27 серпня 2021 року
м. Харків
справа № 2-0420/21
провадження № 22-вк/818/7/21
Харківський апеляційний суд у складі
судді судової палати з розгляду цивільних справ - Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,
сторони третейського спору:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест» від 5 травня 2021 року у складі судді Санжаревського І.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,
31 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест» від 05.05.2021 року по справі № 2-0420/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики.
Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Санвест» від 05.05.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 675 800,00 грн штраф за договором позики від 09.04.2020 за період з 09.09.2020 по 06.11.2020; 18 767,00 грн три відсотка річних; 85 358,00 грн інфляційних збитків; 12 459,47 грн третейського збору.
Ухвалою Харківського апеляційного суду у складі судді Тичкової О.Ю. від 4 червня 2021 року відкрите провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Справа № 2-0420/21 надійшла до Харківського апеляційного суду 8 липня 2021 року.
Дослідивши матеріали справи та третейської справи, перевіривши доводи заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи третейського суду та встановлено судом, 09.04.2020 між позивачем та відповідачем укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 980 000,00 грн. Останнім складена розписка, що підтверджує факт передачі грошових коштів. Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався повернути запозичені кошти не пізніше 09.09.2020 року. ОСОБА_2 зобов'язання за договором позики не виконав, заборгованість по сплаті основного боргу становить 980 000,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням договору позики, відповідачу нарахований штраф у розмірі 3% від суми боргу за кожний день прострочення платежу за період з 09.09.2020 по 06.11.2020 що складає 1 675 800,00 грн. Також за невиконання грошового зобов'язання позивачем нараховані інфляційні збитки та 3% річних.
Матеріали третейської справи свідчать про те, що третейська угода між сторонам була викладена у вигляді третейських застережень, що містяться в пункті 8 договору позики від 09.04.2020 року. В зазначеному пункті встановлено, що сторони домовились, що усі спірні питання з виконанням цього договору вирішувати у Постійно діючем Третейському суду при товарній біржі «САНВЕСТ».
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест» із позовною заявою про стягнення ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 7 640 325,00 грн за договором позики.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест» від 05.05.2021 позовні вимоги задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 675 800,00 грн штраф за договором позики від 09.04.2020 за період з 09.09.2020 по 06.11.2020; 18 767,00 грн три відсотка річних; 85 358,00 грн інфляційних збитків; 12 459,47 грн третейського збору.
Відповідно до частини першої статті 483 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейським судом.
Матеріали справи свідчать про те, що заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подана заявником 31.05.2021, тобто в межах строку, встановленого частиною 2 статті 483 ЦПК України.
Відповідно до положень частини 3 статті 485 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 цього Кодексу.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про третейські суди» третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Статтею 2 Закону України «Про третейські суди» визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
З матеріалів справи вбачається, що третейська угода між сторонами є чинною, докази щодо визнання її недійсною відсутні.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про третейські суди» завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
Частиною 1 статті 5 цього Закону передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно статті 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Як вбачається з матеріалів третейської справи укладений між сторонами договір позики від 09.04.2021 не є споживчим, тому зазначена справа підвідомча третейському суду відповідно до Закону України «Про третейські суди».
Згідно частин 2, 6 статті 16 Закону України «Про третейські суди» третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.
Як убачається з третейського застереження, що міститься в пункті 8 договору позики від 09.04.2020, сторони погодилися, що усі спірні питання з виконанням цього договору вирішувати у Третейському суді при товарній біржі «Санвест».
Відповідно до статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.
Доказів щодо оскарження та скасування рішення третейського суду з підстав, передбачених законом, матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Статтею 486 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав, за якими не може бути видано виконавчого листа.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документа. Зокрема, в ній зазначено, що у виконавчому документі відображається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, яку змінювати суд при видачі виконавчого документа не має права.
Аналізуючи наведене, з урахуванням зазначених норм права, умов договору позики від 09.04.2020 та того, що доказів щодо скасування рішення третейського суду не надано; справа підвідомча третейському суду відповідно до закону; заява подана в межах строків для звернення за видачею виконавчого листа; рішення третейського суду прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою, питання, які б виходили за межі третейської угоди, не вирішувались; інформації про визнання третейської угоди недійсною не надано; склад третейського суду відповідав вимогам закону; рішення третейського суду містить передбачені законом способи захисту прав та охоронюваних інтересів; третейським судом надано на вимогу суду відповідну справу; питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, третейський суд не вирішував, відмови від заяви від ОСОБА_1 не надходило, слід зазначити, що заява ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 483, 486, 487 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Санвест» від 5 травня 2021 року в складі судді Санжаревського І.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики - задовольнити.
Видати виконавчі листи на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Санвест» від 5 травня 2021 року в складі судді Санжаревського І.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики наступного змісту:
«Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) суму боргу у розмірі 1 779 925 (один мільйон сімсот сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок, що складається з: 1 675 800 (один мільйон шістсот сімдесят п'ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок штраф за договором позики від 09.04.2020 за період з 09.09.2020 по 06.11.2020; 18 767 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 00 копійок 3% річних; 85 358 (вісімдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім) гривень 00 копійок інфляційних збитків.
Стягнути з «Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати по оплаті третейського збору в розмірі 12 459 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 47 (сорок сім) копійок.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 15 днів з дня набрання законної сили.
Повний текст ухвали складено 10 вересня 2021 року.
Головуючий суддя О.Ю. Тичкова