м. Вінниця
08 вересня 2021 р. Справа № 120/3400/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Бершадської міської ради (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки за кадастровим номером 0520485800:01:002:0294 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га;
- зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки за кадастровим номером 0520485800:01:002:0294 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у січні 2021 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про передання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2 га шляхом поділу та об'єднання земельної ділянки щодо поділу та об'єднання земельної ділянки за кадастровим номером 0520485800:01:002:0294 на території Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області та відповідно надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання раніше сформованої земельної ділянки. До клопотання додав графічне зображення з публічної кадастрової карти із зазначенням бажаного місця розташування, копію паспорту та ідентифікаційного коду. Однак, листом Бершадської міської ради повідомлено, що заява позивача розглянута та вказано, що земельна ділянка знаходиться в користуванні громадян жителів с. Війтівка згідно рішення виконкому Війтівської сільської ради №53 від 20.11.1997 затвердженого рішенням 11 сесії 22 скликання Війтівської сільської ради від 10.03.1998 року та рішенням 14 сесії 23 скликання Війтівської сільської ради від 06.04.2000.
Позивач вважає відмову протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 22.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У межах строку встановленого судом надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що клопотання позивача розглянуто та листом від 15.02.21 повідомлено про причини його не задоволення. Відповідач зазначає, що дозвіл на розробку документації із землеустрою на бажану ділянку було надано Війтівською сільською радою іншим заявникам і земельна ділянка знаходиться у них в користуванні, тому підстави для задоволення клопотання позивача відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
15.01.2021 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про передання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2 га шляхом поділу та об'єднання земельної ділянки щодо поділу та об'єднання земельної ділянки за кадастровим номером 0520485800:01:002:0294 на території Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області та відповідно просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання раніше сформованої земельної ділянки. До клопотання додала графічне зображення з публічної кадастрової карти із зазначенням бажаного місця розташування, копію паспорту та ідентифікаційного коду.
Листом Бершадської міської ради за підписом міського голови В.Драгана № 01-14/313 від 15.02.2021 повідомлено, що заява позивача розглянута та вказано, що земельна ділянка знаходиться в користуванні громадян жителів с. Війтівка згідно рішення виконкому Війтівської сільської ради №53 від 20.11.1997 затвердженого рішенням 11 сесії 22 скликання Війтівської сільської ради від 10.03.1998 року та рішенням 14 сесії 23 скликання Війтівської сільської ради від 06.04.2000.
Позивач вважає відмову протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 18 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Конкретні категорії земель визначені у частині 1 статті 19 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.
Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
В силу положень пункту "а" частини 3 статті 22 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.
Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.
Так, згідно із статтею 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.
Зокрема, частиною 6 статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зазначені підстави застосовуються і для розроблення проекту технічної документації щодо поділу або об'єднання земельних ділянок.
Судом встановлено, що 15.01.2021 позивач звернувся до відповідача із колективним клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на території Війтівської сільської ради Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0520485800:01:002:0294 цільове призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, форма власності-інформація відсутня.
При цьому до клопотання додано графічні матеріали.
Листом Бершадської міської ради за підписом міського голови В.Драгана № 01-14/313 від 15.02.2021 повідомлено, що заява позивача розглянута та вказано, що земельна ділянка знаходиться в користуванні громадян жителів с. Війтівка згідно рішення виконкому Війтівської сільської ради №53 від 20.11.1997 затвердженого рішенням 11 сесії 22 скликання Війтівської сільської ради від 10.03.1998 року та рішенням 14 сесії 23 скликання Війтівської сільської ради від 06.04.2000.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
В силу положень частини 7 статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (стаття 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.
Як встановлено, у відповідь на клопотання позивача від 15.01.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою йому надіслано листа від 15.02.2021 № 01-14/313 за підписом міського голови, а доказів прийняття Радою рішення за результатом розгляду вказаного клопотання відповідачем не надано.
Відтак, оскільки Бершадською міською радою не прийнято рішення як це передбачено частиною 7 статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, тому в даному випадку, за висновком суду, має місце протиправна бездіяльність щодо розгляду клопотання позивача у порядку визначеному законом, оскільки лист відповідача не є рішенням у розумінні КАС України та ЗК України, яке має бути прийнято за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
А тому вимога підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 15.01.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.
Надаючи оцінку вимогам про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку документації із землеустрою, суд зазначає таке.
Повноваження відповідача за результатами розгляду клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою регламентовано частиною сьомою статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, згідно з якою орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Тобто, саме до повноважень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування віднесено вирішення питання щодо надання такого дозволу. А оскільки відповідач ще не прийняв жодного рішення за результатами розгляду клопотання, покладення на Бершадську міську раду обов'язку прийняти чітке рішення на користь позивача є передчасним, адже за умови відсутності прийнятого органом місцевого самоврядування рішення суд позбавлений можливості надати оцінку підставам його ухвалення та перевірити дотримання позивачем усіх умов для прийняття бажаного для нього рішення.
Тому в цій частині позов не може бути задоволений. Водночас належним способом захисту порушених прав є зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання від 15.01.2021 з урахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні.
Під час розгляду справи суд не вдається до оцінки правомірності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, зазначених у листі за № 01-14/313 від 15.02.2021. Суд враховує, що такий лист немає самостійного правового значення, оформлений всупереч визначеній законом процедурі та не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України.
Крім того, рішення за результатами розгляду клопотання має прийматися колегіальним органом, а саме Бершадською міською радою, і лише в такому разі йому може надаватися правова оцінка по суті.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з частиною 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Бершадської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 15.01.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.
Зобов'язати Бершадську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.01.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, кадастровий номер 0520485800:01:002:0294 на території Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Бершадська міська рада (вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04051033)
Суддя Мультян Марина Бондівна