №120/3461/20-а в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня за 2020 рік як інваліду ІІ групи.
Крім того, судом встановлено, що позивач звертався із листами від 18.03.2021 та 02.04.2021 до Міністерства соціальної політики України, в якому просив виділити та перерахувати кошти на рахунок департаменту для виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Таким чином, суд вважає, що позивач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, тобто для виконання рішення суду.
Суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу не містить обґрунтувань щодо реальної можливості позивача сплатити стягувачеві суму перерахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та умисного не вчинення цих дій.
Відтак, часткове невиконання судового рішення, на думку суду, відбулось з незалежних від позивача причин, які є поважними у розумінні статей 63, 75, Закону України № 1404, що виключає можливість накладення штрафу на боржника.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає про наступне.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб'єктом владних повноважень або судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем є суб'єкт владних повноважень та відсутність витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експерти, підстави для відшкодування судового збору, на переконання суду, відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. про накладення штрафу на Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №65494385 від 12.07.2021 в сумі 10200 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40159685)
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622)
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
Суддя Мультян Марина Бондівна